10 КЛАС. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

02. 05. 22.

Література для 11 класу

М.Семенко. "Бажання", "Місто", "Запрошення".

П.Тичина. " Арфами, арфами..", "Ви знаєте, к липа шелестить...","Одчиняйте двері...", "Пам'ятайте тридцяти".

Є.Плужник. " Вчись у природи творчого покою", " Ніч...а човен як срібний птах!"

М.Рильський. " Солодкий світ!", "Утеплі дні зпираня винограду".

М.Хвильовий. " Я ("Романтика").

Ю.Яновсікий. "Майстер корабля".

В.Підмогильний. . "Місто".

Остап Вишня. "Моя автобіографія",  "Письменники", "Сом".

М.Куліш. " Мина Мазайло".

Богдан- ІгорАнтонич.  " "Зелена євангелія", "Різдво", " Коляда".

О.Турянський. "Поза межами за волю".

Є. Маланюк. "Уривок з поема", "Напис на книзі вірші"ю

І.Багряний. "Тигролови".

О.Довженко. " Щоденник" (період війни),"Зачарована Десна".

О.Гончар. "Модри Камень".

В Симоненко. "Задивляюсь у твої зіниці", "Я...".

Д.Павличко.  Два кольори", "Я стужився, мила, за тобою.".

Л.Костенко. " Страшні слова, коли вони мовчать", "Хай буте легко.Розчерком пера...", "Недумано, негадано...",

"По сей день Песейдон посідає свій трон", "Маруся Чурай"

В.Стус. " Крізь сотні сумнів я йду до тебе", "Господи, гніву пречстого...".

Поезія. І.Римарук, Ю.Андрухович, О. забужко, О. Ірванець.

Поза, езеїтика. Г. Пагутяк, Ю.Андруховч, В.Діброва. Я.Мельник.

________________

30. 05. 22.

Маса, гурт людей і їх провідник. Лідер – сильна особистість. Трагічна суперечність між мрією, духовністю й жорстокістю.

1. Опрацювати за підручником с. 309 - 312.

2. Переглянути відеоурок. Скласти конспект відео. Надсилати не треба. 

_______________________________________

26. 05. 22. 2 уроки.

Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»).

Драматичний етюд «По дорозі в казку». Дорога в казку – символ духовних поривань до кращого життя.  ТЛ: драматичний етюд

1. Опрацювати за підручником с.302 - 304.

2. Переглянути відеоурок .

3. Опрацювати за підручником с. 306 - 309.

4. Переглянути відеоурок за покликанням.

https://www.youtube.com/watch?v=mz2E-oF7zq4&t=23s

5. Прочитати твір .

https://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/OLES/podorozivkazku.dhtml

___________________________________________

23.05.22.

О. Олесь. Коротко про життя і творчість, світоглядні переконання митця. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості («З журбою радість обнялась...»). «Чари ночі» – перлина інтимної лірики української поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини і природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій.

1. За підручником опрацювати с. 294 - 302, 304 - 305.

2. Переглянути відеоурок.

3. Вивчити напам'ять вірш "Чари ночі".

До 25. 05. 22.

dansvet0369@gmail.com

_____________________________________

19. 05. 22. 2 уроки.

Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»).Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр символістського твору.

Мотив самотності людини. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень («Інфанта»).

1. Опрацювати с. 289 - 291.

2. Переглянути відеоурок.

3. Вірш "Блакитна Панна" вивчити напам'ять.

Вимоги: хтось знімає вас або зйомка йде на відстані від комп'ютера. Виразність, всі слова промовляються чітко 

(до 20.05.22. )

dansvet0369@gmail.com

_________________________________________________________________

16.05.22.

М. Вороний. Коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність митця. М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму. ТЛ: символізм.

1. За підручником опрацювати с. 282 - 288.

Звернути увагу на поняття символізму та його ознаки 

(с. 288). 

2. Переглянути експрес - урок. Записати інформативне гроно "Микола Вороний"; записати особливості поетичного стилю М.Вороного.

___________________________________

12.05.22. 2 уроки.

1. Виконати контрольну роботу  (до 16.05.22.)

2. Опрацювати поезії М.Вороного  "Блакитна Панна" 

(вивчити вірш напам'ять); "Інфанта".

______________________________________

09.05.22.

РМ № 4. Письмова порівняльна характеристика Мавки й Килини.

1. Дати письмову характеристику запропонованим персонажам. Думки підкріплювати цитатами з твору, посиланням на епізоди драми-феєрії.

2. Роботу надіслати до 12. 05.22. 

dansvet0369@gmail.com

________________________________________________

05.05.22. 2 уроки.

Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша.

Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини.

1. Опрацюйте за підручником с. 273 - 278. 
2. Уважно пергляньте і прослухайте відео. Зробіть конспект почутого і побаченого.

https://www.youtube.com/watch?v=rrxLLXwxA4E

1. Поділ персонажів на 2 групи.
2. Цитати до кожного образу.
3. Інформативне гроно (асоціативний кущ)  до кожного персонажа (є у відео).

4. Вивчіть напам'ять останній монолог Мавки ("О, не журися за тіло! - Грай же, коханий, благаю!"). Надіслати відео до 09.05. 22.

PS. Конспекти надсилати не треба. Ви готуєтеся до тестової роботи та ЗНО. 

___________________________________________

02.05.22. 

Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці.

1. Переглянути експрес-урок.

2. Виконати завдання.

Літературний диктант. Дати короткі відповіді на запитання. (До 04.05.22.)

ЛЕСЯ УКРАЇНКА  «ЛІСОВА  ПІСНЯ». Образи твору. 

 1. Молоденький чортик-панич.                                                  

2. Випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні. На ній два вінки - один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-під нього спадає серпанок.

3. В ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами...»; «Як дівчина... ба ні хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи...

4. Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться  барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами.

5. Гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима.

6. Молода повновида молодиця, у червоній хустці з торочками, у бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та білими стяжками... намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою.

7. «Страшне Марище», це злий та лихий дух підземелля, який карає неслухняних лісових істот за зраду місцевих законів (так, він ув'язнює Мавку за те, що вона кохалася з людським хлопцем).

8. Дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена... підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має, на голові бриль, на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.

9. Двоє маленьких, бліденьких діток у біленьких сорочечках виринають з-поміж латаття.

10. «Зелена одіж на їй просвічує де-не-де крізь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать; на голові синій вінок з волошок, у волоссі заплутались рожеві квітки, ромен, березка».

11. Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому - барви мулу, на голові корона із стулок черепашки. Голос глухий, але дужий.

12. Уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний... у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня, коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені.

13. Малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори,у волохатій шапці з куниці.

dansvet0369@gmail.com

___________________________________________

28.04.22. 2 уроки.

Леся Українка. "Лісова пісня". Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси.

1. Перглянути відеоурок. Записати в зошит "Конфлікт драми-феєрії (Мавка - Люди)".

2. Перейти за покликанням. подивитися відеоурок. Записати характеристику дядька Лева та Мавки; таблицю "Антиподи Мавки".

https://www.youtube.com/watch?v=Sfb24ehhWO4

___________________________________________

25.04.22. 

Леся Українка "Лісова пісня". Природа і людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Художні особливості драми-феєрії.

Опрацювати інформаційний матеріал. Записати нотатки опрацьованого.

1. Проблемне питання. Як у творі розкривається проблема людини й природи?
Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки», на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.
Змальована світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармонує з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка.
Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією
людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть «зустріти» Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе сааме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килина з матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його. Завдяки Мавці Лукаш починає розуміти, що в лісі нічого мертвого немає. Пригадайте, як він зумів збагнути почуття ясена до дикої рожі. Лукаш розуміє, якою безборонною може бути природа, аж тоді, коли Лісовик перетворює його на вовкулаку.
Для Мавки в лісі існує безліч табу, зокрема заборона нищити живі рослини. І навіть коли вона намагається порушити заборону, прагнучи догодити матері (діалог Польової Русалки з Мавкою) і врятувати своє кохання, перемагає споконвічна істина — не руш живе, не вбивай! Тому Мавка врізає собі руку.
Для матері Лукаша й Килини природа є засобом споживацтва, задоволення власних потреб. Коли вони прийшли жити в цю місцину, вона вражає своєю первозданністю, незайманістю, людина тут не господар, а гість. У ремарці до другої дії ми спостерігаємо, що людина, облаштовуючи свій побут, нищить гармонію, красу навколо себе. 

Порівняймо:

До приходу людини «Старезний, густий, предковічний ліс на Волині.
Посеред ліса простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового
струмка. Струмок той вибігає з гущавин ліса, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Само озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура,— повна ніжної задумливої поліської краси.
Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от
має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює
од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду»

Після приходу людини: «На галявині вже збудовано хату, засаджено городець. На одній нивці пшениця, на другій — жито. На озері плавають гуси. На березі сушиться хустя, на кущах стримлять горшки, гладишки. Трава на галявині чисто викошена, під дубом зложений стіжок. По лісі калатають клокічки — десь пасеться товар».

2. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Художні особливості драми-феєрії.

Неоромантизм (новоромантизм) — так називала Леся Українка та інші творчий метод тих письменників кін. ХІХ — поч. XX ст., які поєднували у своїй творчості реалістичне зображення життя з романтизмом.

