Маса, гурт людей і їх
провідник.
Експресивне висловлювання
патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»).
3. Вивчити напам'ять вірш "Чари ночі".
М. Вороний. Коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність митця. М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму. ТЛ: символізм.
2. Уважно пергляньте і прослухайте відео. Зробіть конспект почутого і побаченого.
1. Поділ персонажів на 2 групи.
2. Цитати до кожного образу.
3. Інформативне гроно (асоціативний кущ) до кожного персонажа (є у відео).
2. Виконати завдання.
1. Молоденький чортик-панич.
2. Випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні. На ній два вінки - один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-під нього спадає серпанок.
3. В ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами...»; «Як дівчина... ба ні хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи...
4. Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами.
5. Гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима.
6. Молода повновида молодиця, у червоній хустці з торочками, у бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та білими стяжками... намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою.
7. «Страшне Марище», це злий та лихий дух підземелля, який карає неслухняних лісових істот за зраду місцевих законів (так, він ув'язнює Мавку за те, що вона кохалася з людським хлопцем).
8. Дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена... підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має, на голові бриль, на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.
9. Двоє маленьких, бліденьких діток у біленьких сорочечках виринають з-поміж латаття.
10. «Зелена одіж на їй просвічує де-не-де крізь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать; на голові синій вінок з волошок, у волоссі заплутались рожеві квітки, ромен, березка».
11. Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому - барви мулу, на голові корона із стулок черепашки. Голос глухий, але дужий.
12. Уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний... у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня, коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені.
13. Малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори,у волохатій шапці з куниці.
dansvet0369@gmail.com
Леся Українка "Лісова пісня". Природа і людина у творі.
Опрацювати інформаційний матеріал. Записати нотатки опрацьованого.
1. Проблемне питання. Як у творі розкривається проблема людини й природи?
Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки», на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.
Змальована світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармонує з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка.
Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією
людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть «зустріти» Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе сааме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килина з матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його. Завдяки Мавці Лукаш починає розуміти, що в лісі нічого мертвого немає. Пригадайте, як він зумів збагнути почуття ясена до дикої рожі. Лукаш розуміє, якою безборонною може бути природа, аж тоді, коли Лісовик перетворює його на вовкулаку.
Для Мавки в лісі існує безліч табу, зокрема заборона нищити живі рослини. І навіть коли вона намагається порушити заборону, прагнучи догодити матері (діалог Польової Русалки з Мавкою) і врятувати своє кохання, перемагає споконвічна істина — не руш живе, не вбивай! Тому Мавка врізає собі руку.
Для матері Лукаша й Килини природа є засобом споживацтва, задоволення власних потреб. Коли вони прийшли жити в цю місцину, вона вражає своєю первозданністю, незайманістю, людина тут не господар, а гість. У ремарці до другої дії ми спостерігаємо, що людина, облаштовуючи свій побут, нищить гармонію, красу навколо себе.
Порівняймо:
До приходу людини «Старезний, густий, предковічний ліс на Волині.
Посеред ліса простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового
струмка. Струмок той вибігає з гущавин ліса, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Само озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура,— повна ніжної задумливої поліської краси.
Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от
має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює
од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду»
Після приходу людини: «На галявині вже збудовано хату, засаджено городець. На одній нивці пшениця, на другій — жито. На озері плавають гуси. На березі сушиться хустя, на кущах стримлять горшки, гладишки. Трава на галявині чисто викошена, під дубом зложений стіжок. По лісі калатають клокічки — десь пасеться товар».
2. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Художні особливості драми-феєрії.
Неоромантизм (новоромантизм) — так називала Леся Українка та інші творчий метод тих письменників кін. ХІХ — поч. XX ст., які поєднували у своїй творчості реалістичне зображення життя з романтизмом.
Леся Українка писала: «Справжній новоромантизм зневажає не самий натовп, тобто не особи, що складають натовп, а той рабський дух, який змушує людину добровільно зачисляти себе до натовпу, як до чогось стихійного, що поглинає, нівелює, стирає індивідуальність, приносить її в жертву інстинкту, стадності. Новоромантик протиставляє натовпу не героя, не вибрану особу, а суспільство свідомих осіб, у якому він, цей натовп, розчинився б без залишку»:
· властива виразність суспільних ідеалів;
· прагнення до визволення особистості;
· гармонія ідеалу з життєвою правдою;
· Леся Українка не поділяла персонажів на головних і другорядних, а наділяла всіх якостями повнокровних самоцінних особистостей;
· її ліричні та драматичні твори наснажені визвольним пафосом, їм притаманні гострота конфлікту між добром і злом, правдою і кривдою, оптимістична віра в перемогу перших.
Драма-феєрія (від франц. — фея, чарівниця) — один із жанрових різновидів драми. Для цього драматичного виду властивий фантастично-казковий сюжет, у ньому відбуваються неймовірні з реального погляду перетворення, поряд з людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти.
