9 КЛАС. ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА.

02.05.22.


Література для 10 класу.

Гомер. "Одіссея".

Данте Аліг'єрі. " Божественна комедія" (Пекла, І, V).

В.Шекспір. " Гамлет".

Е.Т.А.Гофман. "Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер".

В.Вітмен. " Зб. "Листя трави" 

Стендаль. "Червоне і чорне".

Г.Флобер. "Пані Боварі".

О.Вайльд. " Портрет Доріана Грея".

Ш. Бодлер. зб. "Квіти зла" : "Відповідності", ""Вечорова гармонія". 

П.Верлен. "Поетичне мистецтво", " Осіння пісня".

А.Рембо.  "Голсівки", "Моя циганерія".

М.Метерлінк. " Синій птах".

Р.Гаррі. "Повітряні змії".

П.Кольо "Алхімік".

Т.Й.Транстремер. Лірика.

"Мо Янь. "Геній".

С.Таунсенд. Цикл творів про Адріана Моула.

Н.Ч.МакКіннон Гейман " Чому наше майбутнє залежить від читання", " "Кораліна".

Й. Ягелло " Кава з кардамоном".

_____________________________________

30 . 05. 22.

Узагальнення та систематизація навчального матеріалу.

Теоретична розминка

Усно відповісти на запитання на с. 303 - 304.

_____________________________________


26.05.22.

Позакласне читання. Сучасна зарубіжна поезія.

1.Перейти за посиланням. Обрати для себе одного з письменників та його поезію Дати віршу характеристику.

https://litcentr.in.ua/load/300

Характеристику записати в зошит. Надсилати не треба. 

______________________________________

23.05.22.

Контрольна робота № 6.
Література ХХ – ХХІ ст. Життя, історія, культура

Відповіді на запитання

1. Які казкові мотиви використанао у творі "Мандрівний замок Хаула"?
2. Охарактеризуйте образ Джорджа Плейтена (А.Азімов "Фах").

dansvet0369@gmail.com


Надіслати до 23.05.22.
___________________________________

19. 05. 22. 

Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі.

Дати характеристику одному з персонажів ( до 22.05.22.)




dansvet0369@gmail.com

____________________________________________________________________

16.05.22.

Е.В.Сігел. «Історія одного кохання». Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта.

1. Переглянути екранізацію твору за покликанням.

https://www.youtube.com/watch?v=CebB06r0IHI

2. Переглянути презентацію за покликанням. Виписати сюжетні лінії та проблематику твору. 


3. На слайді "Підсумки твору" є запитання . Дати письмову відповідь , використавши метод "Прес": Я вважаю, ... -Тому що... - Наприклад, ... - Отже, ...  

Питання записувати. Відповідь надіслати до 19.05.22. 


dansvet0369@gmail.com

__________________________________

12. 05. 22.

Моральні ідеали у творі. ТЛ: поглиблення поняття про «художність».

Опрацювати інформацію. Записати проблеми, висвітлені у творі.

Дія роману відбувається  в містечку Мейкоб (штат Алабама)  в середині 30 років 20 ст. У романі є згадки про Велику депресію. Що вам відомо про цей історичний період?

(Дія твору розгортається в 1930-ті роки, коли США та інші країни світу потерпали від потужної економічної кризи — найдовшої, найглибшої та найбільш глобальної у XX столітті. Період кризи (з 1929 р. до кінця 1930-х) в США називали Великою депресією. У країні значно зріс рівень безробіття і скоротилося промислове виробництво, а сотні тисяч американців стали бездомними.

 Історична довідка «Закони Джима Кроу»

Згідно з цими законами, темношкірі американці були позбавлені всіх громадянських прав, вони вважалися людьми «другого сорту». Місцева влада ввела для них комендантську годину, а у всіх громадських місцях вивішували таблички з написом «Тільки для білих» або «Для кольорових». Категорично заборонялися міжрасові шлюби, а жорстоке знущання та тортури стали публічними розвагами.)

Головні герої - адвокат Аттікус Фінч та його діти: тринадцятилітній  син Джим  та восьмилітня Джин-Луїза, від імені якої й ведеться оповідь.

Головна подія роману - справа темношкірого  Тома Роббінса, якого захищає в суді Аттікус Фінч. Майже все містечко обирає позицію «Це мене  не обходить».

-         У творі «Убити пересмішника» висвітлюється багато моральних і суспільних проблем. Америка 30-х років ХХ століття представляла собою країну, чорношкіре населення якої було позбавлене громадянських прав. Знаючи про це, Аттікус  Фінч все ж береться захищати негра, знаючи заздалегідь, що програє справу.

-         Чому автор висвітлює цю історію? Що хоче цим показати? Як у творі показано, що чорношкірі мешканці поважають адвоката Аттікуса Фінча? 

( (Є в  країні чесні і порядні люди, здатні розуміти проблеми людей, у яких може бути і інший колір шкіри. Негри до останнього не покидали судове приміщення і тільки коли адвокат виходив, вони шанобливо піднялися)

-         Які проблеми, розкриті у творі, залишаються актуальними донині? Чого роман може навчити сучасну дитину або дорослу людину?

( Соціальна нерівність; проблеми родини та виховання; проблема оточення, у якому ростуть діти; дискримінація; справедливість; толерантність, тема добра і зла, справедливості і несправедливості, тема людини і суспільства,  відношення між батьками і дітьми, відношення дітей до оточуючих, віра в перемогу).

Завдання. Дати характеристику одного з персонажів твору. Думки підкріпити цитатами (до 16.05.22).

dansvet0369@gmail.com


___________________________

09.05.22. 

Г.Лі. «Убити пересмішника». Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. 


1. Опрацювати за підручником с. 298 - 301.

2.Перейти  за покликанням , прочитати твір. 


https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3562


3. Аудіокнига.

https://www.youtube.com/watch?v=pepIyrULtwA


4. Переглянути екранізацію твору за покликанням.


https://www.youtube.com/watch?v=CebB06r0IHI


______________________________________

05.05.22. 

РМ № 4. Письмовий роздум. Роль книги в житті людини.

Пам'ятайте, що роздум ви пишете, наводячи приклади з твору Р.Д.Бредбері. «451º за Фаренгейтом». 

Структура роздуму

1. Невеликий вступ про те, навіщо людині потрібна книга, чому людина читає книги, що людина знаходить у книгах тощо ( на ваш розсуд).

2. Основна частина.

- Я вважаю,  (на мою думку, ) ...
- Тому що...
- По-перше, ...
- По-друге, ...
- Отже, ...

3. Висновок: як книга впливає на людину, її розвиток, освіту, самоудосконалення тощо.

Роботу надіслати до 09.05.22. 

dansvet0369@gmail.com

____________________________________________________

 02.05.22.

Р.Д.Бредбері. «451º за Фаренгейтом». Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві.

1. За підручником опрацювати с. 296-298. 

2.   Інформаційний блок.


—       451 градус за Фаренгейтом — температура, при якій загоряється папір. Пожежники не гасять вогонь, вони його розпалюють. Вони носять скафандри з зображенням фенікса на грудях і саламандри на плечі.

—       Пожежники — опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книжки примушують думати і самостійно аналізувати.

—       Пожежники спалюють книги і будинки, де їх ховають. Владі легше керувати натовпом, якщо зробити темп життя швидшим, придумувати нові спортивні ігри, розвивати в людях почуття «стадності», автоматизму. Більше швидких машин, кольорових телепрограм, більше шуму, галасу. Будь-яке інакомислення чи самостійна думка робить особу небезпекою для режиму та потенційною мішенню карної пожежної команди.

—       Це роман про важке прозрівання особи в тоталітарному суспільстві. Пожежник Монтег теж був його частиною. Його дивацтвом було те, що він таємно забирав книжки з домівок, призначених на повне спалення. Поштовхом до тривожних роздумів стала незвична подія: на черговому спаленні жінка — власниця будівлі і бібліотеки — відмовилась покинути улюблені книжки і загинула в пожежі.