Леся Українка писала: «Справжній новоромантизм зневажає не самий натовп, тобто не особи, що складають натовп, а той рабський дух, який змушує людину добровільно зачисляти себе до натовпу, як до чогось стихійного, що поглинає, нівелює, стирає індивідуальність, приносить її в жертву інстинкту, стадності. Новоромантик протиставляє натовпу не героя, не вибрану особу, а суспільство свідомих осіб, у якому він, цей натовп, розчинився б без залишку»:

Ознаки:

· властива виразність суспільних ідеалів;

· прагнення до визволення особистості;

·  гармонія ідеалу з життєвою правдою;

· Леся Українка не поділяла персонажів на головних і другорядних, а наділяла всіх якостями повнокровних самоцінних особистостей;

· її ліричні та драматичні твори наснажені визвольним пафосом, їм притаманні гострота конфлікту між добром і злом, правдою і кривдою, оптимістична віра в перемогу перших.

Драма-феєрія (від франц. — фея, чарівниця) — один із жанрових різновидів драми. Для цього драматичного виду властивий фантастично-казковий сюжет, у ньому відбуваються неймовірні з реального погляду перетворення, поряд з людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти.

На основі знань про неоромантизм як літературний напрям доведіть, що «Лісова пісня» твір неоромантичний. (Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей; конфлікт між буденним життям і високим пориванням душі особистості, дійсністю і мрією; індивідуальність і натовп).

 Характерною ознакою драматичного твору є конфлікт. Доведіть, що в «Лісовій пісні» наявний конфлікт між буденним жит­тям і високими пориваннями душі. (Мавка - це лісова істота, представник одухотвореної природи, яка є гармонійною й досконалою. Лу­каш спочатку також прагне до досконалості й краси, проте в ньому перемагає матеріально-приземлене. «Лісова пісня» - неоромантичний твір, тому Леся Українка показує велику прірву між реальним життям людини та її високим призначенням.)

¨Зіставляючи природу та людину, Леся Українка доводить, що світ природи гармонійніший за людський. Покажемо це на конкретних прикладах. Прочитайте в особах першу розмову Мавки з Лісовиком. Доведіть, що найсолодше слово для лісових істот – це воля, і вони найбільше бояться її втратити.

_________________________________________________

21.04.22. 

1 урок. 

Виконати перевірну роботу з теми "Леся Українку. Поезії." (до 25.04.22).

2 урок.

Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа.

 1. Прочитати драму-феєрію "Лісова пісня" (у повному обсязі).

2. За підручником опрацювати с. 267-272.

3. Записати в зошит визначення зі с.268 : 

Драма-феєрія - це...

5. За покликанням переглянути експрес - урок 

https://www.youtube.com/watch?v=NurQWMp5aOI

і зробити за ним такі записи:

* Фольклорно-міфологічна основа твору.

* Групи дійових осіб.

* Особливості сюжету і композиції.

* Паспорт твору ( у відео він поданий у незвичному порядку (починається з композиції), ви ж запишіть так, як звикли). 

!!! Переглядаючи відео, уважно слухайте вчительку, вона коментує композицію твору, наводячи приклади (цитати) з тексту. Тоді ви краще зрозумієте зміст драми.

PS. Завдання за бажанням

ФІЛЬМ

https://www.youtube.com/watch?v=Tm79zulIxuE

МУЛЬТФІЛЬМ

https://www.youtube.com/watch?v=HLoxamr9ido

_______________________________________________________

18.04.22. 

Шановні десятикласники! Терміново надішліть відео вірша напам'ять. В іншому випадку залишаю за собою право поставити оцінки початкового рівня.

Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…»

1. Прочитати поезії.

2. Опрацювати за підручником с. 264 - 266.

3. Записати в зошит паспорти творів (можна роздрукувати і вклеїти).

Леся Укаїнка. «Мріє, не зрадь!..»

Рік написання -1905

Жанр: філософська лірика

Тема: зображення сильної волі та віри, самозречення заради високої мети.

Ідея: заклик до боротьби за навколишнім та своїм внутрішнім світом заради досягнення цілей, заради здійснення мрій.

Римування: перехресне

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб з пірихієм

Мотив вірша — поєднання слова зі служінням музі. Авторка спрямовує своє слово не на змалювання громадянської чи національної проблематики, вона начебто скидає з себе соціальну відповідальність. Письменниця хоче віддати всю себе музі.

Настрій вірша: оптимістичний.

Художні засоби: 

епітети: безрадісних днів, безсонних ночей, останню надію, серце жадібне;

метафори: мрія «лила свої чари», вдарив час, хочу дихать вогнем;

порівняння: мрія «літала орлом надо мною»;

риторичні звертання та оклики: Мріє, не зрадь! О, не згасни, ти, світло безсонних ночей! Мріє, станься живою!

 анафора ( єдинопочаток):  Мріє, не зрадь!

фразеологізми: спалив кораблі за собою (знищив можливість для відступу).

Сприйняття поезії «Мріє, не зрадь!..» потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без сумнівів і тривоги за наслідки революційної боротьби. Тоді й постав ліричний монолог «Мріє, не зрадь!..», що поєднав разом неспокій і самозречення.

Лірична героїня твору переживає емоційний злет, що змушує на відверті зізнання. Її служіння прийдешньому ідеалу сягає крайньої межі («я вже зрікаюсь життя»). Зосередження на вищій меті спричиняє внутрішній конфлікт («...я душею повстала сама проти себе»), подолання останніх сумнівів та усвідомлення власного покликання на боротьбу за мрію: «...хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, / а як прийдеться згинуть за теє — дарма!».

У вияві громадянських настроїв Леся Українка свідомо уникала конкретики. Це прикмета її творчої манери. Ми довідуємося про тугу героїні за ідеалом, безрадісні дні й безсонні ночі, появу надії та про серце, сповнене мрії, про самозречення й готовність до смерті в боротьбі. Творчість для поетеси — це перш за все мистецтво, тому навіть у розкритті громадянських тем і настроїв вона зберігала вірність принципам модерністського естетизму.

Вірш “Мріє, не зрадь” Лесі Українки пройнятий оптимізмом. У ньому прославляється подвиг борців за волю. Поетеса стверджувала, що народ – це творець всіх цінностей і багатств, стверджувала безсмерття народу та велич його творчої праці.

Леся Українка. «Стояла я і слухала весну…»

Збірка «Думи і мрії»,цикл «Мелодії»

Рік написання – 1895

Жанр: пейзажна лірика
Ідея: віра в перемогу світла над темрявою, життя – над смертю.
Тема: любов до навколишнього світу.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб
Римування: суміжне
Рима: чоловіча

Художні засоби:

метафори:  слухала весну, Весна мені багато говорила, співали мрії

епітети: пісню дзвінку, голосну, таємно-тихо

уособлення: весна говорила, співала ; співали мрії

інверсія : стояла я і слухала весну…

Дієслівний ряд стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла передає мінливість світлих почуттів героїні.

Сюжет: Показано гармонію природного оновлення з душевним станом ліричного героя.

 Композиція: Восьмирядковий вірш,що складається з двох катренів.

Ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань. Вміння  ліричної героїні “слухати весну” дало їй змогу почути дзвінку й голосну пісню, закличну мову і таємний шепіт. Голоси весни оспівують любов, юну красу, радощі – все те, про що колись мріялось.

Прекрасна пейзажно-iнтимна поезiя покладена на музику.

4. Пропоную переглянути 2  відео-уроки, які допоможуть вам краще орієнтуватися в біографії поетеси  та її поезії

https://www.youtube.com/watch?v=d_pwz3uwKEQ

https://www.youtube.com/watch?v=XRH9QhzJkxs

!!! Наступного разу буде тест по біографії та поезії Лесі Українки. 

______________________________________________

14.04.22. 2 уроки.

1 урок. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту.

Вітаю всіх! Сподіваюся, що ви ретельно опрацювали біографію Лесі Українки і зрозуміли, що це, дійсно, непересічна особистість, яка зуміла поєднати величезний творчий талант, громадську діяльність та  уміння не здаватися перед життєвими негараздами, хворобою  . Отже, тепер переходимо до вивчення творчості цієї слабкої фізично, але сильної духом жінки.

1. Переглянути відеоурок за поезією «Contra spem spero!»

2. За підручником опрацювати с.262-263.

3. Прослухати пісню «Contra spem spero!»

4. Вивчити вірш напам'ять. Відео вірша надіслати до 17.04.22. 

2 урок. 

Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»).

1. Переглянути відеоурок. Звернути увагу на аналіз поезії.

https://www.youtube.com/watch?v=zGFEpNusUSY

2. Опрацювати за підручником с. 263-264.

3. Теорія літератури. НЕОРОМАНТИЗМ (перенести в зошит, можна роздрукувати і вклеїти).

Леся Українка називала його новоромантизмом. Творам неоромантиків властивий динамізм, драматизм, вольове начало, загострений патріотизм, увага до національно-суспільних проблем, туга за героїзмом, уславлення активної людини.

4. Основні мотиви лірики Лесі Українки (запис у зошит).