На основі знань про неоромантизм як літературний напрям доведіть, що «Лісова пісня» твір неоромантичний. (Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей; конфлікт між буденним життям і високим пориванням душі особистості, дійсністю і мрією; індивідуальність і натовп).
Характерною ознакою драматичного твору є конфлікт. Доведіть, що в «Лісовій пісні» наявний конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі. (Мавка - це лісова істота, представник одухотвореної природи, яка є гармонійною й досконалою. Лукаш спочатку також прагне до досконалості й краси, проте в ньому перемагає матеріально-приземлене. «Лісова пісня» - неоромантичний твір, тому Леся Українка показує велику прірву між реальним життям людини та її високим призначенням.)
¨Зіставляючи природу та людину, Леся Українка доводить, що світ природи гармонійніший за людський. Покажемо це на конкретних прикладах. Прочитайте в особах першу розмову Мавки з Лісовиком. Доведіть, що найсолодше слово для лісових істот – це воля, і вони найбільше бояться її втратити.
Драма-феєрія «Лісова пісня».
Фольклорно-міфологічна основа.
5. За покликанням переглянути експрес - урок
https://www.youtube.com/watch?v=NurQWMp5aOI
і зробити за ним такі записи:
МУЛЬТФІЛЬМ
https://www.youtube.com/watch?v=HLoxamr9ido
Шановні десятикласники! Терміново надішліть відео вірша напам'ять. В іншому випадку залишаю за собою право поставити оцінки початкового рівня.
Відданість
своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення
повені людських почуттів у вірші «Стояла
я і слухала весну…»
1. Прочитати поезії.2. Опрацювати за підручником с. 264 - 266.3. Записати в зошит паспорти творів (можна роздрукувати і вклеїти).
Леся Укаїнка. «Мріє, не зрадь!..»
Рік написання -1905
Жанр: філософська лірика
Тема: зображення сильної волі та віри, самозречення заради високої мети.
Ідея: заклик до боротьби за навколишнім та своїм внутрішнім світом заради досягнення цілей, заради здійснення мрій.
Римування: перехресне
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб з пірихієм
Мотив вірша — поєднання слова зі служінням музі. Авторка спрямовує своє слово не на змалювання громадянської чи національної проблематики, вона начебто скидає з себе соціальну відповідальність. Письменниця хоче віддати всю себе музі.
Настрій вірша: оптимістичний.
Художні засоби: епітети: безрадісних днів, безсонних ночей, останню надію, серце жадібне; метафори: мрія «лила свої чари», вдарив час, хочу дихать вогнем; порівняння: мрія «літала орлом надо мною»; риторичні звертання та оклики: Мріє, не зрадь! О, не згасни, ти, світло безсонних ночей! Мріє, станься живою! анафора ( єдинопочаток): Мріє, не зрадь! фразеологізми: спалив кораблі за собою (знищив можливість для відступу).
Сприйняття поезії «Мріє, не зрадь!..» потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без сумнівів і тривоги за наслідки революційної боротьби. Тоді й постав ліричний монолог «Мріє, не зрадь!..», що поєднав разом неспокій і самозречення. Лірична героїня твору переживає емоційний злет, що змушує на відверті зізнання. Її служіння прийдешньому ідеалу сягає крайньої межі («я вже зрікаюсь життя»). Зосередження на вищій меті спричиняє внутрішній конфлікт («...я душею повстала сама проти себе»), подолання останніх сумнівів та усвідомлення власного покликання на боротьбу за мрію: «...хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, / а як прийдеться згинуть за теє — дарма!». У вияві громадянських настроїв Леся Українка свідомо уникала конкретики. Це прикмета її творчої манери. Ми довідуємося про тугу героїні за ідеалом, безрадісні дні й безсонні ночі, появу надії та про серце, сповнене мрії, про самозречення й готовність до смерті в боротьбі. Творчість для поетеси — це перш за все мистецтво, тому навіть у розкритті громадянських тем і настроїв вона зберігала вірність принципам модерністського естетизму. Вірш “Мріє, не зрадь” Лесі Українки пройнятий оптимізмом. У ньому прославляється подвиг борців за волю. Поетеса стверджувала, що народ – це творець всіх цінностей і багатств, стверджувала безсмерття народу та велич його творчої праці.
Леся Українка. «Стояла я і слухала весну…»
Збірка «Думи і мрії»,цикл «Мелодії» Рік написання – 1895 Жанр: пейзажна лірика
Ідея: віра в перемогу світла над темрявою, життя – над смертю.
Тема: любов до навколишнього світу.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб
Римування: суміжне
Рима: чоловіча Художні засоби: метафори: слухала весну, Весна мені багато говорила, співали мрії епітети: пісню дзвінку, голосну, таємно-тихо уособлення: весна говорила, співала ; співали мрії інверсія : стояла я і слухала весну… Дієслівний ряд стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла передає мінливість світлих почуттів героїні.