—       Донос карним органам на чоловіка, який утримує дома книжки, зробила і дружина Гая — Мілдред. Тепер вже домівку Монтегів спалюють вщент. Гай Монтег довідався від професора Фабера про існування відлюдників — шанувальників книг — і подався до них. Утопічні принципи збереження знань і скарбів цивілізації для майбутнього розділяв і Бредбері, великий шанувальник бібліотек. Його персонажі фактично чекають героїв, що прийдуть і змінять тоталітарний режим на кращий. Для цього нового суспільства і бережуть знання відлюдники — шанувальники книг.


 У романі зображено нове, майбутнє споживацьке суспільство (антиінтелектуальна Америка), де панує тоталітаризм і майже повний контроль над суспільством. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання і переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають слідкувати пожежники. Після того, як будинки
почали будувати вогнетривкими, завданням пожежників стало:

1.     На сигнал тривоги виїжджати негайно.
2.     Швидко розпалювати вогонь.
3.     Спалювати усе дотла.
4.     Негайно повертатися до пожежної станції.
5.     Бути напоготові до нових сигналів тривоги

У своєму романі Бредбері описав багато предметів і явищ , що з'явилися в житті людей після опублікування твору в 1953 році :

—                   Радіоприймачі типу «Ракушка» - аналог сучасних портативних радіоприймачів , перша модель яких з'явилася в 1979 році.
—                   У житті людей майбутнього , описаного в романі , велике місце займає телебачення . У романі представлені різні моделі телевізорів - починаючи від величезних « телевізійних стін» і закінчуючи мініатюрними переносними екранами. У тексті згадується , що зображення передається на екрані « в кольорі та об'ємі » , тобто діє кольорове телебачення (його впровадження в США почалося в рік написання роману і завершилося 10-15 років по тому , в 1960 -ті роки ), що підтримує 3D-зображення .
—         «Телевізійні стіни» - аналог сучасних плоских телевізійних панелей , що з'явилися на рубежі XX і XXI століття.
  • Банкомати - цілодобовий банк , в якому можна отримати готівку і клієнтів обслуговують роботи 

3. Запитання - відповідь (опрацювати).

- Скільки частин у романі, їх назви?
(Три частини: 1 «Осередок і саламандра», 2 «Сито і пісок», 3 «Вогонь                     горить яскраво».)
- Який епіграф вибрав Бредбері до свого роману?
(«Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши поперек». (Хуан Рамон                         Хіменес)
- Чим пишається Монтег на початку роману?
- Чому, на думку Клариси, Монтег не схожий на інших пожежників?
(Тому що «у людей тепер немає часу один для одного. А ви так добре                     ставиться до мене (дивився, слухав, коли інші б просто пішли. Це рідкість".)
- Що змінилося в характері та почуттях Монтега після зустрічі з Кларисою?         
(«Йому здалося, що він роздвоївся навпіл і одна його половина була гаряча,           як вогонь, а інша – холодна, як лід ... І кожна половина намагалася знищити           іншу».)
- Про яку допущену кимось помилку думає Монтег під час роботи в 3-поверховому будинку в старій частині міста?    
( Будинок не був порожній, як бувало раніше. У ньому була стара жінка,                господиня, яка не захотіла йти і згоріла разом зі своїми книгами і будинком.)
- Що говорить Клариса про телевізійні передачі? 
(«Я рідко дивлюся телевізор, тому у мене залишається час для навіжених           думок».)
Отже, Монтег зустрічає оригінально мислячу Кларису, заздрить її вмінню знаходити незвичайне у звичайному, вражений вірністю своїх «жертв» книгам. Потім сам рятує книги від вогню. Рятує душу. Шукає відповіді на питання, які його мучать. У нього, як каже він сам, «пожежа в душі, який не загасити». Таким чином, ми можемо зробити висновок, що зустріч, навіть із однією людиною здатна змінити нас і світ навколо нас.
- Про яку приймету, пов'язаної з квіткою кульбаби, розповіла Монтегу Кларисса, і що показала її перевірка?
(Якщо квіткою кульбаби потерти під підборіддям і при цьому залишиться        слід, значить, людина закохана. Після перевірки підборіддя Кларисси стало            жовтим, а у Монтега ні)
- Чому рекламні щити за містом робили завдовжки 200 футів, хоча раніше вони були завдовжки всього 20 футів?
(Реклами довелося подовжити через величезній швидкості, з якою автомобілі стали мчати по дорогах, інакше їх ніхто не зміг би прочитати.)
- Скільки років Монтег працював пожежником?
(10 років.)
- Чому Монтег став пожежним?     
(У нього не було вибору. Його дід і батько були пожежниками. Він навіть уві сні бачив себе пожежником.)
- Чим допоміг Монтегу професор Фабер? 
(Він дав йому саморобний пристрій, який вставляли у вухо, що дозволяло постійно чути одне одного.)
- Як закінчується фраза про щасливих людей, яку виголосив брандмейстер Бітті, який прийшов провідати хворого Монтега: «Набивайте людям голови цифрами .. нешкідливими фактами .. їм буде здаватися, що вони дуже освічені, що вони рухаються вперед, хоча насправді ...» ?
(«... хоча насправді вони стоять на місці».)
- Вам не здається, що вираз «майбутнє по Бредбері настає» - страшно? 
(Так, тому що це майбутнє не має майбутнього.)
Отже, нам показують в основному розважальні передачі та численні серіали. В програмі практично немає місця навчальним, пізнавальним, дитячим передачам. На екрані багато насильства, еротики, низькопробних шоу, багато «мила». «Майбутнє за Бредбері» дійсно наступає на нас, розплющуючи і спотворюючи наші душі. Масова культура йде вшир, не зачіпаючи глибини, не обтяжуючи людей питаннями і проблемами.
- Чим насправді був механічний пес?
(Вдосконалена рушниця, яка сама знаходила мету і била без промаху з допомогою уколу голкою.)
- «Є підстави підозрювати горище будинку №11 по Елм-Стріт». Що це за запис?
(Це телефонограмма - донос на сусідів, в будинку яких є книги.)
- Де Монтег ховав книги?
(У вентиляційній трубі над вхідними дверима.)
- Як закінчилася гонитва за Монтегом?  
(По телевізору показали, як «Монтега» зловили і механічний пес випустив в нього свою смертоносну голку, хоча насправді це була інсценізація, а справжньому Монтегу вдалося обдурити переслідувачів і сховатися)
- Де знайшов притулок Монтег?
(У лісі, за річкою, в пішому таборі бродяг, колишніх вихованців Гарвардського і інших університетів, які переховуються від поліції, (що зберігають знання шляхом запам'ятовування змісту книг).
- Хто такі гелікоптери?
(Поліцейські, за допомогою особливих пристосувань вміють парити в повітрі.)
- Як Монтег розправився з Бітті?
(Він випустив в нього довгий струмінь полум'я з вогнемета.)
- У чому бачили своє головне завдання люди-книги?
(Зберегти знання, зберегти їх в цілості і мати можливість передати їх наступним поколінням.)
- Чим закінчилась війна?)
(За лічені секунди міста не стало, залишилася лише купка попелу.)

4. Висновок.

Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом».
Монтег       не бачить роси на траві, не знає, чим пахне опале листя  бачить себе тільки пожежником, бо пожежниками буди його батько та дід  застріч із Кларисою  замислюється над стосунками із дружиною   жінка, що спалює себе, разом із книгами  рятує книгу  втеча  у таборі людей – книг  Фенікс.
Отже, ми повинні пам'ятати, що відродження Монтега почалося з книги. Згадайте, яка книга перевернула його душу? Чому він намагається врятувати саме її?
Він врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть: рід проходить, і рід приходить, а земля віковічно стоїть, криве не може стати прямим, час народжуватися і час помирати, час насаджувати і час виривати посаджене, час розкидати каміння і час збирати каміння. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя. З книги почалося одужання Монтега, його ренесанс, але з книгою в його життя увійшло страждання.


Перевіряємо вивчений матеріал.
Заповніть таблицю Відповідь надішліть до 05.05.22.  З відповідями не тягніть до останнього дня. Завданнями ви не переобтяжені. Якщо ви зацікавлені у своїх оцінках, то, будь ласка, своєчасно надсилайте виконані завдання, щоб потім не пред'являли мені претензій. 