1.  Патріотичні та громадянські ("І все-таки до тебе думка лине", "Мріє, не зрадь!..").

2. Мотиви молодості й кохання ("Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами").

3. Вияв палкої любові до рідної землі ( "Стояла я і слухала весну", "Давня весна").

4. Філософські мотиви ("Напис у руїні").

5. Роль і призначення поета та поетичного слова ("Contra spem spero", "Слово, чому ти не твердая криця").

__________________________________________

11. 04. 22 

Леся Українка. Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці.

ТВОРЧІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ВИНЕСЕНА НА ЗНО !!!!!

                                          Ся хвора, слабосила дівчина, -                                                   трохи чи не одинокий мужчина на                                               всю новочасну соборну Україну.                                                                                           І.Франко

1. Опрацювати за підручником с. 254 - 261. 

2. Переглянути відео.

3. Історія кохання Лесі Українки та Сергія Мержинського.

https://www.youtube.com/watch?v=afkzKaVqBQA&t=122s

4. Записати в робочий зошит 10 фактів про Лесю Українку, які, на вашу думку, найяскравіше характеризують її як особистість. (Уникайте дат, скористайтеся не тільки відеороликом, а й підручником). Пишіть конкретно, по суті, не треба зайвої інформаціїї - користі вам від неї не буде.  (Можна написати  в повідомлення електронної пошти, потім роздрукувати і вклеїти в зошит). Надіслати до 14.04.22.

dansvet0369@gmail.com

Ви повинні орієнтуватися у фактах становлення Лесі Українки як особистоті, письменниці, громадського діяча. 

___________________________________________

07.04.22. 2 УРОКИ

1. ПЕРЕВІРНА РОБОТА ( до 11.04

2. Образне слово поетичного модернізму. Альманах «З-над хмар і з долин», угруповання «Молода муза» – зв’язок із зарубіжною літературою, «нова» драма на межі століть.

!!! До уваги учнів!

Цієї теми нема в підручнику. Тож, будь ласка, законспектуйте матеріал або складіть детальні тези.

Надсилати нічого не треба

1. Інформаційний блок.

Альманах „З-над хмар і з долин”

„З-над хмар і з долин” — літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 р. в Одесі. Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX — початку XX ст., які належали до різних течій і напрямків. Відкривався віршем І. Франка „Миколі Вороному”, за яким ішла відповідь М. Вороного „Іванові Франкові”. Розмаїті погляди на мистецтво, що виявилися в цих та інших творах альманаху, підкреслювали його провідну тенденцію: письменство має бути глибоко національним та художньо досконалим. М. Вороний спростував приписувану йому пропаганду гасла „мистецтва для мистецтва”, наголошуючи на потребі осучаснення української літератури, бажанні не обмежувати сферу творчої свободи письменника. Виступаючи за розширення тематичних меж літератури, за пошук нових тем і художніх засобів виразності, він закликав до модернізації української літератури.

На початку поезії М. Вороний подає епіграф, узятий із творчості Ш. Бодлера: „Предметом поезії є вона сама, а не дійсність”. Поет наголошує, що життя йому не байдуже, але він розуміє, що життя має дві рівні сили, одна з яких „велетень-гнобитель” (уособлення сили інстинкту вирішувати суперечки кровопролиттям), а друга — „геній-визволитель” (духовна міць, яка повинна стати основою життя). Незаперечна заслуга М. Вороного в тому, що в цій поезії поет вперше ставить питання про необхідність позбавити літературу у „фарисеїв”, тобто графоманів, які „стають, немовби теж до бою, А справді для пихи своєї з порожнім серцем фарисеї І паперовими мечами Вимахують над головами”. Погоджуючись із І. Франком у необхідності битися, М. Вороний водночас наголошує, що якщо повсякчас битись, то „серце може озлобитись”. У запалі полеміки поет питає адресата:

Чи все ж те розумом збагнути,

Що дасться серцеві відчути?

І чи можливо без утрати

Свобідний творчий дух скувати?

І хто Поезію-царицю

Посміє кинуть у в'язницю?

М. Вороний наголошує, що як поет він вільний у своєму виборі, адже творчість не знає перепон. Виразником духовного є Поезія (тобто мистецтво в найширшому розумінні), тому вона повинна бути первинною. Поет покликаний доносити до загалу духовне. Митець переконаний, що людина і людство повинні постійно вдосконалюватися, що з часом духовні ідеали повинні стати пріоритетними. У кінці поезії М. Вороний виголошує своє творче кредо: „Моя девіза: йти за віком і бути цілим чоловіком!”. У цілому митець погоджується з опонентом у тому, що поет вільний обирати предмет творчості, аби тільки б його бачення було ширше. Тому М. Вороний „іде за віком” (тобто не відмовляється від важливості висвітлювати актуальні, злободенні проблеми суспільства), але найголовнішим для нього є при цьому зберегти свою „цілість”, тобто внутрішню гармонію.

Угруповання „Молода муза”, „нова драма” на межі століть

Деякі українські письменники приходили від побутописання до психологізму, в їх народницький світогляд вростали елементи модернізму; епіцентр дедалі більше переміщувався від зображення до вираження, від обсервування зовнішніх обставин до ідей і настроїв особистості. В Ольги Кобилянської та Лесі Українки попри деякі їхні розбіжності у поглядах формується неоромантична концепція, що ґрунтується на „визвольному” пориві, прагненні до повноти виявлення родового, саме людського потенціалу буття, ідеалу „повної людини”... Ідею цілісної особистості висунув і Микола Вороний у вірші-відповіді І. Франкові на його послання з назвою „Лісова ідилія”. Відповідь була роз'ясненням і поглибленням відкритого листа М. Вороного до письменників, який він опублікував у „Літературно-науковому віснику”, де запрошував їх узяти участь в альманасі „З-над хмар і з долин”. Він орієнтував письменників на твори, які б за змістом і формою могли „хоч трохи наблизитися до нових течій та напрямів сучасних європейських літератур” і в яких „було б хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю неосяжною красою, своєю незглибною таємничістю, бо спокою треба, відпочинку для стражденної, зневіреної душі сучасного інтелігента”.

Чи не подібною є творча настанова молодих львівських письменників, задекларована в журналі „Світ” і розгорнута пізніше О. Луцьким у статті „Молода муза”, де підкреслювалося: „Коли вже відкинемо наразі все царство сучасних сумнівів і перехресних кличів в напрямі нашого пізнання, а ограничимось лише на обсяг людського чуття в сфері письменства і філософії, то вистане назвати лише Ніцше, Ібсена та Метерлінка, щоб всім ярко пригадалось те живе биття сучасного, надміру, може, вразливого людського серця і щоб пригадались нам всі його приюти там, де могло воно найти своє тепло i СПОКІЙ серед бурхливих ДНІВ”.

Такі заклики не заперечували НІ громадянської теми, НІ літературної традиції. До того ж притулком для серця оголошувалися не тільки „метафізичні, містичні краї”, а й саме життя, все те, де виявляється внутрішня потреба митця, яку не можна замкнути „в ніякурозумовану шухляду”.

І. Франко назвав статтю О. Луцького маніфестом „Молодої музи”. Франко критикував статтю Луцького за те саме, за що раніше бельгійських символістів — за містицизм, прийнявши їх естетичну програму платформи майже за політичну програму: „Як же се, мої панове, ви вербуєте до свого кружка молоді духи, себто наших дітей, наших молодих братів і сестер? Куди ви думаєте вести їх?”

Отже, „Молода муза” — літературне угрупування у Львові, що виникло як ланка загальноєвропейського руху за оновлення літератури в 1906 році та проіснувало до 1909. До складу цього угрупування ввійшли Богдан Лепкий, Петро Карманський, Михайло Яцків, Сидір Твердохліб, Василь Пачовський, Остап Луцький та інші.

Серед поетів, безсумнівно, найталановитішим був Петро Карманський. Його перша збірка „З теки самовбивці” є учнівським наслідуванням „Страждання молодого Вертера” Гете та „Зів'ялого листя” І. Франка. Та в наступних книжках він утвердився як оригінальний поет зі своїм обличчям.

Як відзначала С. Павличко, „Молодомузівці” усвідомлювали проблему, але не змогли не тільки її вирішити, але й сформулювати коректно своє завдання. Вони передовсім заперечували народницьку традицію та її відповідне літературне втілення — реалізм. „Молодомузівці” досить чітко орієнтувалися на Захід, бо саме звідти приходили, а не виростали на рідному ґрунті нові художні ідеї”. 

Інтелектуальний напрям українського літературного модернізму в ліриці й драматургії очолила Леся Українка, а у прозі - Ольга Кобилянська.

________________________________

04.04.22. 

Образ панни (Мусі) – утілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіонізм новели.

1. Законспектувати матеріал. Образ Панни Мусі.