Сюжет: Показано гармонію природного оновлення з душевним станом ліричного героя. Композиція: Восьмирядковий вірш,що складається з двох катренів. Ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань. Вміння ліричної героїні “слухати весну” дало їй змогу почути дзвінку й голосну пісню, закличну мову і таємний шепіт. Голоси весни оспівують любов, юну красу, радощі – все те, про що колись мріялось. Прекрасна пейзажно-iнтимна поезiя покладена на музику.
Ідея: віра в перемогу світла над темрявою, життя – над смертю.
Тема: любов до навколишнього світу.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб
Римування: суміжне
Рима: чоловіча
4. Пропоную переглянути 2 відео-уроки, які допоможуть вам краще орієнтуватися в біографії поетеси та її поезії
Вітаю всіх! Сподіваюся, що ви ретельно опрацювали біографію Лесі Українки і зрозуміли, що це, дійсно, непересічна особистість, яка зуміла поєднати величезний творчий талант, громадську діяльність та уміння не здаватися перед життєвими негараздами, хворобою . Отже, тепер переходимо до вивчення творчості цієї слабкої фізично, але сильної духом жінки.
2. За підручником опрацювати с.262-263.
Леся Українка називала його новоромантизмом. Творам неоромантиків властивий динамізм, драматизм, вольове начало, загострений патріотизм, увага до національно-суспільних проблем, туга за героїзмом, уславлення активної людини.
4. Основні мотиви лірики Лесі Українки (запис у зошит).
1. Патріотичні та громадянські ("І все-таки до тебе думка лине", "Мріє, не зрадь!..").
2. Мотиви молодості й кохання ("Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами").
3. Вияв палкої любові до рідної землі ( "Стояла я і слухала весну", "Давня весна").
4. Філософські мотиви ("Напис у руїні").
5. Роль і призначення поета та поетичного слова ("Contra spem spero", "Слово, чому ти не твердая криця").
Леся Українка. Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці.
ТВОРЧІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ВИНЕСЕНА НА ЗНО !!!!!
Ся хвора, слабосила дівчина, - трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну. І.Франко
1. Опрацювати за підручником с. 254 - 261.
3. Історія кохання Лесі Українки та Сергія Мержинського.
4. Записати в робочий зошит 10 фактів про Лесю Українку, які, на вашу думку, найяскравіше характеризують її як особистість. (Уникайте дат, скористайтеся не тільки відеороликом, а й підручником). Пишіть конкретно, по суті, не треба зайвої інформаціїї - користі вам від неї не буде. (Можна написати в повідомлення електронної пошти, потім роздрукувати і вклеїти в зошит). Надіслати до 14.04.22.
dansvet0369@gmail.com
Ви повинні орієнтуватися у фактах становлення Лесі Українки як особистоті, письменниці, громадського діяча.
!!! До уваги учнів!
1. Інформаційний блок.
Альманах „З-над хмар і з долин”
Як відзначала С. Павличко, „Молодомузівці” усвідомлювали проблему, але не змогли не тільки її вирішити, але й сформулювати коректно своє завдання. Вони передовсім заперечували народницьку традицію та її відповідне літературне втілення — реалізм. „Молодомузівці” досить чітко орієнтувалися на Захід, бо саме звідти приходили, а не виростали на рідному ґрунті нові художні ідеї”.
Інтелектуальний напрям українського літературного модернізму в ліриці й драматургії очолила Леся Українка, а у прозі - Ольга Кобилянська.
1. Законспектувати матеріал. Образ Панни Мусі.
Образ Панни | Цитати |
Опис зовнішності | «Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах» |
Очі | «А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі».«Очі горіли напруженням і були великі, прекрасні» |
Сміх | «Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі» |
Манери поведінки | «Галантно повела вона рукою круг себе».«Вона вийняла з-під свитки хусточку і почала витирати мій лоб із серйозним і заклопотаним поглядом» |
Зовнішність в екстре-мальних ситуаціях | «Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь фантастичною феєю».«Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу». «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним напруженим, диким». «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя». |
Риси характеру | «Убити себе зумію».«А знаєте, мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже». «—… Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не знаю, що треба сказати на це» |
Вчинки | «Стражники трусять уже товаришів… Якусь панночку шукають». |
Погляди на життя | «…А ім’я — пошлість».«Як мене вб’ють,… напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя. Більше нічого» «— Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати». «А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила: — Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошліть… Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить зовсім не буде». «— Я буду носити вас в душі» |
2. Робота з підручником. Опрацювати с. 245 - 248.
3." Цитатна доріжка".
В. Винниченко. Життя і творчість, громадська і політична діяльність. Винниченко-художник. Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина», його популярність у 1920-ті роки. Успіх п’єс В.Винниченка на світовій сцені. Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.
3 . Прочитати новелу В.Винниченка "Момент".
2. Опрацювати за підручником с. 243 - 250. 3. Занотувати паспорт твору.