Рей Дуглас Бредбері «451° за Фаренгейтом»
Заповніть таблицю
«Так» чи «ні»
Свій варіант відповіді, якщо «Ні»
 

Факт

Так

Ні

Свій варіант відповіді, якщо «Ні»

1.Р.Д.Бредбері ще за життя став письменником-класиком.

 

+

 

 

2. Найбільше Р.Бредбері любив Л.Толстого.

 

 

+

Достоєвського.

3. Роман «Марсіанські хронічки» письменник присвятив своєму другові.

 

 

 

4. В основу твору «451° за Фаренгейтом» покладено оповідання «Пожежник».

 

 

 

5. 451° за Фаренгейтом – температура плавлення металу.

 

 

 

6. Пожежники в романі носять брезентові костюми із зображенням Синього птаха на грудях та Зображення вогню на плечі.

 

 

 

7. Повертаючись з роботи, Монтег зустрів Кларіс Макленен.

 

 

 

 

8. Кларіс мала 20 років.

 

 

 

.

9. На думку Кларіс, пожежники колись не розпалювали пожежі, а гасили їх.

 

 

 

10. Дядька Кларіс арештували за те, що він ішов пішки.

 

 

 

11. Монтег і Кларіс щодня разом ходили до метро й розмовляли про все на світі. А через два тижні дівчина зникла.

 

 

 

12. Про загибель Кларіс Монтег дізнався від брандмейстера Бітті.

 

 

 

13. Професор Фабер був переконаний, що їхня цивілізація «мчить до загибелі».

 

 

 

14. Фабер подарував Монтегу радіоприймач –«черепашку», через який міг чути те, що й Монтег, і розмовляти з ним.

 

 

 

15. Гай Монтег спалив власний будинок і втік .

 

 

 

 

16. Монтег урятував Біблію.

 

 

 

 

17. Кожен із нових знайомих Монтега записав по одній книжці, щоб потім передати її своїм дітям.

 

 

 

18. Пожежники — опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книжки примушують думати і самостійно аналізувати.

 

 

 

19.Ідея твору – книги треба заборонити, бо вони небезпечні для свідомості людей.

 

 

 

20.  Механічний пес у творі є символом тоталітаризму і репресій.

 

 

 

21. «451° за Фаренгейтом» - роман-утопія.

 

 

 

 

22. З книги почалося одужання Монтега, його відродження, але з книгою в його життя увійшло страждання.

  28.04.22.

Р.Д.Бредбері. «451º за Фаренгейтом».
 Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо.  

dansvet0369@gmail.com

________________________________________

Переглянути відеоролики. Звернути увагу на роздуми Монтеґа та бачення Бредбері майбутнього.





___________________________________

25.04.22. 

Р.Д.Бредбері. Тривога за майбутнє суспільства романі-антиутопії  «451º за Фаренгейтом». Тема знецінення культури.

Опрацьовуючи запропонований матеріал, робіть, будь ласка, в зошиті нотатки: що для вас було цікавим; яким постав перед вами письменник як особистість; творчий доробок письменника; паспорт твору тощо. Після вивчення твору ви напишете самостійну роботу.

1. За підручником опрацювати с. 273 - 277 (відомості про письменника).

2. Прочитати уривки з твору (с.277 - 295).

3. Уважно переглянути відео, зробити запис в зошит


6. Електронна книга - посібник для опрацювання теми.



__________________________________________________________

21.04.22. 


Філософські проблеми. Народний гумор.  ТЛ: класична і масова література. 

1. Проблематика твору «Тев’є-молочар» (таблицю перенести в зошит).

Філософські проблеми

Життя і смерті, віри, сенс буття, щастя, багатство й бідність, національність

Вірить у Бога й покладається на нього у всіх своїх справах; хоча інколи дорікає йому за ті випробування, які він йому посилає; ставить йому «незручні запитання»

Морально-етичні проблеми

Уявлення про хороше й погане, правильне й неправильне, добро і зло
Ставлення до далеких родичів і до всіх євреїв як до близьких, до рідних; вияв гостинності; прощення провин та ін.
Психологічні проблеми
Ставлення до інших, до різних подій і неприємностей, до дотримання іншими норм поведінки
Тев’є за свої послуги просить мало й щиро радіє з того, що його високо цінують; думає, як не шокувати дружину відмовою від пропозиції м’ясника; з розумінням ставиться до вибору дочок

Повість Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя Тев’є і його родини. У монологах головного героя є місце і дотепним жартам, і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, з якими йому випало зіткнутись, однак не скаржиться на долю. На власному прикладі він показує, що треба з гумором ставитися до складнощів, уміти бути вдячним за ті щасливі моменти, які є в житті кожної людини, а якщо вже не вистачає сліз — сміятися.

2. ТЛ. Класична і масова література.
За підручником опрацювати "Літературознавчу довідку" на с. 274. Визначення записати в зошит.

_________________________________________________________

18.04.22. 

Образна система твору Шолом-Алейхема "Тев'є-молочар".

Законспектувати інформацію.
Тев’‎є — батько сімох дівчат. Історія кожної з дорослих дочок — це ще одна грань життя всього єврейського народу, яку автор розкриває із великою майстерністю.

Головні та другорядні герої твору Головні герої

Тев’‎є

Працьовитий, комунікабельний, глибоко віруюча людина, любить з будь-якого приводу цитувати Святе Письмо, філософ, має почуття гумору, мудрий, вміє прощати, щиро вболіває за долю своїх дітей

Автор (Шолом-Алейхем.)

Мудрий, співчутливий, спостережливий, має почуття гумору Другорядні герої

Голда

Турботлива, любляча, вважає за щастя заможне життя, а не шлюб у любові; дуже релігійна, тому не може простити Хаві її зраду вірі. Голда помирає, так і не змирившись із загибеллю Шпринці

Цейтл

Відмовляє заможному залицяльникові, не хоче багатства: вона готова їсти раз на три дні, але вийти за коханого. Жінка щаслива з чоловіком, хоча живуть вони злиденно. Після смерті чоловіка Цейтл разом з дітьми повертається до батька

Годл

Закохалася у бідного студента, що навчав грамоти дітей Тев’‎є. Молоді справляють тихе весілля, після чого Перчик відразу їде. Незабаром і Годл вирушає за чоловіком: він перебуває на засланні за революційну діяльність

Хава

Хава закохалася в представника іншої віри. Батько попереджає доньку, щоб вона трималася від православного писаря подалі, адже у Священному Писанні сказано, що кожен повинен шукати собі рівню. Хава не згодна: люди самі поділили себе на євреїв і неєвреїв, багатих і жебраків. Заради коханого Хава змінює віру

Шпринця

Шпринця закохується у сина багатої вдови Арончика. Рідні хлопця роблять все, щоб розлучити молодих, підштовхнувши нещасну дівчину до самогубства

Бейлка

П’‎ята, найкрасивіша, дочка Тев’‎є, вибирає багатого жениха, підрядника, хоча не любить його. Тев’‎є намагається відмовити дочку виходити заміж за розрахунком, але Бейлка каже, що зараз інші часи і треба думати про себе. Проте дівчина дуже нещаслива у шлюбі, ллє сльози й до, і після весілля



Висновок. Кожен із героїв шукає своє щастя, але бачить його по-різному. Старша сестра відмовляється від заможного життя заради коханого чоловіка, друга — через кохання закінчує життя самогубством, інша — зраджує віру, а наймолодша, відповідно до віянь нового часу, обирає сите, заможне життя без любові.

Надсилати не треба.

______________________________________________

14.04.22.

Шановні дев'ятикласники! На жаль, не всі надсилають свої роботи. До 11. 04 їх було усього дві.  Будь ласка, надішліть свої роботи, щоб я мала змогу поставити вам оцінку. Я працюю в таких самих умовах, як і ви. І надалі, будь ласка, виконуйте завдання, щоб до мене не було претензій.

УВАГА!!! Теми в підручнику немає, тож опрацьовуйте запропонований матеріал.

Література ХХ – ХХІ ст. Життя, історія, культура. Шолом-Алейхем. «Тев'є-молочар». 