Образ Панни	Цитати
Опис зовнішності	«Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах»
Очі	«А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі».«Очі горіли напруженням і були великі, прекрасні»
Сміх	«Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі»
Манери поведінки	«Галантно повела вона рукою круг себе».«Вона вийняла з-під свитки хусточку і почала витирати мій лоб із серйозним і заклопотаним поглядом»
Зовнішність в екстре-мальних ситуаціях	«Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь фантастичною феєю».«Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу». «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним напруженим, диким». «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя».
Риси характеру	«Убити себе зумію».«А знаєте, мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже». «—… Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не знаю, що треба сказати на це»
Вчинки	«Стражники трусять уже товаришів… Якусь панночку шукають».
Погляди на життя	«…А ім’я — пошлість».«Як мене вб’ють,… напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя. Більше нічого» «— Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати». «А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила: — Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошліть… Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить зовсім не буде». «— Я буду носити вас в душі»

2. Робота з підручником.     Опрацювати с. 245 - 248. 

3." Цитатна доріжка".

1.  «Жити слід так, щоб побачити у жорстокому — ніжне, у гіркому — солодке, у мотлосі — милість, у буйнощах — смак, в отруті — поживу, у смерті — життя, у безчесті — славу!». (Г.Сковорода).

2. «Кожний, хто спроможний пізнати красу, ніколи не зістариться»(Ф.Кафка).

3. «Щастя — момент. Далі вже буде буденщина, пошлість».(В.Винниченко).

4.  Укладання асоціативного куща «Що таке щастя?»(за змістом новели). Зробити запис у зошиті. 

– боротьба за життя і перемога над страхом смерті;

– відчуття повноти життя;

– любов до життя і кохання зокрема;

– свобода вибору;

– гуманні суспільні закони.

– боротьба за життя і перемога над страхом смерті;

– відчуття повноти життя;

– любов до життя і кохання зокрема;

– свобода вибору;

– гуманні суспільні закони.

!!! Наступного уроку перевірна робота за творчістю В.Винниченка.

_______________________________

31.03.22.

В. Винниченко. Життя і творчість, громадська і політична діяльність. Винниченко-художник. Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина», його популярність у 1920-ті роки. Успіх п’єс В.Винниченка на світовій сцені. Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.

Поєднання в новелі «Момент» реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо).

1. Прочитати за підручником статтю про В. Винниченка (с.232 - 240).

2.Переглянути відео за покликанням. https://www.youtube.com/watch?v=owyIqlODiRU&t=154s

3 . Прочитати новелу В.Винниченка "Момент".

2. Опрацювати за підручником с. 243 - 250. 3. Занотувати паспорт твору.

Володимир Кирилович Винниченко
 «Момент (Із оповідань тюремної Шехерезади)»
Історія написання: письменник у 1900-х рр. перебував у в’язниці за участь у Революційній українській партії.
Рік створення: 1910.
Напрям: модернізм.
Течія: експресіонізм.
Жанр: оповідання, подібне до новели.
Тематичний різновид жанру: соціально-психологічне оповідання з елементами філософського.
Тема: перехід людей через кордон; життєві перипетії на шляху до щастя.
Ідея: утвердження думки про щастя як момент у житті людини, про людину як істоту, опосередковану умовностями й нормами, які стають нікчемними в кризових ситуаціях.
Мотиви: «життя й смерть», «любов до життя», «вибір», «плинність щастя», «людина в кризових ситуаціях».
Образи: людей: оповідач — один із в’язнів, що слухав Шехерезаду; Шехерезада — в’язень, який «веселить» співкамерників світлими історіями з минулого; панна Муся — красива молода жінка, яка переходить кордон разом із Шехерезадою; Семен Пустун — контрабандист, який намагається допомогти Мусі й Шехерезаді перейти кордон; сусід Семена; природи: «вільні комашки», які не мають умовностей; поле; ліс; золота солома; предметів і явищ: револьвер, капелюхи, кордон; очі; поцілунок.
Символічні образи: 
Поле - символ свободи, життя, народження й росту;
Ліс - символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у момент щастя);
Комашки - символ відсутності обмежень і правил;
Зелені мушки, ворон - символи смерті ,
Кордон - символ межі між життям і смертю .
Час подій: літо, утім точно не визначений, мов у позачассі.
Місце подій: село на кордноні — кордон, утім точно не визначене.
Композиція (сюжет): Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог) — Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція) — прохає Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав'язка) — у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання «"Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя". Більше нічого...» (розвиток дії) — Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація) — живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо щастя «ось воно, мить» (розв'язка).

_________________________________

28.03.22. 

Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Останній танець Івана Дідуха перед від’їздом із села як символ трагізму прощання з рідним краєм

1. Переглянути відеоурок і буктрейлер. Записати образи-символи та їх тлумачення. 

А. Відеоурок.

Б. Буктрейлер.

2. За підручником опрацювати с. 225 - 226.

3. Інформаційну картку перенести в зошит (можна роздрукувати і вклеїти).

 

4. З відеоуроку (А) виконати завдання "Виправи помилку)". Надіслати до 31.03.22. 

dansvet0369@gmail.com

_________________________________

24.03.22. 

Трагічна подія – композиційний центр новел Стефаника. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного.

Багатозначність символічних образів. Камінний хрест – уособлення долі людини. 

 

1. Переглянути уважно відеоурок. Записати тези уроку.

2. Теорія літератури (запис у зошит).

Твір В.Стефаника "Камінний хрест" за поетичними та стилістичними ознаками наближений до такого жанру усної народної творчості, як народна дума.

Дума - жанр суто українського речитативного народного та героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній та Лівобережній Україні.

Ознаки народної думи в новелі "Камінний хрест"

1. Образ головного героя Івана дідуха набуває монументальності.

2. Твір відрізняється епічністю, піднесеністю оповіді.

3. Важку щоденну працю письменник зображує як подвиг, високе служіння.

4. Іван і його кінь завжди змальовуються в парі (єдність).

5. Повторення слова "однако" (герой і його кінь схожі, у них спільна доля; цей повтор є анафорою, що споріднює твір з народним епосом).

6. Розгорнуті народнопісенні порівняння героїзують образ Івана Дідуха.

7. Сум героя, почуття сирітства (спів Івана), ритмізація мовлення.

Ознаки експресіонізму в новелі "Камінний хрест"

1. Лаконічність і місткість художнього вислову.

2. Зображення людини у винятковій екстремальній ситуації, у ситуації хронічного соціального зубожіння.

3. Емоційне напруження внутрішнього світу особистості.

4. Асоціативність мови.

5. Емоційно виразні монологи героїв.

6. Глибокий підтекст.

За аналогією до багатьох інших творів В. Стефаника "Камінний хрест" називають новелою, хоч за жанровими ознаками це оповідання. Автор же назвав свій твір студією. 

НОВЕЛА	ОПОВІДАННЯ	СТУДІЯ
(італ. novella, від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.	Невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу.	Походить від італійського слова «stadium» (від studere) – навчання. Настрій студії - біль, жаль, душевні страждання.

 ______________________________________________________________

21.03.22.

В. Стефаник. «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості.

1. За підручником опрацювати с. 222 - 224.

2. Переглянути відеоурок.

3. Записати в зошит паспорт твору.

   В. Стефаник «Камінний хрест».

Рік написання – 1900.

Жанр : психологічна центрогеройна новела (студія)

Тема: еміграція за океан галицького  селянства на межі ХІХ й ХХ ст.    (прощання хлібороба Івана Дідуха   із сусідами у зв'язку з виїздом до Канади)

Ідея: єдність селянина з рідною землею; оптимістична віра автора в стоїцизм, духовну велич народу.

Сюжет як таковий відсутній,  твір складається з 7 розділів.

Композиція новели:

Експозиція: Розповідь про повернення Івана Дідуха з 10 років служби у війську, про горб, що залишився йому у спадок.  Тяжка праця на горбі.

Зав’язка:  Прихід гостей до хати Івана. Прощання з односельцями. Зізнання Івана у тому, що самому тоскно на душі.

Екскурс в минуле: Розповідь Івана про те, як сини дійшли до думки про виїзд."Два pоки нічого в хаті не говоpилось, лише Канада та й Канада...". Він дуже жалкує, що молодь не хоче триматися землі своїх пращурів.

Розвиток дії:  Гості пригощаються, ведуть розмови.  Іван з Михайлом співають, як у молоді літа.

Кульмінація: Син нагадує батькові, що пора виходити. Люди плачуть.Іван з дружиною пускаються в танок.  Сини силоміць виносять обох з хати.

Розв’язка: Односельці проводжають сім’ю Дідухів. Іван іде танцюючи. Уся процесія зупиняється біля хреста, що Іван поставив на горбі. Чоловік каже жінці, щоб знала, що там викарбувані їхні імена.

 Головний герой

Образ Івана Дідуха – це образ цілого народу, який хоче власним трудом заробити собі і своїй родині добробут.

 Це образ, що уособлює душевну красу, прибиту бідність, «сльози  і криваві крики народу».

Трагедія Івана Дідуха –  трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і   відчаю.

 Образ-символ камінного хреста

Хрест Івана Дідуха – надмогильний пам'ятник його долі, крові й поту, що пролиті на цій землі, на цьому горбі. Хрест стає підсумком його багатостраждального життя.

Чужина для Івана – символ смерті, тому-то таким болючим є прощання з рідною хатою, односельцями, рідною землею, на якій не можна прогодуватися, вижити.

Образ хреста – це символ титанічної праці і поховання людини заживо.

________________________________ 

 14.03.22. 

В. Стефаник. Життя і творчість. Новаторство письменника.

1. За підручником опрацювати с. 215 - 221.