Володимир Кирилович Винниченко
«Момент (Із оповідань тюремної Шехерезади)»
Історія написання: письменник у 1900-х рр. перебував у в’язниці за участь у Революційній українській партії.
Рік створення: 1910.
Напрям: модернізм.
Течія: експресіонізм.
Жанр: оповідання, подібне до новели.
Тематичний різновид жанру: соціально-психологічне оповідання з елементами філософського.
Тема: перехід людей через кордон; життєві перипетії на шляху до щастя.
Ідея: утвердження думки про щастя як момент у житті людини, про людину як істоту, опосередковану умовностями й нормами, які стають нікчемними в кризових ситуаціях.
Мотиви: «життя й смерть», «любов до життя», «вибір», «плинність щастя», «людина в кризових ситуаціях».
Образи: людей: оповідач — один із в’язнів, що слухав Шехерезаду; Шехерезада — в’язень, який «веселить» співкамерників світлими історіями з минулого; панна Муся — красива молода жінка, яка переходить кордон разом із Шехерезадою; Семен Пустун — контрабандист, який намагається допомогти Мусі й Шехерезаді перейти кордон; сусід Семена; природи: «вільні комашки», які не мають умовностей; поле; ліс; золота солома; предметів і явищ: револьвер, капелюхи, кордон; очі; поцілунок.
Символічні образи:
Поле - символ свободи, життя, народження й росту;
Ліс - символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у момент щастя);
Комашки - символ відсутності обмежень і правил;
Зелені мушки, ворон - символи смерті ,
Кордон - символ межі між життям і смертю .
Час подій: літо, утім точно не визначений, мов у позачассі.
Місце подій: село на кордноні — кордон, утім точно не визначене.
Композиція (сюжет): Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог) — Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція) — прохає Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав'язка) — у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання «"Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя". Більше нічого...» (розвиток дії) — Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація) — живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо щастя «ось воно, мить» (розв'язка).
Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Останній танець
Івана Дідуха перед від’їздом із села як символ трагізму прощання з рідним краєм
dansvet0369@gmail.com
НОВЕЛА |
ОПОВІДАННЯ |
СТУДІЯ |
(італ. novella, від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір
про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та
яскраво вимальованою дією. |
Невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на
певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. |
Походить від італійського слова «stadium» (від studere) – навчання. Настрій студії - біль, жаль, душевні страждання. |
______________________________________________________________
В. Стефаник «Камінний хрест».
Рік написання – 1900.
Жанр : психологічна центрогеройна новела (студія)
Тема: еміграція за океан галицького селянства на межі ХІХ й ХХ ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв'язку з виїздом до Канади)
Ідея: єдність селянина з рідною землею; оптимістична віра автора в стоїцизм, духовну велич народу.
Сюжет як таковий відсутній, твір
складається з 7 розділів.
Композиція новели:
Експозиція: Розповідь про повернення Івана Дідуха з 10 років служби у війську, про
горб, що залишився йому у спадок. Тяжка праця на горбі.
Зав’язка:
Прихід гостей до хати Івана. Прощання з односельцями. Зізнання Івана у
тому, що самому тоскно на душі.
Екскурс в минуле: Розповідь Івана про те, як сини дійшли до
думки про виїзд."Два pоки
нічого в хаті не говоpилось,
лише Канада та й Канада...". Він дуже жалкує, що молодь не хоче триматися
землі своїх пращурів.
Розвиток дії:
Гості пригощаються, ведуть розмови. Іван з Михайлом співають, як у молоді
літа.
Кульмінація: Син нагадує батькові, що пора виходити. Люди плачуть.Іван з дружиною
пускаються в танок. Сини силоміць виносять обох з хати.
Розв’язка: Односельці проводжають сім’ю
Дідухів. Іван іде танцюючи. Уся процесія зупиняється біля хреста, що Іван
поставив на горбі. Чоловік каже жінці, щоб знала, що там викарбувані їхні імена.
Образ Івана Дідуха – це образ цілого народу, який хоче власним трудом
заробити собі і своїй родині добробут.
Це образ, що уособлює душевну
красу, прибиту бідність, «сльози і
криваві крики народу».
Трагедія Івана Дідуха – трагедія
всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю.
Образ-символ камінного хреста
Хрест Івана Дідуха – надмогильний пам'ятник його долі, крові й
поту, що пролиті на цій землі, на цьому горбі. Хрест стає підсумком його
багатостраждального життя.
Чужина для Івана – символ смерті, тому-то таким болючим є прощання з
рідною хатою, односельцями, рідною землею, на якій не можна прогодуватися,
вижити.
Образ хреста –
це
символ титанічної праці і поховання людини заживо.
________________________________
14.03.22.
Експресіонізм –
мистецтво вираження, виразності в плані передачі перш за все особистих відчуттів
митця, його духовного світу, ідей, думки, що досягається шляхом будь-яких
перебільшень і умовностей. Образ в експресіонізмі набуває граничної емоційності
і напруги.