1. Переглянути відео (Біографічні відомості про Шолом - Алейхема).








2. Письмово (на основі почутого і побаченого , у стилі вільного письма, 10-12 речень) складіть інформаційну довідку про Шолом - Алейхема (яким ви уявляєте цього письменника?)

Відповідь надішліть на електронну пошту (до18.04.22)

dansvet0369@gmail.com

3. За покликанням переглянути буктрейлер "Тев'є - молочар".

4. Прочитати повість

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1279

________________________________________

11. 04. 22. 

Перевірна робота (виконати до 14.04.22)

 

 ЗА БАЖАННЯМ !!!! Переглянути кінофільм "Цветы для Лизы" (2010 р.) - сучасну інтерпретацію твору Б.Шоу "Пігмаліон" (ЦЕ  ЦІКАВО!!!)
___________________________________________________________


07.04.22. 

Ідеї «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови.

1. Опрацювати інформаційні картки. Зробити запис в зошиті ( не надсилати)





__________________________________________________

04.04.22.

Динаміка образу Елайзи Дулітл. 

1. Уважно прочитати запропонований текст.

П'єса Б.Шоу «Пігмаліон» - шедевр того проблемного інтелектуального театру, який він прагнув створити. Усе в ній парадоксальне, полемічне, загострене, дає подвійне значення. «Провокуюча» спрямованість п'єси виявляється вже в тому, що її сюжет є іронічною, а подекуди пародійною «модернізацією» давньогрецького міфу про Пігмаліона і Галатею. Шоу невипадково обрав для перетворення Галатеї область фонетики - він сам був великим шанувальником цієї науки і ревно стежив за чистотою англійської мови.
         Професор фонетики Хіггінс, який у драмі Шоу виступає своєрідним Пігмаліоном, укладає парі з полковником Пікерінгом, що він проведе науковий експеримент - за кілька місяців навчить вуличну торговку квітами Елізу Дуліттл правильній вимові і зробить так, щоб «її з успіхом могли прийняти за герцогиню».
         Шоу описує її наступним чином: «Її ніяк не можна назвати привабливою. Їй років вісімнадцять-двадцять, не більше. На ній чорний солом'яний капелюх, що дуже постраждав на своєму віку від лондонської пилу і кіптяви і навряд чи знайомий зі щіткою. Волосся її якогось мишачого кольору, який не зустрічається в природі: тут явно необхідні вода і мило. Поруділе чорне пальто, вузьке в талії, ледве доходить до колін; з-під нього видна коричнева спідниця і полотняний фартух. Башмаки, видно, також знали кращі дні. Без сумніву, вона по-своєму охайна, проте поряд з дамами рішуче здається замазурою. Риси обличчя у неї непогані, але стан шкіри залишає бажати кращого; крім того, помітно, що вона потребує послуг дантиста.» Дуже бідна, працьовита, невтомна, прагне мати гарний вигляд, але не має для цього ні коштів, ні вміння, ні смаку.
                   Мова Елізи:
«Куди преш, Фредді! Візьми очі в руки! »
«Хіба це справа? Розкидав у бідної всі квіти і змився, як миленький! »
«... у мене знайдеться здачі».
Чи не турбуйтеся, Кептен, купіть краще квіточку у бідної дівчини
«Ні расстрайвтісь, Кептен; купити луччі квіточку у бідні дівчата »
У-у-ааааа-у! (1дія)
Професор Хіггінс характеризує її мову як «потворні і жалюгідні звуки».

                   Еліза бажає брати уроки:
«Фу-ти ну-ти, які ми горді! Подумаєш велика птиця - вчитель! »
«Нема чого обзивати мене опудалом, раз я бажаю платити як всяка леді».
«Досить вам дурня валяти».
«Зовсім я не брудна: я милася, перед тим, як йти сюди, - так, і лице мила і руки!»
«Я не яка-небудь, я чесна дівчина, а вашого брата я наскрізь бачу».
«Подумаєш, потрібна мені ваша цукерка! Просто я добре вихована і знаю, що виймати з рота некрасиво ». (2 дія)
Спосіб вираження думки = стиль поведінки

       Мова Елізи до зустрічі з Хіггінсом - характерний приклад мови представниці нижчого класу, її мова далека від літературної норми.
        З наведених прикладів видно, що Еліза не тільки робить помилки у вимові, вживає просторіччя або використовує неправильні граматичні структури, а й висловлює думки дуже плутано. Це не може не впливати на стиль поведінки.
        Основна риса поведінки Елізи - розв'язність, невміння поводити себе.
У ході п'єси Еліза перетворюється. Хіггінс навчає її великосвітської вимові; у Пікерінга, бездоганного джентльмена, вона запозичує світські манери. Одночасно, і несподівано для Хіггінса, вона набуває почуття власної гідності.

Мова Елізи після занять з професором Хіггінсом
 На прийомі у місіс Хіггінс:
        Ідеальна фонетика. Еліза говорить «приємним, музичним голосом, з педантичною ретельністю вимовляючи слова» (авторська ремарка), проте, виразу «укокошили стару», «померти», «сперли», «цього джину собі в глотку перелив» не відповідають стилю світського спілкування.

Однієї фонетики для статусу леді недостатньо, потрібно засвоїти нову граматику і новий словник + нову культуру, новий стиль поведінки.

Удосконалення Елізи:
«... Крім тих речей, яким всякий може навчитися, - вміння добре одягатися, правильно говорити, і все таке - леді відрізняється від квіткарки не тим, як вона себе тримає, а як з нею тримають.»
«Але саме від вас я навчилася хорошим манерам, адже це і відрізняє леді від вуличної дівчини, чи не так?» (5 дей-е)
Зовнішнє перетворення = внутрішнє перетворення. Мова Е. не просто правильна з погляду фонетики, граматики і лексики, це мова витриманого, впевненої людини, який здатний міркувати розсудливо, може відстояти свою точку зору.
Перетворення в справжню леді
У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки...
Форма + зміст = правильна мова
Новий стиль поведінки (як леді себе тримає) + звернення (як з нею себе тримають) = бездоганні манери
правильна мова + бездоганні манери = справжня леді
        