2. Переглянути відеоурок.

3. З відеоуроку записати :

- періоди творчості; тематику творів;

- особливості творчої манери.

4. Поняття експресіонізму (записати в зошит).

Експресіонізм – мистецтво вираження, виразності в плані передачі перш за все особистих відчуттів митця, його духовного світу, ідей, думки, що досягається шляхом будь-яких перебільшень і умовностей. Образ в експресіонізмі набуває граничної емоційності і напруги.

Риси експресіонізму:

• крайній індивідуалізм;
• гіпертрофована емоційність;
• крайня неврівноваженість;
• істеричність;
• хвороблива напруженість;
• викривленість образів;
• нагромадження всіляких жахів;
• крикливі художні засоби;
• різні ефекти;
• часте вдавання до гротеску;
• естетизація потворного.

5.  (Записати в зошит) Новаторство Стефаника полягає у тому, що він є творцем психологічної новели. Він будує сюжети не на розвитку зовнішніх подій, а на змінах почувань та переживань. У творах письменника немає авторських роз'яснень та тлумачень, говорять, роздумують самі персонажі. Тому його твори побудовані на монологах та діалогах.

6. Прочитати новелу В.Стефаника "Камінний хрест".

На допомогу учням:

Аудіокнига https://www.youtube.com/watch?v=j96QPeScrA8     

Фільм   https://www.youtube.com/watch?v=dF8TCnXKaaI  

 ( На жаль, російською мовою. Звертаю вашу увагу, що у фільмі використано сюжети декількох новел В.Стефаника, а не тільки "Камінний хрест").

________________________________________________

15.02.22. 

О.Кобилянська. "Меланхолійний вальс".

ВАРТО  ПЕРЕГЛЯНУТИ!

https://www.youtube.com/watch?v=itZxlXyYjEI

___________________________

28.05.20. Підсумовуємо вивчене

Вітаю вас із закінченням навчального року! Бажаю гарно відпочити влітку і з новими силами розпочати 2020-2021 навчальний рік. А щоб вам було цікавіше відпочивати, пропоную прочитати твори, які вивчатимуться в 11 класі. Пам'ятайте, що попереду ЗНО. І ви повинні скласти його достойно. Вересень розпочнемо з повторення вивченого під час дистанційного навчання.

dan_svet@ukr.net

PS. Перечитайте повість І.Франка "Захар Беркут" (вона винесена на ЗНО у 2020 р.)

 _______________________________________

26.05.20. Контрольна робота № 6. 

УВАГА!!! Тест виконати до 27.05.20, 20.00. Після зазначеного часу доступ до тесту буде закрито.

_______________________________________________________

  ____________________________________________
05.05.20 

 РМ. Порівняльна характеристика Мавки та Килини

1. Дайте порівняльну характеристику запропонованим персонажам, використавши шаблон "Кола Венна".

(можна у вигляді інформативного грона + цитатної характеристики, можна зв'язним висловлюванням з використанням цитат) (до 09.05.20 включно).

dansvet0369@gmail.com

2. Пройдіть підсумковий тест (до 07.05.20 включно. 

З 08.05.20. доступу до тесту не буде).

___________________________________
28.04.20. Леся Українка. "Лісова пісня". Образи твору. 

1. Опрацюйте за підручником с. 273 - 278. 
2. Уважно пергляньте і прослухайте відео. Зробіть конспект почутого і побаченого.

https://www.youtube.com/watch?v=rrxLLXwxA4E

1. Поділ персонажів на 2 групи.
2. Цитати до кожного образу.
3. Інформативне гроно (асоціативний кущ)  до кожного персонажа (є у відео).

3. Запишіть  подану нижче інформацію.

Лісове царство, міфічні істоти

Лісовик

«…малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».

Голова духів лісу, оберігає лісовий світ. Насторожено й суворо, проте справедливо ставиться до світу людей, застерігає Мавку, щоб вона трималася подалі від цього світу, оскільки знає, що люди загалом підступні та зрадливі.

Перелесник

«…гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима».

Це надзвичайно енергійний, жвавий, веселий лісовий хлопець, закоханий у Мавку, він допомагає їй у скрутні хвилини, намагається врятувати її життя.

Водяник та Русалка

Вороже до світу людей налаштовані представники водного світу – Водяник та Русалка.

Водяник – це суворий та справедливий дух води, він стежить за порядком та не любить зазіхання з боку чужинців.

«Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із стулок черепашки. Голос глухий, але дужий».

Русалка – подруга Мавки, проте має зовсім інший характер. Вона заздріслива, підступна та лиха. Заздрить щастю Мавки й мріє погубити її коханого Лукаша, бажає йому смерті. Легковажна та грайлива:

«Русалка випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні. На ній два вінки – один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-під нього спадає серпанок».

Той, що греблі рве

Це жвавий та енергійний водний хлопець з занадто бурхливою та непередбачуваною поведінкою.

«…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами».

Русалка Польова

Русалка Польова – подруга Мавки. Має ніжний та лагідний характер. Благає Мавку зупинити Лукаша, коли той починає жати пшеницю в полі, бо це завдає їй болю.

«…зелена одіж на їй просвічує де-не-де крізь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать; на голові синій вінок з волошок, у волоссі заплутались рожеві квітки, ромен, березка».

Той, що в скелі сидить

Той, що в скелі сидить – «страшне Марище», злий та лихий дух підземелля, який карає неслухняних лісових істот за зраду місцевих законів (так, він ув’язнює Мавку за те, що вона кохалася з людським хлопцем).

5. Вивчіть напам'ять останній монолог Мавки ("О, не журися за тіло! - Грай же, коханий, благаю!"). Надіслати відео до 08.05. 20. включно. 

PS. Конспекти надсилати не треба. Ви готуєтеся до тестової роботи та ЗНО. 

_____________________________________________

 24.04.20. 
Леся Українка. "Лісова пісня". Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Художні особливості драми-феєрії. ТЛ: драма-феєрія.

1. Пройти тест ( до 23.04 включно). 

УВАГА!!!  Виконуючи  завдання, ви готуєтеся до ЗНО, тож поставтеся до них  відповідально.

2. Прочитати драму-феєрію "Лісова пісня" (у повному обсязі).

3. За підручником опрацювати с. 267-272.

4. Записати в зошит визначення зі с.268 : 

Драма-феєрія - це...

5. За покликанням переглянути експрес - урок 

https://www.youtube.com/watch?v=NurQWMp5aOI

і зробити за ним такі записи:

* Фольклорно-міфологічна основа твору.

* Групи дійових осіб.

* Особливості сюжету і композиції.

* Паспорт твору ( у відео він поданий у незвичному порядку (починається з композиції), ви ж запишіть так, як звикли). 

!!! Переглядаючи відео, уважно слухайте вчительку, вона коментує композицію твору, наводячи приклади (цитати) з тексту. Тоді ви краще зрозумієте зміст драми.

PS. Завдання за бажанням

ФІЛЬМ

https://www.youtube.com/watch?v=Tm79zulIxuE

МУЛЬТФІЛЬМ

https://www.youtube.com/watch?v=HLoxamr9ido

_______________________________________________________

17.04.20. Леся Українка. "Мріє, не зрадь!..", "Стояла я і слухала весну..."

1. Прочитати поезії.

2. Опрацювати за підручником с. 264 - 266.

3. Записати в зошит паспорти творів (можна роздрукувати і вклеїти).

Леся Укаїнка. «Мріє, не зрадь!..»

Рік написання -1905

Жанр: філософська лірика

Тема: зображення сильної волі та віри, самозречення заради високої мети.

Ідея: заклик до боротьби за навколишнім та своїм внутрішнім світом заради досягнення цілей, заради здійснення мрій.

Римування: перехресне

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб з пірихієм

Мотив вірша — поєднання слова зі служінням музі. Авторка спрямовує своє слово не на змалювання громадянської чи національної проблематики, вона начебто скидає з себе соціальну відповідальність. Письменниця хоче віддати всю себе музі.

Настрій вірша: оптимістичний.

Художні засоби: 

епітети: безрадісних днів, безсонних ночей, останню надію, серце жадібне;

метафори: мрія «лила свої чари», вдарив час, хочу дихать вогнем;

порівняння: мрія «літала орлом надо мною»;

риторичні звертання та оклики: Мріє, не зрадь! О, не згасни, ти, світло безсонних ночей! Мріє, станься живою!

 анафора ( єдинопочаток):  Мріє, не зрадь!

фразеологізми: спалив кораблі за собою (знищив можливість для відступу).

Сприйняття поезії «Мріє, не зрадь!..» потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без сумнівів і тривоги за наслідки революційної боротьби. Тоді й постав ліричний монолог «Мріє, не зрадь!..», що поєднав разом неспокій і самозречення.

Лірична героїня твору переживає емоційний злет, що змушує на відверті зізнання. Її служіння прийдешньому ідеалу сягає крайньої межі («я вже зрікаюсь життя»). Зосередження на вищій меті спричиняє внутрішній конфлікт («...я душею повстала сама проти себе»), подолання останніх сумнівів та усвідомлення власного покликання на боротьбу за мрію: «...хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, / а як прийдеться згинуть за теє — дарма!».