Риси експресіонізму:
- крайній індивідуалізм;
- гіпертрофована емоційність;
- крайня неврівноваженість;
- істеричність;
- хвороблива напруженість;
- викривленість образів;
- нагромадження всіляких жахів;
- крикливі художні засоби;
- різні ефекти;
- часте вдавання до гротеску;
- естетизація потворного.
5. (Записати в зошит) Новаторство Стефаника полягає у тому, що він є творцем психологічної новели. Він будує сюжети не на розвитку зовнішніх подій, а на змінах почувань та переживань. У творах письменника немає авторських роз'яснень та тлумачень, говорять, роздумують самі персонажі. Тому його твори побудовані на монологах та діалогах.
Фільм https://www.youtube.com/watch?v=dF8TCnXKaaI
( На жаль, російською мовою. Звертаю вашу увагу, що у фільмі використано сюжети декількох новел В.Стефаника, а не тільки "Камінний хрест").
________________________________________________dan_svet@ukr.netPS. Перечитайте повість І.Франка "Захар Беркут" (вона винесена на ЗНО у 2020 р.) _______________________________________
____________________________________________
05.05.20
РМ. Порівняльна характеристика Мавки та Килини
1. Дайте порівняльну характеристику запропонованим персонажам, використавши шаблон "Кола Венна".
(можна у вигляді інформативного грона + цитатної характеристики, можна зв'язним висловлюванням з використанням цитат) (до 09.05.20 включно).
dansvet0369@gmail.com
___________________________________
28.04.20. Леся Українка. "Лісова пісня". Образи твору.
1. Опрацюйте за підручником с. 273 - 278.
2. Уважно пергляньте і прослухайте відео. Зробіть конспект почутого і побаченого.
https://www.youtube.com/watch?v=rrxLLXwxA4E
1. Поділ персонажів на 2 групи.2. Цитати до кожного образу.
3. Інформативне гроно (асоціативний кущ) до кожного персонажа (є у відео).
3. Запишіть подану нижче інформацію.
Лісове царство, міфічні істоти
Лісовик
Перелесник
Водяник та Русалка
Той, що греблі рве
Русалка Польова
Той, що в скелі сидить
24.04.20.
Леся Українка. "Лісова пісня". Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Художні особливості драми-феєрії. ТЛ: драма-феєрія.
1. Пройти тест ( до 23.04 включно).
5. За покликанням переглянути експрес - урок
https://www.youtube.com/watch?v=NurQWMp5aOI
і зробити за ним такі записи:
МУЛЬТФІЛЬМ
https://www.youtube.com/watch?v=HLoxamr9ido
17.04.20. Леся Українка. "Мріє, не зрадь!..", "Стояла я і слухала весну..."
Ідея: віра в перемогу світла над темрявою, життя – над смертю.
Тема: любов до навколишнього світу.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб
Римування: суміжне
Рима: чоловіча
4. Пропоную переглянути 2 відео-уроки, які допоможуть вам краще орієнтуватися в біографії поетеси та її поезії
PS. 21.04. буде тест по біографії та поезії Лесі Українки. Питання включатимуть інформацію підручника, опрацьованих вами матеріалів, текстів поезій.
____________________________________________
14. 04.20. Леся Українка. Збірка «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком. Основні цикли
поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі « Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової
особистості. Призначення поета й поезії, мужність ліричної
героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця...»).
____________________________________________
Вітаю всіх! Сподіваюся, що ви ретельно опрацювали біографію Лесі Українки і зрозуміли, що це, дійсно, непересічна особистість, яка зуміла поєднати величезний творчий талант, громадську діяльність та уміння не здаватися перед життєвими негараздами, хворобою . Отже, тепер переходимо до вивчення творчості цієї слабкої фізично, але сильної духом жінки.
Леся Українка називала його новоромантизмом. Творам неоромантиків властивий динамізм, драматизм, вольове начало, загострений патріотизм, увага до національно-суспільних проблем, туга за героїзмом, уславлення активної людини.
4. Основні мотиви лірики Лесі Українки
1. Патріотичні та громадянські ("У все-таки до тебе думка лине", "Мріє, не зрадь!..").
2. Мотиви молодості й кохання ("Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами").
3. Вияв палкої любові до рідної землі ( "Стояла я і слухала весну", "Давня весна").
4. Філософські мотиви ("Напис у руїні").
5. Роль і призначення поета та поетичного слова ("Contra spem spero", "Слово, чому ти не твердая криця").
dansvet0369@gmail.com
21.04.
Леся Українка. "Лісова пісня". Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Художні особливості драми-феєрії. ТЛ: драма-феєрія.
1. Пройти тести онлайн "Леся Українка. Біографія. Поезія".
10.04.20. Леся Українка. Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці.
ТВОРЧІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ВИНЕСЕНА НА ЗНО !!!!!
Ся хвора, слабосила дівчина, - трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну. І.Франко
1. Опрацювати за підручником с. 254 - 261.
3. Історія кохання Лесі Українки та Сергія Мержинського.