         Експеримент Хіггінса дає блискучі результати. Еліза, яка знала лише лихо й злидні, в атмосфері поваги до її особистості виявляє надзвичайні здібності, розум, талант і почуття внутрішньої гідності.
«Перетворення» Елізи, на думку Шоу, покликане заперечити думку про те, що соціальні бар'єри нездоланні: насправді вони лише заважають людям реалізувати закладені в них можливості.
Шоу безмежно вірить у культуру, знання, які, за словами «прозрілого» Хіггінса, «знищують прірву, що відділяє клас від класу і душу від душі». 
Хіггінс веде Елізу в аристократичне суспільство, і вона затьмарює світських дам не лише красою.
         Пігмаліон-Хіггінс, торкнувшись своїм різцем до цієї Галатеї, розбуркав приспані в ній духовні й інтелектуальні сили, і його витвір виявився вищим і кращим за нього самого. 
         Утім, «науковий» експеримент Пігмаліона-Хіггінса суперечить моральній відповідальності перед Елізою, долею якої він так безвідповідально скористався. Хіггінс порівнює свою роль із роллю Творця.
Але для Шоу наслідувати дії Творця ще недостатньо. Він вважає, що творча діяльність людини повинна підпорядковуватися більш високій меті, ніж проста гра з життям.
         Фонетичний експеримент Хіггінса відбувається за принципом «людина для фонетики», а не «фонетика для людини». Еліза певний час є для нього лише дослідним матеріалом, і її внутрішній світ його ніяк не цікавить.
         Він не замислюється над тим, якою буде подальша доля його «Галатеї» і що їй робити з її розумом і красою у світі, де для неї немає місця.       
         Що ж робити з Елізою?
Це питання постає не лише перед Хіггінсом, але й перед самим автором «Пігмаліона».
         Звичайно, можна знову повернути її в безодню злиднів і примусити продавати квіти, можна, нарешті, віддати її заміж за кого-небудь.
         Утім, "Пігмаліон" не розважальна драма, і Шоу лише кепкує над своїм глядачем, натякаючи на можливість традиційної «щасливої розв'язки». Щоправда, в атмосфері комедії витають натяки на почуття кохання, що зароджується, хоча й не зовсім усвідомлено.
Жанр п'єси-дискусії надає характеру пристрасної полеміки висловлюванням і вчинкам персонажів «Пігмаліона».
У п'єсі поступово окреслюється протистояння двох протилежних життєвих позицій - Елізи і Хіггінса, яке сягає кульмінації в останній розмові-суперечці персонажів у п'ятій дії, в сцені на балконі.
            П'єса Б. Шоу - шедевр того проблемного інтелектуального театру, який він прагнув створити. Все в ній парадоксальне, полемічне, загострене, має подвійне значення. «Провокаційна» спрямованість п'єси проявляється вже в тому, що її сюжет є іронічною, а подекуди пародійною «модернізацією» давньогрецького міфу про Пігмаліона і Галатею.
         Особливості композиції.
Комедія "Пігмаліон" має композиційну структуру драми-дискусії. У ній виділяються такі елементи: зав'язка (дія I і ІІ) — розвиток дії (дія III і IV) — дискусія (дія V).
         Зав'язка п'єси. У ній відбувається представлення і знайомство основних дійових осіб: професора Хіггінса, полковника Пікерінга, вуличної торговки квітами Елізи Дуліттл і сімейства збіднілих англійських аристократів. Еліза Дуліттл брудно одягнена, говорить мовою англійських "низів" — кокні, її торгівля більше схожа на жебрацтво. Однак вона не позбавлена почуття власної гідності. Дівчина зуміла зберегти у злиднях моральні поняття, тверезий погляд на життя. Самоповага, природна обдарованість, уявлення Елізи про краще життя, в якому треба бути чистим, де правильно говорять, не животіють в убогості, стали визначальними для її подальшого перетворення у витончену й одночасно сильну жінку. Еліза прагне піднестися над життєвими обставинами. Вона міркує, що якщо дивак-вчений навчить її говорити правильною мовою, то це допоможе їй підвищити соціальний статус — поступити продавщицею в квіткову крамницю. Реаліями життя викликана її "ділова розмова" і візит "у повному параді" до професора фонетики, що взявся перетворити вульгарну замазуру на світську даму. В образі професора Хіггінса автор представляє тип ученого, який цілком поринув у свою науку. Експеримент із Елізою цікавий йому сам по собі. Попервах дівчина служить лише "піддослідним матеріалом", і він байдужий до її внутрішнього світу, та це не є проявом снобізму. Він також грубий і гордовитий і у ставленні до світських дам. Хіггінс позбавлений станових забобонів, мислить широко і вільно.
         Розвиток дії. Процес навчання Елізи безпосередньо не показаний. Можна простежити лише його поетапні результати: це сцена в салоні міссіс Хіггінс і сцена нічної розмови Елізи з Хіггінсом після тріумфального завершення експерименту. Хіггінс і його талановита учениця докладають чимало зусиль, виявляючи завидну впертість для досягнення мети. Еліза вбирає все краще, що дає їй сприятливе середовище, однак, за словами Хіггінса, йому вже треба думати не тільки, як дівчина говорить, але й про те, що вона говорить. На цій невідповідності форми і змісту тримається комізм сцени в салоні міссіс Хіггінс. Розмовляючи про погоду, Еліза збивається на дикторський тон, а потім і зовсім на звичному жаргоні розповідає історію з особистого "життя в народі". Салонні інтонації і бездоганна вимова колишньої квіткарки поєднуються з вульгарною лексикою лондонських нетрів.
         Сцена нічної розмови Хіггінса і Елізи – кульмінація комедії. У ній відображений головний результат експерименту — вулична  торговка не тільки навчилася говорити і набула світських манер, вона усвідомлює себе особистістю. Парадокс ситуації в тім, что Еліза — Галатея "бунтує" проти свого творця, проти тієї пасивної ролі "матеріалу для експерименту", що він їй відводить. Вона дає урок своєму вчителю, але він, як показує драматург, засвоює його набагато гірше учениці. Порівнюючи Хіггінса і Елізу, автор підкреслює багатство її натури, незалежний характер, показуючи, що свідома обмеженість професора сугубо науковими інтересами позбавляє його людяності.
         Дискусія і відкритий фінал. Суттю дискусії є ідейний конфлікт між Елізою і Хіггінсом. Ставши в результаті виховання і розвитку природних задатків гордою і сильною жінкою,  Еліза жадає від Хіггінса визнання за нею цих якостей. Хіггінс, який однаково байдуже ставиться і до леді, і до квіткарки, пропонує дівчині свій ідеал — активне і вільне від пристрастей життя. Ці позиції несумісні, характери героїв однаково сильні і навряд чи один з них уступить іншому. От чому неможлива "щаслива розв'язка" у взаєминах Хіггінса- Пігмаліона і Елізи-Галатеї. Дискусія продовжується і тоді, коли закінчується п'єса.
         Коментар слів Елізи:
«... Різниця між леді і квіткаркою полягає не в тому, як вона поводиться, а як до неї ставляться»
         (Якщо люди знають, що перед ними леді, то можуть їй пробачити будь-яка поведінка; і, навпаки, як би простий людина не одягнувся, які б таланти не мав, все одно їм будуть нехтувати. Згадайте російські повісті Т. Шевченка, коли з кріпаків робили артистів, музикантів, вчили за кордоном, а потім, після блискучих концертів та вистав змушували прислужувати на обідах як звичайних лакеїв).
«Раніше я не знала такої ганьби... раніше я продавала квіти, але не себе...»
         (У дівчини прокинулося власну гідність, вона виявляється морально вище за тих панянок, які лише і мріють про вдале заміжжя, готові жити зі старим і нелюбом чоловіком заради матеріальної вигоди).

                   Які два парадокси криються в репліці Хіггінса:
«Хіггінс (зарозуміло). І обійдуся! Мені взагалі ніхто не потрібен! Я маю свою душу, свою Божу іскру! Але (з несподіваною відвертістю) мені вас буде не вистачати, Еліза. (Підсувається ближче до неї.) Ваші ідіотські уявлення про життя багато чому мене навчили. Шанобливо вас за це дякую. І додатково я звик до вас, до вашої особи, вашому голосу... Вони мені навіть подобаються»? (Хіггінс був учителем, але йому довелося дечому повчитися і у своєї учениці; він був байдужим до жінок, до чужих почуттів - і майже закохався.)

Еволюція перетворення Елізи

Квітникарка – погано одягнена, із жахливою мовою та вимовою.

Дівчина, яка навчається – пристойно одягнена, але мовою ще не володіє.

Дівчина, яка має успіхи у навчанні, добрий слух – добре одягнена, знає літературну мову, але ще не вміє її використовувати доречно.

Чудова учениця, «леді» - прекрасно вдягнена, має бездоганні манери й чудово володіє мовою.

Людина – здатна мислити, цінує людську гідність, бачить мету в житті й засоби її здійснення.

2. Перенести в робочий зошит схему еволюції перетворення Елізи.

___________________________________________________

31.03.22. 

Особливості світогляду Б.Шоу. 
Специфіка втілення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон».

1. Перегляньте відео "Біографія Б.Шоу".




2. Опрацюйте за підручником с. 253 - 256.

3. Прочитайте п'єсу Б. Шоу "Пігмаліон". 
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=320

!!!! Уривки в підручнику (с. 260 - 267). не дають повного уявлення про події твору та його персонажів.

4. Переглянути відеоурок.



5. Перейдіть за покликанням і перегляньте відеопереказ п'єси Б.Шоу "Пігмаліон"

https://www.youtube.com/watch?v=UtCYzRgT6q8&t=10s
_____________________________________________________

28.03.22. 

Г.Ібсен. "Ляльковий дім". Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу

1. Уважно перглянути відеоурок. Записати в зошит протистояння між ідеями та їх носіями.


2. Опрацювати інформаційні картки, основні моменти записати в зошит.
а) Суперечливість та еволюція образу Нори.





б) Ставлення Торвальда до Нори.


в) Образ Крогстада.



3. Опрацювати за підручником с. 250 - 252.