У вияві громадянських настроїв Леся Українка свідомо уникала конкретики. Це прикмета її творчої манери. Ми довідуємося про тугу героїні за ідеалом, безрадісні дні й безсонні ночі, появу надії та про серце, сповнене мрії, про самозречення й готовність до смерті в боротьбі. Творчість для поетеси — це перш за все мистецтво, тому навіть у розкритті громадянських тем і настроїв вона зберігала вірність принципам модерністського естетизму.

Вірш “Мріє, не зрадь” Лесі Українки пройнятий оптимізмом. У ньому прославляється подвиг борців за волю. Поетеса стверджувала, що народ – це творець всіх цінностей і багатств, стверджувала безсмерття народу та велич його творчої праці.

Леся Українка. «Стояла я і слухала весну…»

Збірка «Думи і мрії»,цикл «Мелодії»

Рік написання – 1895

Жанр: пейзажна лірика
Ідея: віра в перемогу світла над темрявою, життя – над смертю.
Тема: любов до навколишнього світу.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб
Римування: суміжне
Рима: чоловіча

Художні засоби:

метафори:  слухала весну, Весна мені багато говорила, співали мрії

епітети: пісню дзвінку, голосну, таємно-тихо

уособлення: весна говорила, співала ; співали мрії

інверсія : стояла я і слухала весну…

Дієслівний ряд стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла передає мінливість світлих почуттів героїні.

Сюжет: Показано гармонію природного оновлення з душевним станом ліричного героя.

 Композиція: Восьмирядковий вірш,що складається з двох катренів.

Ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань. Вміння  ліричної героїні “слухати весну” дало їй змогу почути дзвінку й голосну пісню, закличну мову і таємний шепіт. Голоси весни оспівують любов, юну красу, радощі – все те, про що колись мріялось.

Прекрасна пейзажно-iнтимна поезiя покладена на музику.

4. Пропоную переглянути 2  відео-уроки, які допоможуть вам краще орієнтуватися в біографії поетеси  та її поезії

https://www.youtube.com/watch?v=d_pwz3uwKEQ

https://www.youtube.com/watch?v=XRH9QhzJkxs

PS. 21.04. буде тест по біографії та поезії Лесі Українки. Питання включатимуть інформацію підручника, опрацьованих вами матеріалів, текстів поезій. 
____________________________________________

14. 04.20. Леся Українка. Збірка «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі « Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця...»).

Вітаю всіх! Сподіваюся, що ви ретельно опрацювали біографію Лесі Українки і зрозуміли, що це, дійсно, непересічна особистість, яка зуміла поєднати величезний творчий талант, громадську діяльність та  уміння не здаватися перед життєвими негараздами, хворобою  . Отже, тепер переходимо до вивчення творчості цієї слабкої фізично, але сильної духом жінки.

1. Перенести в зошит схему (можна родрукувати і вклеїти).

2. Інформація про збірку "На крилах пісень"(коротко занотувати).

Перша збірка поетичних творів Лесі Українки «На крилах пісень» вийшла друком у Львові на початку 1893 р. У виданні збірки брав безпосередню участь І. Франко. Йому надсилала Леся Українка частинами рукопис збірки, він наглядав за складанням книжки у друкарні Наукового товариства ім. Шевченка.  Збірка складається з поетичних творів, написаних у 1880-х роках, та ранніх поем «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1891 – 92), «Русалка» (1885).

Вірші у збірці не датовані, розміщені ніби за тематичними циклами, з погляданням тематичної близькості або просто без якоїсь певної системи. Це створювало враження певного еклектизму, недостатньої художньої вибагливості, заважало розгледіти напрям еволюції поетеси. Але в цілому книга одержала високу оцінку читачів і критики. Сучасників просто вразила художня досконалість кращих творів, незвичайна для початкуючого автора висока культура вірша, багатство строфіки і ритміки. Це підтверджує і цикл "Сім струн" (з присвятою М.Драгоманову), яким відкривається збірка "На крилах пісень".

3. Теорія літератури. НЕОРОМАНТИЗМ (перенести в зошит, можна роздрукувати і вклеїти).

Леся Українка називала його новоромантизмом. Творам неоромантиків властивий динамізм, драматизм, вольове начало, загострений патріотизм, увага до національно-суспільних проблем, туга за героїзмом, уславлення активної людини.

4. Основні мотиви лірики Лесі Українки

1.  Патріотичні та громадянські ("У все-таки до тебе думка лине", "Мріє, не зрадь!..").

2. Мотиви молодості й кохання ("Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами").

3. Вияв палкої любові до рідної землі ( "Стояла я і слухала весну", "Давня весна").

4. Філософські мотиви ("Напис у руїні").

5. Роль і призначення поета та поетичного слова ("Contra spem spero", "Слово, чому ти не твердая криця").

 5. Робота з текстом поезій.

1. "Слово, чому ти не твердая криця... ":

а) прочитати текст поезії;

б) за підручником опрацювати с. 263 - 264;.

в) виконати завдання, запропоновані на картці.

2. "Contra spem spero"

а) прочитати текст поезії;

б) опрацювати за підручником с.262-263;

в) виконати завдання, запропоновані на картці.

PS. QR- коди - для вашого саморозвитку!!!

г) ВИВЧИТИ вірш НАПАМ'ЯТЬ. Зробити відеозапис, на якому ви розповідаєте вірш, надіслати відео електронною поштою ( до 22.04.20, 20.00) ( щоб я не забула ваш вигляд і ваш голос)))😉💓) Програмовий вірш винесений на ЗНО, тому це завдання - вимога програми, а не моя прихіть. Сподіваюся на розуміння з вашого боку.

!!! Завдання за картками можна виконати у довільній формі (можна робити записи в зошиті, можна роздрукувати і заповнити , зазначивши прізвище на картці). Головне, щоб всі пункти були виконані. Надіслати до 19.04.20, 20.00.

dansvet0369@gmail.com

PSS. Розумію, що завдання об'ємне, але пам'ятайте, що по вівторках у вас 2 уроки, тож і завдання розраховане на 2 уроки. 

Сподіваюся, що ви гарно попрацюєте. А я зі свого боку обіцяю бонусні бали! 

_______________________________________________

21.04.

Леся Українка. "Лісова пісня". Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Художні особливості драми-феєрії. ТЛ: драма-феєрія.

1. Пройти тести онлайн "Леся Українка. Біографія. Поезія".

10.04.20. Леся Українка. Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці.

ТВОРЧІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ВИНЕСЕНА НА ЗНО !!!!!

                                          Ся хвора, слабосила дівчина, -                                                   трохи чи не одинокий мужчина на                                               всю новочасну соборну Україну.                                                                                           І.Франко

1. Опрацювати за підручником с. 254 - 261. 

2. Переглянути відео.

3. Історія кохання Лесі Українки та Сергія Мержинського.

https://www.youtube.com/watch?v=afkzKaVqBQA&t=122s

4. Записати в робочий зошит 10 фактів про Лесю Українку, які, на вашу думку, найяскравіше характеризують її як особистість. (Уникайте дат, скористайтеся не тільки відеороликом, а й підручником).Пишіть конкретно, по суті, не треба зайвої інформаціїї - користі вам від неї не буде.  (Можна написати  в повідомлення електронної пошти, потім роздрукувати і вклеїти в зошит). 

Ви повинні орієнтуватися у фактах становлення Лесі Українки як особистоті, письменниці, громадського діяча. 

!!! Епіграф має бути записаний перед роботою. 

!!! Нагадую: за ідентичні роботи оцінку поставлю одну на всіх!

 Роботу надіслати до 13.04.20, 20.00. 

dansvet0369@gmail.com

____________________________________________

07.04.20. Образне слово поетичного модернізму. Альманах «з-над хмар і з долин», угруповання «Молода муза» - зв'язок із зарубіжною літературою, «нова» драма на межі століть.

!!! До уваги учнів!

Цієї теми нема в підручнику. Тож, будь ласка, законспектуйте матеріал або складіть детальні тези.

Надсилати нічого не треба

1. Інформаційний блок.

Альманах „З-над хмар і з долин”

„З-над хмар і з долин” — літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 р. в Одесі. Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX — початку XX ст., які належали до різних течій і напрямків. Відкривався віршем І. Франка „Миколі Вороному”, за яким ішла відповідь М. Вороного „Іванові Франкові”. Розмаїті погляди на мистецтво, що виявилися в цих та інших творах альманаху, підкреслювали його провідну тенденцію: письменство має бути глибоко національним та художньо досконалим. М. Вороний спростував приписувану йому пропаганду гасла „мистецтва для мистецтва”, наголошуючи на потребі осучаснення української літератури, бажанні не обмежувати сферу творчої свободи письменника. Виступаючи за розширення тематичних меж літератури, за пошук нових тем і художніх засобів виразності, він закликав до модернізації української літератури.