4. Записати в робочий зошит 10 фактів про Лесю Українку, які, на вашу думку, найяскравіше характеризують її як особистість. (Уникайте дат, скористайтеся не тільки відеороликом, а й підручником).Пишіть конкретно, по суті, не треба зайвої інформаціїї - користі вам від неї не буде. (Можна написати в повідомлення електронної пошти, потім роздрукувати і вклеїти в зошит).
dansvet0369@gmail.com
07.04.20. Образне слово поетичного модернізму. Альманах «з-над хмар і з долин», угруповання «Молода муза» - зв'язок із зарубіжною літературою, «нова» драма на межі століть.
!!! До уваги учнів!
1. Інформаційний блок.
Як відзначала С. Павличко, „Молодомузівці” усвідомлювали проблему, але не змогли не тільки її вирішити, але й сформулювати коректно своє завдання. Вони передовсім заперечували народницьку традицію та її відповідне літературне втілення — реалізм. „Молодомузівці” досить чітко орієнтувалися на Захід, бо саме звідти приходили, а не виростали на рідному ґрунті нові художні ідеї”.
Інтелектуальний напрям українського літературного модернізму в ліриці й драматургії очолила Леся Українка, а у прозі - Ольга Кобилянська.
2. Повторіть течії модернізму та їх ознаки.
27.03.20. Імпресіонізм новели. Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.
1. Опрацювати запропоновану інформацію. У робочому зошиті скласти тези прочитаного (надсилати не потрібно, перевірятиму вибірково).
Імпресіоністичні ознаки
Твір «Момент» Володимира Винниченка — новатора в українській прозі і драматургії — відбиває той відрізок часу, який неможливо забути. Зовнішні події, близькі для колишнього політв’язня В. Винниченка, стають лише ґрунтом, на якому розквітає вразлива квітка кохання-щастя.
Імпресіоністична форма викладу, емоційність та психологізм твору змушують читача повною мірою відчути те, що переживав головний герой твору, який мав негайно перетнути кордон. Найліпший час для задуманого — темна ніч, але він не має вибору, і тому «можуть убити». Ще одна незвичайність — перетнути кордон він мусить разом із, як виявилось потім, «знайомою у минулому житті» незнайомкою.
Екстремальність ситуації, момент на межі життя і смерті, сприйняття оточуючого середовища на емоційному рівні, стан героя — спокійний, врівноважений, ненапружений, немов затишшя перед грозою. Він не тільки бачить і відчуває такий дріб’язок, як соломинки, що кололи обличчя під час переїзду, запах рядна, яким колись накривали огірки, шарудіння бур’яну, пирхкання конячки, бездоріжжя, по якому їде підвода, білі берези, метелики, кузьки. Все це закарбовується у його пам’яті з такою силою, що потім, у тюремній камері, він здатен відтворити найтонші нюанси, найдрібніші, але такі важливі деталі, без яких світ не був би гармонійним.
Сама природа, яка живе за своїми законами, без вигаданих людством «пашпортів, моралів, «уложеній о наказаніях»», надає на декілька годин затишний притулок двом людям, «загнаним другими людьми», дає можливість найповніше розкритися, відчути зв’язок із нею, пробудити первісні інстинкти, злитися із «великим прекрасним процесом життя».
Автор навмисне не називає імен героїв, ми нічого не знаємо про їх дитинство, життя, що змусило їх іти небезпечним шляхом. Знаємо тільки головне: вони — протестанти за вдачею, які не погоджуються з умовами, що їм нав’язує суспільство. Випадкова зустріч звела людей, які, перетнувшись лише раз у житті, будуть завжди носити в душі коханий образ. Циніки не повірять в нескінченність цих почуттів, а скептики взагалі не назвуть ці почуття коханням. Можливо, це кохання здається оманним, нереальним і… тимчасовим, але для героя воно є вічним. Бо немає в світі нічого постійнішого за тимчасове. І цю любов, таку коротку і примарну, але незаплямовану буденщиною, незатавровану брудними руками (а люди часто мають звичку усе псувати), він буде носити в душі все життя.
Імпресіоністична форма викладу, емоційність та психологізм твору змушують читача повною мірою відчути те, що переживав головний герой твору, який мав негайно перетнути кордон. Найліпший час для задуманого — темна ніч, але він не має вибору, і тому «можуть убити». Ще одна незвичайність — перетнути кордон він мусить разом із, як виявилось потім, «знайомою у минулому житті» незнайомкою.
Екстремальність ситуації, момент на межі життя і смерті, сприйняття оточуючого середовища на емоційному рівні, стан героя — спокійний, врівноважений, ненапружений, немов затишшя перед грозою. Він не тільки бачить і відчуває такий дріб’язок, як соломинки, що кололи обличчя під час переїзду, запах рядна, яким колись накривали огірки, шарудіння бур’яну, пирхкання конячки, бездоріжжя, по якому їде підвода, білі берези, метелики, кузьки. Все це закарбовується у його пам’яті з такою силою, що потім, у тюремній камері, він здатен відтворити найтонші нюанси, найдрібніші, але такі важливі деталі, без яких світ не був би гармонійним.