4. Письмово прокоментуйте ланцюжок "Лялька-дочка -- лялька-дружина -- людина-особистість (людина-борець)" 
Коментар має бути обгрунтований. 
Відповідь надіслати до 31.03.22. 

dansvet0369@gmail.com

________________________________

24.03.22.

Г. Ібсен. "Ляльковий дім". Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої). Композиція п’єси.

1. Переглянути уважно відеоурок.


2. Опрацювати інформаційну картку.



3. Знати відповіді на запитання (усно). 



4. Скласти сюжетний ланцюжок твору. Надіслати
 до 26.03.22. 

dansvet0369@gmail.com

_________________________________________________

21.03.22. 

Роль Г.Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма.

1. Ознайомитися з біографією письменника.




2. Переглянути відеоурок.


3. Опрацювати за підручником с. 233 - 250.
4. Записати в зошит паспорт твору.
Г. Ібсен "Ляльковий дім".

Рік написання – 1879
Жанр – соціально-психологічна драма.
Тема: духовне пробудження людини, її прагнення до вільного прояву себе як особистості.
Ідея – заклик до збереження сімейних і відновлення загальнолюдських цінностей.
Проблематика:
  • моральна відповідальність  людини за свій вибір і за інших людей; 
  • «втрата ілюзій» під впливом обставин; 
  • істині і фальшиві ідеали і цінності;
  •  проблема жіночої емансипації.
П’єса «Ляльковий дім» належить до  «реалістичного» періоду творчості Ібсена.

Конфлікт:

соціальний – зіткнення природних людських прагнень з нелюдськими, застиглими догмами суспільства; сюжетний – таємниця і «кримінальний» учинок Нори як несвідомий виклик буржуазному життєустрою, його законам;
психологічний – «пробудження» і духовна боротьба Нори, її бажання по- справжньому розібратися в житті, усвідомити себе як особистість.

Особливості композиції. (3 дії) 
П’єса має аналітичну композицію, що означає послідовне розкриття внутрішнього неблагополуччя і трагізму, які ховаються під зовні пристойною оболонкою. Так поступово осягається внутрішня суть сімейного життя Хельмерів, на перший погляд, щасливого, але заснованого на неправді й егоїзмі. Дія починається із зображення ілюзії щастя і закінчується його поразкою.
Дія п’єси розгортається протягом 3-х днів.

«Ляльковий дім» – це розповідь про сім’ю, про людей, які прожили разом багато років, але так і не зуміли стати щасливими – класичний зразок соціально-психологічної драми.

Центральна тема п’єси “Ляльковий дім” – становище жінки в суспільстві

Сучасники сприйняли драму як маніфест фемінізму.

Проблематика «Лялькового дому» не вичерпується «жіночим питанням»: йдеться про свободу людської особистості взагалі. У п’єсі компрометується не так «чоловічий світ», скільки суспільство 1870-х років, його норми і установки, мертві закони буржуазного світу.

Композиція п’єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.

Елементи сюжету «Ляльковий дім»
Експозиція: переддень Різдва. Хельмер призначений директором Акціонерного банку.  Нора весела, безтурботна й щаслива.
Зав’язка: поява Христини (давньої подруги Нори), а потім Крогстада у Хельмерів. Христина за допомогою Нори одержує роботу в банку, а Крогстад з вини Торвальда її втрачає. Крогстад вимагає, щоб Нора вплинула на чоловіка.
Розвиток дії. Крогстад шантажує Нору. Танець Нори.  Хельмер одержує листа Крогстада.  Страх Хельмера за своє суспільне становище. Крогстад повертає боргове зобов’язання Нори.  Хельмер «пробачає»  Нору.
Кульмінація. Ідейна дискусія між подружжям. Нора заявляє про своє право самостійно мислити, а не приймати усе на віру, робити вибір, а не жити за чиїмись правилами, вільно висловлювати свої погляди, а не залежати від чужих думок.
Розв’язка. Відкритий фінал. Щоб знайти себе і «стати особистістю», Нора залишає будинок і дітей.

Символіка драми «Ляльковий дім»
«Ляльковий дім» – це дім фальшивих цінностей, за якими крилися егоїзм, духовна порожнеча, роз’єднаність людських душ. У цьому домі не жили, а лише грали у кохання, шлюб, сімейну злагоду і навіть людську гідність і честь.

Ялинка (була живою і красивою, і коли її зрізали поступово зав’яла) – подружнє життя Нори (ідеальні стосунки в родині були лише видимістю, насправді кожен із них, як Нора, так і її чоловік по-різному сприймали шлюб, і тому це призвело до трагічної розв’язки)

Мигдалеве печиво (спочатку їла ховаючись від чоловіка, потім – відкрито) – внутрішнє «я» Нори (героїня була для чоловіка лише «лялькою», але потім вона вирішила показати себе зовсім з іншого боку, на що не сподівався чоловік)

Образ Крогстада – неприємності (Нора грала з дітьми — і раптом зловіщою тінню з’явився Крогстад, який і розпалив вогнище у родині)

Образ тарантели – передчуття невідворотності катастрофи (Нора танцювала, переживаючи глибокі душевні страждання, вона зрозуміла, що наближалася страшна гроза; танок за контрастом підкреслив напругу душевних сил Нори, адже вона танцювала у той момент, коли вирішувала її доля)

Маскарадні костюми – ролі і маски героїв (зокрема Нори) у реальному житті (настане час, коли маски необхідно буде зняти, тоді настануть справжні неприємності, вирішити які швидко буде просто неможливо)

Втілення рис “нової драми” в “Ляльковому домі”: 
а) внутрішня дія;
б) “дотекстова” зав’язка конфлікту;
в) неоднозначне, дискусійне ставлення до героїв і проблем твору;
г) відкритий фінал.
_______________________________________

14.03.22. 

Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст. «Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця ХІХ - початку  ХХ ст. 

1. Лекція. Уважно прочитати матеріал (у підручнику немає).

Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення з європейською драматургією, яка наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. пережила оновлення, збагатилася новими творчими знахідками та здобутками.

Евристична бесіда

♦ Що таке драматургічні твори? Назвіть їхні особливості. (Це твори призначені для сценічного втілення. Особливості: рушій дії — гострий конфлікт; відтворення подій як живого процесу; діалогічний виклад художнього матеріал; поділ тексту на дії, картини, яви; наявність ремарок.)

♦ Які жанри драматургії ви знаєте? (Комедія, трагедія, драма як жанр, трагікомедія, шкільна драма, водевіль тощо.)

♦ Назвіть відомих драматургів, творчість яких ми вивчали в попередніх класах, та їхні твори. (Есхіл «Прометей закутий», В. Шекспір «Ромео і Джульєтта», Мольєр «Міщанин шляхтич», М. Гоголь «Ревізор».)

Протягом багатьох століть театр був і місцем для спілкування та виховання, і виставкою моди, нагород та статків, і місце побачень. Про драматургів і їхні п’‎єси говорили, їх лаяли й хвалили, вони спонукали до роздумів, захоплювали ідеями, вели до рішучих дій.

Поступово у глядачів виникає потреба побачити в театрі справжнє життя, нові ідеї та драматургічні рішення. Тому, коли в кінці ХІХ ст. з’‎являються п’‎єси Г. Ібсена, Б. Шоу, А. Чехова, М. Метерлінка, К. Гамсуна та інших, сучасники назвали це оновленням драматургії, або «новою драмою». Вона докорінно перебудувала застарілу театральну систему. З’‎являється інше розуміння завдань режисури, інші декорації, інша акторська гра, нова мова театру.

«Нова» драма (рубіж ХІХ-ХХ ст.) — течія у драматургії, що пов’‎язана з іменами Г. Ібсена, М. Метерлінка, А. Чехова. Характеризується наближення до реального життя; своєрідність конфлікту (неможливість розв’‎язання зовнішнього конфлікту призводить до того, що внутрішній конфлікт стає центром дії); широке використання підтексту в мові персонажів п’‎єси; відчуття впливу різноманітних літературних шкіл і течій (особливо натуралізму та символізму); звернення до античності; усвідомлення вагомої ролі режисера; розробляння нових жанрів (соціальна драма, психологічна драма, інтелектуальна «драма ідей»).