На початку поезії М. Вороний подає епіграф, узятий із творчості Ш. Бодлера: „Предметом поезії є вона сама, а не дійсність”. Поет наголошує, що життя йому не байдуже, але він розуміє, що життя має дві рівні сили, одна з яких „велетень-гнобитель” (уособлення сили інстинкту вирішувати суперечки кровопролиттям), а друга — „геній-визволитель” (духовна міць, яка повинна стати основою життя). Незаперечна заслуга М. Вороного в тому, що в цій поезії поет вперше ставить питання про необхідність позбавити літературу у „фарисеїв”, тобто графоманів, які „стають, немовби теж до бою, А справді для пихи своєї з порожнім серцем фарисеї І паперовими мечами Вимахують над головами”. Погоджуючись із І. Франком у необхідності битися, М. Вороний водночас наголошує, що якщо повсякчас битись, то „серце може озлобитись”. У запалі полеміки поет питає адресата:

Чи все ж те розумом збагнути,

Що дасться серцеві відчути?

І чи можливо без утрати

Свобідний творчий дух скувати?

І хто Поезію-царицю

Посміє кинуть у в'язницю?

М. Вороний наголошує, що як поет він вільний у своєму виборі, адже творчість не знає перепон. Виразником духовного є Поезія (тобто мистецтво в найширшому розумінні), тому вона повинна бути первинною. Поет покликаний доносити до загалу духовне. Митець переконаний, що людина і людство повинні постійно вдосконалюватися, що з часом духовні ідеали повинні стати пріоритетними. У кінці поезії М. Вороний виголошує своє творче кредо: „Моя девіза: йти за віком і бути цілим чоловіком!”. У цілому митець погоджується з опонентом у тому, що поет вільний обирати предмет творчості, аби тільки б його бачення було ширше. Тому М. Вороний „іде за віком” (тобто не відмовляється від важливості висвітлювати актуальні, злободенні проблеми суспільства), але найголовнішим для нього є при цьому зберегти свою „цілість”, тобто внутрішню гармонію.

Угруповання „Молода муза”, „нова драма” на межі століть

Деякі українські письменники приходили від побутописання до психологізму, в їх народницький світогляд вростали елементи модернізму; епіцентр дедалі більше переміщувався від зображення до вираження, від обсервування зовнішніх обставин до ідей і настроїв особистості. В Ольги Кобилянської та Лесі Українки попри деякі їхні розбіжності у поглядах формується неоромантична концепція, що ґрунтується на „визвольному” пориві, прагненні до повноти виявлення родового, саме людського потенціалу буття, ідеалу „повної людини”... Ідею цілісної особистості висунув і Микола Вороний у вірші-відповіді І. Франкові на його послання з назвою „Лісова ідилія”. Відповідь була роз'ясненням і поглибленням відкритого листа М. Вороного до письменників, який він опублікував у „Літературно-науковому віснику”, де запрошував їх узяти участь в альманасі „З-над хмар і з долин”. Він орієнтував письменників на твори, які б за змістом і формою могли „хоч трохи наблизитися до нових течій та напрямів сучасних європейських літератур” і в яких „було б хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю неосяжною красою, своєю незглибною таємничістю, бо спокою треба, відпочинку для стражденної, зневіреної душі сучасного інтелігента”.

Чи не подібною є творча настанова молодих львівських письменників, задекларована в журналі „Світ” і розгорнута пізніше О. Луцьким у статті „Молода муза”, де підкреслювалося: „Коли вже відкинемо наразі все царство сучасних сумнівів і перехресних кличів в напрямі нашого пізнання, а ограничимось лише на обсяг людського чуття в сфері письменства і філософії, то вистане назвати лише Ніцше, Ібсена та Метерлінка, щоб всім ярко пригадалось те живе биття сучасного, надміру, може, вразливого людського серця і щоб пригадались нам всі його приюти там, де могло воно найти своє тепло i СПОКІЙ серед бурхливих ДНІВ”.

Такі заклики не заперечували НІ громадянської теми, НІ літературної традиції. До того ж притулком для серця оголошувалися не тільки „метафізичні, містичні краї”, а й саме життя, все те, де виявляється внутрішня потреба митця, яку не можна замкнути „в ніякурозумовану шухляду”.

І. Франко назвав статтю О. Луцького маніфестом „Молодої музи”. Франко критикував статтю Луцького за те саме, за що раніше бельгійських символістів — за містицизм, прийнявши їх естетичну програму платформи майже за політичну програму: „Як же се, мої панове, ви вербуєте до свого кружка молоді духи, себто наших дітей, наших молодих братів і сестер? Куди ви думаєте вести їх?”

Отже, „Молода муза” — літературне угрупування у Львові, що виникло як ланка загальноєвропейського руху за оновлення літератури в 1906 році та проіснувало до 1909. До складу цього угрупування ввійшли Богдан Лепкий, Петро Карманський, Михайло Яцків, Сидір Твердохліб, Василь Пачовський, Остап Луцький та інші.

Серед поетів, безсумнівно, найталановитішим був Петро Карманський. Його перша збірка „З теки самовбивці” є учнівським наслідуванням „Страждання молодого Вертера” Гете та „Зів'ялого листя” І. Франка. Та в наступних книжках він утвердився як оригінальний поет зі своїм обличчям.

Як відзначала С. Павличко, „Молодомузівці” усвідомлювали проблему, але не змогли не тільки її вирішити, але й сформулювати коректно своє завдання. Вони передовсім заперечували народницьку традицію та її відповідне літературне втілення — реалізм. „Молодомузівці” досить чітко орієнтувалися на Захід, бо саме звідти приходили, а не виростали на рідному ґрунті нові художні ідеї”. 

Інтелектуальний напрям українського літературного модернізму в ліриці й драматургії очолила Леся Українка, а у прозі - Ольга Кобилянська.

2. Повторіть течії модернізму та їх ознаки.

3. Прочитайте драму-феєрію Лесі Українки "Лісова пісня" (у повному обсязі). 

__________________________________________________________

27.03.20. Імпресіонізм новели. Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.

1. Опрацювати запропоновану інформацію. У робочому зошиті скласти тези прочитаного (надсилати не потрібно, перевірятиму вибірково).

        Імпресіоністичні ознаки

       Твір «Момент» Володимира Винниченка — новатора в українській прозі і драматургії — відбиває той відрізок часу, який неможливо забути. Зовнішні події, близькі для колишнього політв’язня В. Винниченка, стають лише ґрунтом, на якому розквітає вразлива квітка кохання-щастя.
        Імпресіоністична форма викладу, емоційність та психологізм твору змушують читача повною мірою відчути те, що переживав головний герой твору, який мав негайно перетнути кордон. Найліпший час для задуманого — темна ніч, але він не має вибору, і тому «можуть убити». Ще одна незвичайність — перетнути кордон він мусить разом із, як виявилось потім, «знайомою у минулому житті» незнайомкою.
        Екстремальність ситуації, момент на межі життя і смерті, сприйняття оточуючого середовища на емоційному рівні, стан героя — спокійний, врівноважений, ненапружений, немов затишшя перед грозою. Він не тільки бачить і відчуває такий дріб’язок, як соломинки, що кололи обличчя під час переїзду, запах рядна, яким колись накривали огірки, шарудіння бур’яну, пирхкання конячки, бездоріжжя, по якому їде підвода, білі берези, метелики, кузьки. Все це закарбовується у його пам’яті з такою силою, що потім, у тюремній камері, він здатен відтворити найтонші нюанси, найдрібніші, але такі важливі деталі, без яких світ не був би гармонійним.
         Сама природа, яка живе за своїми законами, без вигаданих людством «пашпортів, моралів, «уложеній о наказаніях»», надає на декілька годин затишний притулок двом людям, «загнаним другими людьми», дає можливість найповніше розкритися, відчути зв’язок із нею, пробудити первісні інстинкти, злитися із «великим прекрасним процесом життя».
         Автор навмисне не називає імен героїв, ми нічого не знаємо про їх дитинство, життя, що змусило їх іти небезпечним шляхом. Знаємо тільки головне: вони — протестанти за вдачею, які не погоджуються з умовами, що їм нав’язує суспільство. Випадкова зустріч звела людей, які, перетнувшись лише раз у житті, будуть завжди носити в душі коханий образ. Циніки не повірять в нескінченність цих почуттів, а скептики взагалі не назвуть ці почуття коханням. Можливо, це кохання здається оманним, нереальним і… тимчасовим, але для героя воно є вічним. Бо немає в світі нічого постійнішого за тимчасове. І цю любов, таку коротку і примарну, але незаплямовану буденщиною, незатавровану брудними руками (а люди часто мають звичку усе псувати), він буде носити в душі все життя.

Неореалістичні тенденції

              Прихід В. Винниченка довершує в українській літературі перемогу неоромантизму.              Письменник часто звертається до цього напряму: пейзажі Винниченкові розмаїті, вони змальовані людиною, яка розглядає їх з висоти свого зросту, стоячи на землі.                            Жіночі образи у творчості В. Винниченка створили цілу галерею найрізноманітніших типів: від цнотливої дівчини до байдужої повії, від замордованої працею робітниці до знудьгованої фаталістки.                 Герої Винниченка багато рефлексують, багато розмірковують про власні вчинки, слова та відчуття. Також письменник у своїх оповіданнях порушує проблеми релігії, віри в Бога як філософської категорії пізнання сенсу людського життя. 