Сама природа, яка живе за своїми законами, без вигаданих людством «пашпортів, моралів, «уложеній о наказаніях»», надає на декілька годин затишний притулок двом людям, «загнаним другими людьми», дає можливість найповніше розкритися, відчути зв’язок із нею, пробудити первісні інстинкти, злитися із «великим прекрасним процесом життя».
Автор навмисне не називає імен героїв, ми нічого не знаємо про їх дитинство, життя, що змусило їх іти небезпечним шляхом. Знаємо тільки головне: вони — протестанти за вдачею, які не погоджуються з умовами, що їм нав’язує суспільство. Випадкова зустріч звела людей, які, перетнувшись лише раз у житті, будуть завжди носити в душі коханий образ. Циніки не повірять в нескінченність цих почуттів, а скептики взагалі не назвуть ці почуття коханням. Можливо, це кохання здається оманним, нереальним і… тимчасовим, але для героя воно є вічним. Бо немає в світі нічого постійнішого за тимчасове. І цю любов, таку коротку і примарну, але незаплямовану буденщиною, незатавровану брудними руками (а люди часто мають звичку усе псувати), він буде носити в душі все життя.
Прихід
В. Винниченка довершує в українській літературі перемогу неоромантизму. Письменник
часто звертається до цього напряму: пейзажі Винниченкові розмаїті, вони
змальовані людиною, яка розглядає їх з висоти свого зросту, стоячи на землі. Жіночі образи у творчості В. Винниченка створили цілу галерею
найрізноманітніших типів: від цнотливої дівчини до байдужої повії, від
замордованої працею робітниці до знудьгованої фаталістки. Герої
Винниченка багато рефлексують, багато розмірковують про власні вчинки, слова та
відчуття. Також письменник у своїх оповіданнях порушує проблеми релігії, віри в
Бога як філософської категорії пізнання сенсу людського життя.
Однією з
головних рис поетики Винниченка є його новаторський спосіб застосування тропів,
які служать для характеристики й індивідуалізації персонажів, змалювання картин
природи, визначення явищ, речей та інтер'єру. Твори
Винниченка багаті на порівняння. Змальовуючи якусь рису, письменник, буває,
часто повторює порівняння в одному оповіданні або переносить його до інших.У
поетиці Винниченка виділяємо три найголовніші засоби:1)
засіб контрасту;2)
засіб учуднення;3)
засіб несподіваного закінчення твору.
В.
Винниченко постійно звертається до природи — початкового ключа життя. Звідси
таке широке застосування засобу учуднення. Несподівані зіставлення й закінчення
змушують читача постійно перебувати на порозі фінальної розв'язки головного
конфлікту, але не мати можливості його переступити аж до самого кінця твору. Публіцистичність
і тенденційність, надмірний психологізм — органічні ознаки творчості
Винниченка. Творячи
свою літературну мову на ґрунті народної розмовної, автор широко доповнював її
науковими термінами та власними неологізмами. Наприклад, Винниченко створив
групу абстрактних іменників-неологізмів: залізність, червоність, чорність тощо. Письменник
у своїх оповіданнях канонізував багато тих слів, яких раніше не було в
літературі: звійки, сьорбати, уфкати тощо, що освіжило
літературну мови щирістю народного говору. Автор
перший в українській літературі найвиразніше застосував неоромантичний принцип:
серед юрби побачив людину і підніс її до рівня складної індивідуальності.
Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.
В. Винниченко постійно звертається до природи — початкового ключа життя. Звідси таке широке застосування засобу учуднення. Несподівані зіставлення й закінчення змушують читача постійно перебувати на порозі фінальної розв'язки головного конфлікту, але не мати можливості його переступити аж до самого кінця твору. Публіцистичність і тенденційність, надмірний психологізм — органічні ознаки творчості Винниченка. Творячи свою літературну мову на ґрунті народної розмовної, автор широко доповнював її науковими термінами та власними неологізмами. Наприклад, Винниченко створив групу абстрактних іменників-неологізмів: залізність, червоність, чорність тощо. Письменник у своїх оповіданнях канонізував багато тих слів, яких раніше не було в літературі: звійки, сьорбати, уфкати тощо, що освіжило літературну мови щирістю народного говору. Автор перший в українській літературі найвиразніше застосував неоромантичний принцип: серед юрби побачив людину і підніс її до рівня складної індивідуальності.
dansvet0369@gmail.com
24.03.20. Образ панни (Мусі) – утілення їдеї вічності, краси.
Законспектувати наступний матеріал.
1. Образ Панни Мусі.