Складання блок-схеми «Відмінності „старої" та „нової" драми»

(Блок-схему перенести в зошит).

«Стара драма»

Загальні ознаки

«Нова драма»

У житті героїв
Трагедія
У житті особистості в суспільстві
Конфлікт героїв між собою (зовнішній характер)
Центр уваги
Конфлікти духовні, ідейні (внутрішній психологізм)
Узагальнений тип людей
Герой
Неординарна особистість
Головні й другорядні, позитивні та негативні, 
неоднозначні
Персонажі
Важливі всі, характерні
Відображає дійсність, 
зображує духовні пошуки, 
моралізує, дає власну оцінку, 
спонукає усвідомити проблему
Автор
Не дає одностайної відповіді
Вирізнялася підкресленістю, пафосністю у відтворенні 
емоцій, виконавці ролей промовляли добре 
поставленими голосами, гучно, особливо часто зі співучими штучними інтонаціями
Акторська
гра
У новому театрі їхня вимова, інтонації наблизилися 
до розмовних, стали природнішими, простішими, 
що мало також створювати ефект живого реального життя на сцені.
Зав’‎язка — розвиток дії — кульмінація — розв’‎язка
Будова
Зав’‎язка — розвиток дії — кульмінація — дискусія
Завершений розв’‎язкою
Фінал
Відкритий, незавершений, спонукає 
до суперечок, роздумів
Трагедія, комедія, драма
Жанр
Синкретичний — трагікомедія
Споглядає
Глядач
Переживає разом з героєм, продовжує думати 
над проблемою й після спектаклю
Есхіл, В. Шекспір, Мольєр
Представ
ники
Г. Ібсен — Норвегія, М. Метерлінк — Бельгія, 
А. Чехов — Росія, Б. Шоу — Англія

«Нова драма» відрізняється від драми попередніх періодів розвитку драматургії тим, що в центрі уваги «нової драми» постала особистість не як соціальний тип, а як індивідуальність, переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Показавши «трагедію життя», а не «трагедію в житті», драматурги закликали до осмислення дійсності, звільнення людського духу, пошуку шляхів відновлення гармонії світу.

Завдання: прочитати драму Генріка Ібсена "Ляльковий дім".

На допомогу учням:
https://www.youtube.com/watch?v=o-ayqxjka48   Аудіокнига

https://www.youtube.com/watch?v=zXo5ig3ihqI   Фільм (На жаль, переклад російською мовою)

___________________________________________________

07.05.21. Г. Лі. "Убити пересмішника".

1. Переглянути екранізацію твору за покликанням.


https://www.youtube.com/watch?v=CebB06r0IHI


2. Переглянути презентацію за покликанням. Виписати сюжетні лінії та проблематику твору. 


3. На слайді "Підсумки твору" є запитання . Дати письмову відповідь , використавши метод "Прес": Я вважаю, ... -Тому що... - Наприклад, ... - Отже, ...  Відповідь надіслати до 10.05.21. 

dansvet0369@gmail.com

___________________________________

27.04.21 

 1. Перевіряємо вивчений матеріал.
Заповніть таблицю Відповідь надішліть до 30.04.21. включно.

Рей Дуглас Бредбері «451° за Фаренгейтом»

Заповніть таблицю
«Так» чи «ні»
Свій варіант відповіді, якщо «Ні»
 

Факт

Так

Ні

Свій варіант відповіді, якщо «Ні»

1.Р.Д.Бредбері ще за життя став письменником-класиком.

 

+

 

 

2. Найбільше Р.Бредбері любив Л.Толстого.

 

 

+

Достоєвського.

3. Роман «Марсіанські хронічки» письменник присвятив своєму другові.

 

 

 

4. В основу твору «451° за Фаренгейтом» покладено оповідання «Пожежник».

 

 

 

5. 451° за Фаренгейтом – температура плавлення металу.

 

 

 

6. Пожежники в романі носять брезентові костюми із зображенням Синього птаха на грудях та Зображення вогню на плечі.

 

 

 

7. Повертаючись з роботи, Монтег зустрів Кларіс Макленен.

 

 

 

 

8. Кларіс мала 20 років.

 

 

 

.

9. На думку Кларіс, пожежники колись не розпалювали пожежі, а гасили їх.

 

 

 

10. Дядька Кларіс арештували за те, що він ішов пішки.

 

 

 

11. Монтег і Кларіс щодня разом ходили до метро й розмовляли про все на світі. А через два тижні дівчина зникла.

 

 

 

12. Про загибель Кларіс Монтег дізнався від брандмейстера Бітті.

 

 

 

13. Професор Фабер був переконаний, що їхня цивілізація «мчить до загибелі».

 

 

 

14. Фабер подарував Монтегу радіоприймач –«черепашку», через який міг чути те, що й Монтег, і розмовляти з ним.

 

 

 

15. Гай Монтег спалив власний будинок і втік .

 

 

 

 

16. Монтег урятував Біблію.

 

 

 

 

17. Кожен із нових знайомих Монтега записав по одній книжці, щоб потім передати її своїм дітям.

 

 

 

18. Пожежники — опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книжки примушують думати і самостійно аналізувати.

 

 

 

19.Ідея твору – книги треба заборонити, бо вони небезпечні для свідомості людей.

 

 

 

20.  Механічний пес у творі є символом тоталітаризму і репресій.

 

 

 

21. «451° за Фаренгейтом» - роман-утопія.

 

 

 

 

22. З книги почалося одужання Монтега, його відродження, але з книгою в його життя увійшло страждання.

 

 


2. Написати роздум. Роль книги в житті людини. (Бажаний друкований варіант, надіслати окремим файлом до 05.05.21 включно).  У творі навести два приклади для підтвердження своєї думки: один приклад - з твору Р.Бредбері, другий - пов'яжіть із сучасним життям.

Твір писати за методом "Прес": 
Сформулювати тезу про роль книги в житті людини 
- Я вважаю (На мою думку) 
- тому що, 
- Наприклад, у творі Р Бредбері  "451° за Фаренгейтом"... 
- Приклад важливості (неважливості) книги в сучасному житті 
- Отже,... 

Обсяг - до 2-х сторінок.

*Робота є ОБОВ'ЯЗКОВОЮ. Оцінка за неї стоятиме в журналі окремою колонкою.

3. Прочитайте уривки з роману Г. Лі "Убити пересмішника" (на жаль, тексту немає в підручнику, тож перейдіть за посиланням). На наступному тижні буде завдання за цим твором.

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3562&page=2

БАЖАЮ УСПІХУ!

____________________________________

23.04.21. 

Р.Д.Бредбері. Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії  «451º за Фаренгейтом». 

УВАГА!!!  Опрацьовуючи запропонований матеріал, робіть, будь ласка, в зошиті нотатки: що для вас було цікавим; яким постав перед вами письменник як особистість; творчий доробок письменника; паспорт твору тощо. Після вивчення твору ви напишете самостійну роботу.

1. За підручником опрацювати с. 273 - 277 (відомості про письменника).

2. Прочитати уривки з твору (с.277 - 295).

3. Уважно переглянути відео, зробити запис в зошит.





5. Цікаві факти з життя Р.Бредбері.


6. Електронна книга - посібник для опрацювання теми.


Надсилати нічого не треба. 
____________________________________

20.04.21. Самостійна робота. 

(Відповідь надіслати  до 22.04.21, 16.00.) 

Заповнити таблицю «ТАК» чи «НІ»

Якщо «Ні», то написати свій варіант відповіді

(можна фото, можна друкований варіант) 

Факт

Так

Ні

Свій варіант відповіді, якщо «Ні»

1. За своєю сутністю М. Булгаков  був ліриком, але життя змусило його стати сатириком.

+

 

 

2. Головною проблемою своєї країни він вважав відсутність державності.

 

+

Відсутність культури і темноту.

3. Народився Михайло Булгаков 1891 року в Києві.

 

 

 

4. Під час Першої світової війни молодий лікар Булгаков працював у Київській центральній лікарні.