      Однією з головних рис поетики Винниченка є його новаторський спосіб застосування тропів, які служать для характеристики й індивідуалізації персонажів, змалювання картин природи, визначення явищ, речей та інтер'єру.            Твори Винниченка багаті на порівняння. Змальовуючи якусь рису, письменник, буває, часто повторює порівняння в одному оповіданні або переносить його до інших.У поетиці Винниченка виділяємо три найголовніші засоби:1) засіб контрасту;2) засіб учуднення;3) засіб несподіваного закінчення твору.

         В. Винниченко постійно звертається до природи — початкового ключа життя. Звідси таке широке застосування засобу учуднення. Несподівані зіставлення й закінчення змушують читача постійно перебувати на порозі фінальної розв'язки головного конфлікту, але не мати можливості його переступити аж до самого кінця твору.        Публіцистичність і тенденційність, надмірний психологізм — органічні ознаки творчості Винниченка.         Творячи свою літературну мову на ґрунті народної розмовної, автор широко доповнював її науковими термінами та власними неологізмами. Наприклад, Винниченко створив групу абстрактних іменників-неологізмів: залізність, червоність, чорність тощо.         Письменник у своїх оповіданнях канонізував багато тих слів, яких раніше не було в літературі: звійки, сьорбати, уфкати тощо, що освіжило літературну мови щирістю народного говору.        Автор перший в українській літературі найвиразніше застосував неоромантичний принцип: серед юрби побачив людину і підніс її до рівня складної індивідуальності.

Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.

Ще раз доводиться констатувати великий різнобій як у літературних українських колах, так і в нечисленному на ту пору читацькому середовищі. М. Коцюбинський, який дипломатично намагався пригасити наростаючий конфлікт В. Винниченка з критикою й читачами, відмовити його від переходу в російську літературу, нагадував авторові «Моменту» про популярність його творів серед молоді: «Ви маєте найкращого читача, якого можна мати,— молодь! Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка. Чого ж Ви хочете? Не можна ж європейською міркою міряти наші відносини».     В. Винниченко вважається однією з найяскравіших постатей в українському літературному процесі ХХ ст. Творчість письменника суттєво розширила ідейно-тематичні та жанрово-стильові обрії нашої літератури, вплинувши на подальший розвиток прози та драматургії, увела українську літературу до світового контексту як її реальну діючу складову.
     Після смерті Володимира Винниченка величезний його архів невдовзі було перевезено з Мужена до США, де він і зберігається досі в Колумбійському університеті. Зусиллями професора Григорія Костюка за кордоном здійснено кілька важливих посмертних видань В. Винниченка (два томи унікальних «Щоденників», роман «Слово за тобою, Сталіне!», повість «На той бік»). Але значна частина творів вигнанця з України ще й досі невідома читачам (більша частина щоденників, романи «Вічний імператив», «Лепрозорій»).
     Спадщина письменника й досі чекає на своїх видавців. Можна здогадуватися, що останні твори Володимира Винниченка увібрали його філософсько-етичні ідеї: вони теж сповнені роздумів про шляхи переупорядкування людства, якому так важко дається те, про що здавна мріяв Володимир Винниченко,— гармонія.
 

2. У стилі вільного письма (10-12 речень) створіть літературно-психологічний портрет письменника . Надішліть відповідь на електронну пошту до 30.03.20, 19.00.

dansvet0369@gmail.com

____________________________________________________

24.03.20. Образ панни (Мусі) – утілення їдеї вічності, краси. 

Законспектувати наступний матеріал.

1. Образ Панни Мусі.

Образ Панни	Цитати
Опис зовнішності	«Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах»
Очі	«А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі».«Очі горіли напруженням і були великі, прекрасні»
Сміх	«Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі»
Манери поведінки	«Галантно повела вона рукою круг себе».«Вона вийняла з-під свитки хусточку і почала витирати мій лоб із серйозним і заклопотаним поглядом»
Зовнішність в екстре-мальних ситуаціях	«Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь фантастичною феєю».«Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу». «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним напруженим, диким». «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя».
Риси характеру	«Убити себе зумію».«А знаєте, мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже». «—… Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не знаю, що треба сказати на це»
Вчинки	«Стражники трусять уже товаришів… Якусь панночку шукають».
Погляди на життя	«…А ім’я — пошлість».«Як мене вб’ють,… напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя. Більше нічого» «— Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати». «А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила: — Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошліть… Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить зовсім не буде». «— Я буду носити вас в душі»

2. Асоціативне мислення. З чим (ким) асоціюється образ Панни?

3. Робота з підручником.     Опрацювати с. 245 - 248. 

4." Цитатна доріжка"

1.  «Жити слід так, щоб побачити у жорстокому — ніжне, у гіркому — солодке, у мотлосі — милість, у буйнощах — смак, в отруті — поживу, у смерті — життя, у безчесті — славу!». (Г.Сковорода).

2. «Кожний, хто спроможний пізнати красу, ніколи не зістариться»(Ф.Кафка).

3. «Щастя — момент. Далі вже буде буденщина, пошлість».(В.Винниченко).

5.  Укладання асоціативного куща «Що таке щастя? (за змістом новели)»

– боротьба за життя і перемога над страхом смерті;

– відчуття повноти життя;

– любов до життя і кохання зокрема;

– свобода вибору;

– гуманні суспільні закони.

– боротьба за життя і перемога над страхом смерті;

– відчуття повноти життя;

– любов до життя і кохання зокрема;

– свобода вибору;

– гуманні суспільні закони.

6. Напишіть есе "Момент щастя. Який він?" (за твором В.Винниченка "Момент") (до 2-х сторінок). (У робочому зошиті. Надсилати не треба. Перевірятиму вибірково, . Отримаєте повідомлення на електронну скриньку.) PS. Особливо стосується тих, хто не виконує завдання та не надсилає їх. 

Я вважаю (На мою думку...)...
Наприклад, ...
По-перше, ...
По-друге, ...
Отже, ...

__________________________________________________________

20.03.20. Поєднання в новелі «Момент» реалітичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо). 

1. Переглянути екранізацію новели В.Винниченка "Момент".

https://www.youtube.com/watch?v=ixKAa5KNktw

2. Пройти тест онлайн.  (до 23. 03.20, до 20.00) ОБОВ'ЯЗКОВО!!!

_________________________________________________

05.03.20.  В.Стефаник. "Камінний хрест".

До уваги учнів!!!! 

_________________________________

03.02.2020. О. Кобилянська. Життя і творчість. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху).

1. Опрацювати за підручником с. 190 - 199. 

2. Ознайомитися з додатковим матеріалом.

10 фактів про Ольгу Кобилянську

1. Ольга Кобилянська закінчила 4 класи школи, а свій високий рівень знань досягла самостійно. 2. Письменниця добре малювала, грала на різних музичних інструментах (а навчилася грати на слух), була хорошою вершницею. 3. Цікаво, що  Ольга Кобилянська підписувалася "Кобиляньска", бо саме таке написання започаткував її батько. 4. Ольга Кобилянська мріяла побачити море, але за все життя так його і не побачила. 5. Хотіла навіть стати професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. 6. Із Лесею Українкою Ольга Кобилянська вперше поспілкувалася саме на Полтавщині. 7. Видатна українська письменниця прожила в Чернівцях понад 50 років. 8. Прості люди її дуже поважали і мали за щастя, коли вона виглядала із віконця і кланялася їм за пісні перед вікнами. 9. Ольга Кобилянська мала прийомну дитину (позашлюбну доньку одного із братів) і на старості, коли мала сили, то розповідала чудові казки своїм онукам. Письменниця мала добру пам’ять і могла декламувати твори із «Кобзаря» кілька годин. 10. Ольга Кобилянська дуже кохала Йосипа Маковея, але той не відповів їй тим же почуттям. За давньою легендою, дівчина, яка знайде едельвейси, буде дуже щасливою і матиме міцну та велику родину. Ольга маленькою дівчиною на крутих схилах назбирала ці квіти, але повір’я так і не справдилося. Але цей гербарій був завжди з нею.

 3. Скласти інформативне гроно або кластер "Ольга Кобилянська".

4. Повторити зміст повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків", підготуватися до самостійної роботи.

__________________________________________________________

20.11.19.

ДО УВАГИ УЧНІВ 10 КЛАСУ!

 Перейдіть за покликанням і перегляньте відео. 

ІВАН  ФРАНКО

https://www.youtube.com/watch?v=sToHbw1LLAM&t=496s

https://www.youtube.com/watch?v=PbVCpaaVsmw

_____________________________________

22. 10. 19. 

Тема. "Театр корифеїв". Розвиток драматургії. 

ЗАВДАННЯ: ПІДГОТУВАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ.

1. Михайло Старицький: багатогранність таланту.              
                 (Лукіянов Д., Бумбі А., Потетня А, Романченко Д.)
2. Марко Кропивницький - фундатор українського професійного    театру.                               (Кудрявець І., Лавренюк М., Рябченко О.)
3. Родина Тобілевичів та український театр
.а) Панас Саксаганський.               
              (Яковенко Д., Печенко К., Луньова О.)
б) Микола Садовський.               
             (Шевков Б., Мирошніченко А., Дума А.)
в) Марія Садовська - Барілотті.                
             (Зайцев А., Хандрико К., Крутік К.)
4. Марія Заньковецька - перша народна артистка України.             
               (Моісеєнко Д., Титович Д., Шиман Б.)