Образ Панни
|
Цитати
|
Опис зовнішності
|
«Сама настояща, городська панна, в
гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на
колінах»
|
Очі
|
«А очі, як у зляканої лані,
променисті, чисті, великі».«Очі горіли напруженням і були великі, прекрасні»
|
Сміх
|
«Ах, якби ви знали, який сміх у неї
був! А сміх є дзеркало душі»
|
Манери поведінки
|
«Галантно повела вона рукою круг
себе».«Вона вийняла з-під свитки хусточку і почала витирати мій лоб із
серйозним і заклопотаним поглядом»
|
Зовнішність в екстре-мальних ситуаціях
|
«Панна, з повислими на ній
соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь
фантастичною феєю».«Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими
пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу».
«З висмикнутим волоссям, з великими
палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь
дивним, прекрасним звіром, сильним напруженим, диким».
«Очі горіли їй, лице дрижало великим,
безумним щастям побіди, побіди життя».
|
Риси характеру
|
«Убити себе зумію».«А знаєте, мені
чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже».
«—… Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не
знаю, що треба сказати на це»
|
Вчинки
|
«Стражники трусять уже товаришів…
Якусь панночку шукають».
|
Погляди на життя
|
«…А ім’я — пошлість».«Як мене вб’ють,…
напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять
життя. Більше нічого»
«— Наше кохання повинно вмерти зараз,
щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати».
«А вона, ніби дивлячись собі в душу,
обривисто-напружено говорила:
— Щастя — момент. Далі вже буденщина,
пошліть… Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить
зовсім не буде».
«— Я буду носити вас в душі»
|
2. Асоціативне мислення. З чим (ким) асоціюється образ Панни?
3. Робота з підручником. Опрацювати с. 245 - 248.
4." Цитатна доріжка"
6. Напишіть есе "Момент щастя. Який він?" (за твором В.Винниченка "Момент") (до 2-х сторінок). (У робочому зошиті. Надсилати не треба. Перевірятиму вибірково, . Отримаєте повідомлення на електронну скриньку.) PS. Особливо стосується тих, хто не виконує завдання та не надсилає їх.
Я вважаю (На мою думку...)...
Наприклад, ...
По-перше, ...
По-друге, ...
Отже, ...
20.03.20. Поєднання в новелі «Момент» реалітичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо).
1. Переглянути екранізацію новели В.Винниченка "Момент".
https://www.youtube.com/watch?v=ixKAa5KNktw
2. Пройти тест онлайн. (до 23. 03.20, до 20.00) ОБОВ'ЯЗКОВО!!!
_________________________________________________
05.03.20. В.Стефаник. "Камінний хрест".
До уваги учнів!!!!
_________________________________
03.02.2020. О. Кобилянська. Життя і творчість. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху).
1. Опрацювати за підручником с. 190 - 199.
1. Ольга Кобилянська закінчила 4 класи школи, а свій високий рівень знань досягла самостійно.
2. Письменниця добре малювала, грала на різних музичних інструментах (а навчилася грати на слух), була хорошою вершницею. 3. Цікаво, що
Ольга Кобилянська підписувалася "Кобиляньска", бо саме таке написання започаткував її батько.
4. Ольга Кобилянська мріяла побачити море, але за все життя так його і не побачила. 5. Хотіла навіть стати професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. 6. Із Лесею Українкою Ольга Кобилянська вперше поспілкувалася саме на Полтавщині. 7. Видатна українська письменниця прожила в Чернівцях понад 50 років. 8. Прості люди її дуже поважали і мали за щастя, коли вона виглядала із віконця і кланялася їм за пісні перед вікнами. 9. Ольга Кобилянська мала прийомну дитину (позашлюбну доньку одного із братів) і на старості, коли мала сили, то розповідала чудові казки своїм онукам. Письменниця мала добру пам’ять і могла декламувати твори із «Кобзаря» кілька годин. 10. Ольга Кобилянська дуже кохала Йосипа Маковея, але той не відповів їй тим же почуттям. За давньою легендою, дівчина, яка знайде едельвейси, буде дуже щасливою і матиме міцну та велику родину. Ольга маленькою дівчиною на крутих схилах назбирала ці квіти, але повір’я так і не справдилося. Але цей гербарій був завжди з нею. |
4. Повторити зміст повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків", підготуватися до самостійної роботи.
20.11.19.
_____________________________________
22. 10. 19.
Тема. "Театр корифеїв". Розвиток драматургії.
(Лукіянов Д., Бумбі А., Потетня А, Романченко Д.)
2. Марко Кропивницький - фундатор українського професійного театру. (Кудрявець І., Лавренюк М., Рябченко О.)
3. Родина Тобілевичів та український театр
.а) Панас Саксаганський.
(Яковенко Д., Печенко К., Луньова О.)
б) Микола Садовський.
(Шевков Б., Мирошніченко А., Дума А.)
в) Марія Садовська - Барілотті.
(Зайцев А., Хандрико К., Крутік К.)
4. Марія Заньковецька - перша народна артистка України.
(Моісеєнко Д., Титович Д., Шиман Б.)
Комментариев нет:
Отправить комментарий