 

 

 

5. Славу видатного драматурга принесла М.Булгакову повість «Собаче серце».

 

 

 

6. Вершиною творчості письменника став роман «Біла гвардія».

 

 

 

7. Дія в повісті «Собаче серце» відбувається напередодні Великодня.

 

 

 

8. Шариков - модель нового «трудового елементу», пролетаріату, який не поважає минуле, думає, що йому все дозволено і усі повинні йому підкорятись.

 

 

 

9.  Тема твору — це неймовірний експеримент, який закінчується перетворенням собаки в людину, а також наслідки, до яких це призвело.

 

 

 

10. Використовуючи гротеск, автор вводить в звичайну міську дійсність елементи міфології.

 

 

 

11. Професор П.Преображенський критично ставиться до всього, що відбувається в країні з 1917 року.

 

 

 

12. Порушення моральної рівноваги в суспільстві може привести до страшних наслідків – така основна думка твору.

 

 

 

13. Професор приходить до висновку, що насильницьке втручання в природу людини і суспільства призводить до позитивних змін.

 

 

 

14.  Швондер  хоче отримувати від життя все, допомагаючи таким, як Борменталь і Преображенський.

 

 

 

15. «Матеріалом» для Шарикова послужив убитий у бійці Клим Чугункін.

 

 

 

16. Революція - свого роду насильницька операція, проведена над суспільством, тому твір був заборонений довгі роки.

 

 

 

17. «Розруха не в клозетах, а в головах», - ці слова належать доктору Борменталю.

 

 

 

18. Однією з проблем твору є питання взаємин інтелігенції і народу в дореволюційні часи.

 

 

 

 

 !!! Прочитати за підручником уривки з повісті Р.Бредбері "451° за Фаренгейтом".

____________________________________

16.04.21. М.Булгаков "Собаче серце".

Увага! Цієї теми немає в підручнику.

1. Опрацювати запропоновану статтю. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості М. Булгакова.

Творчість великого митця російської літератури дуже цікава і різноманітна.
За своєю сутністю він був ліриком, але життя змусило його стати сатириком. Саме сатира допомагала йому маскувати зображення тогочасних вад суспільства. Він не міг змиритися з насильством, зі знищенням інтелігенції. Головною проблемою своєї країни він вважав відсутність культури і темноту. Він кидався у бік на захист „розумного, доброго, вічного”, що було створено кращими людьми Росії.
Усе це спонукало його до творчості, настільки багатогранної, що твори Булгакова й нині сприймаються і розуміються по-різному.
Як відомо, історія розвитку людства - це історія соціальних переворотів і великих відкриттів. Воістину безмежні межі розуму людського в спробах осягнути таємниці всесвіту, перетворити саму Природу. Але чи  має право людина  на роль Творця? Ще древній комедіограф Теренцій сказав: "Вище право часто є вище зло". Так, ми знаємо, що спроби змінити природу, людину, суспільство частенько носять трагічний, безповоротний характер, тому що будь-яке велике відкриття, позбавлене моральності, несе людям загибель.
Народився Михайло Булгаков 1891 року в Києві. Батько майбутнього письменника був магістром Київської духовної семінарії (за іншими відомостями — академії), доцентом кафедри давньої громадянської історії. У родині було семеро дітей. Сім’я захоплювалася музикою, літературою, особливо поезією; ставилися домашні вистави.
Навчався Михайло в Першій київській гімназії одночасно з Костянтином Паустовським, також майбутнім письменником. Паустовський згадував, як інспектор Бодинський, хитро посміхаючись, суворо вичитував Булгакову за «отруйне око і язик» — дуже вже прискіпливим був той.
З 1907 року, після смерті батька, Михайло став главою сім’ї. Навчаючись у Київському університеті, у 22 роки одружився з Тетяною Миколаївною фон Лаппа, дочкою управителя Саратовської державної палати. Під час Першої світової війни молодий лікар Булгаков працював у польових госпіталях, пізніше був завідувачем земської лікарні на Смоленщині. Часто йому доводилося приймати до 50 хворих за день. Цей період він описав у «Нотатках юного лікаря». Потім були Київ, Кавказ. Двічі Булгаков хотів виїхати з Росії, але йому не дозволили. З 1921 року жив у Москві, працював на різних посадах — конферансьє, редактором хроніки в приватній газеті, інженером у науково-технічному комітеті, журналістом у газеті «Гудок», навколо якої згуртувалися талановиті письменники.
П’єса «Дні Турбіних» принесла Булгакову славу видатного драматурга. У 1925-28 рр. побачили світ збірки оповідань «Рокові яйця», «Дияволіада», «Оповідання»; у Ризі й Парижі вийшов друком роман «Біла гвардія». З 1928 року письменник працював над твором, який згодом викристалізувався в роман «Майстер і Маргарита». Робота над цим рукописом тривала до останніх днів митця. 1930 року постійні цькування критиків і перепони цензури змусили Булгакова звернутися з відчайдушним листом до Сталіна, у якому письменник вимагав надати йому можливість друкуватись або дозволити виїхати за кордон. Булгакова було призначено на посаду режисера МХАТу.
Шлюб із першою дружиною розпався, із другою не склався також. Лише з третьою дружиною, Оленою Сергіївною, яка стала його музою, прототипом Маргарити, він почувався щасливим.
1940 року Булгакова не стало. О. Булгакова згадувала: «Помираючи, він говорив: «Напевно, це правильно… Що я міг би написати після Майстра?»»
Літературними авторитетами для М. Булгакова були М. Гоголь,             Ф. Достоєвський, М. Салтиков-Щедрін. Упродовж творчого життя письменник заявив про себе як реаліст, сатирик і автор фантастичних творів. Різні грані літературного таланту митця та різні напрями його художніх інтересів синтезувалися у творі «Майстер і Маргарита», якому судилося стати одним із найяскравіших взірців модерністського роману XX ст. і вершиною його творчості.
Спогади К. Паустовського про родину Булгакових: «Булгакови жили на узвозі до Подолу навпроти Андріївської церкви — у дуже мальовничому київському куточку.
За вікнами їхньої квартири постійно було чути звуки роялю й навіть пронизливої валторни, голоси молоді, біганина і сміх, суперечки і спів. Такі родини з великими культурними і трудовими традиціями були окрасою провінційного життя, своєрідними осередками передової думки».
Київ часів Булгакова поринув у вихор громадянської війни: 14 разів влада переходила з рук в руки: Центральна рада, Директорія, білі, червоні, німці, гетьман, поляки. Десять змін влади Булгаков пережив особисто. У 1936 році в анкеті при вступі на роботу до Великого театру в Москві він писав: "У 1919 р., живучи в м. Києві, послідовно мобілізувався на службу як лікар усіма владами, що займали місто". 
Братовбивча війна пригнічувала письменника, він мріяв про спокій, про мирний дім і можливість писати. Доля закинула його в Москву. Спогади про ревкоми військового комунізму, їх свавільні жорстокі розправи на Смоленщині, яких він сам був свідком, помітно прихилили Булгакова до старого режиму, настрої проти більшовиків, якоюсь мірою зміцнили монархістські симпатії. Боляче вразила його звістка про страту царської сім'ї. І Булгаков приєднався до денікінських військ.  Відступаючи разом із білими, Булгаков захворів на тиф і залишився у Владикавказі. Щоб якось вижити, пішов працювати в культурно-просвітницькі установи. Приїхавши до Москви, оселився у великій "комуналці" на вул. Садовій. Цю квартиру, її мешканців не раз згадує він у своїх художніх і публіцистичних творах, упізнає її читач "Майстра і Маргарити" у "московських" розділах роману. В різних газетах і журналах під різними псевдонімами (вони ще навіть і не розшифровані) Булгаков заради мізерного заробітку друкує фейлетони, рецензії, огляди, статті. 
Рано зрозумів письменник, що творчість буває різна: справжня, правдива, від серця, вона вічна, не загине і після смерті митця. Недаремно в уста Воланда він вкладає широко відомий тепер афоризм: "Рукописи не горят!";. Але існує й інший вид творчості - для проживання, для заробітку, щоб не вмерти з голоду.  В Москві з середини 20-х рр.. письменник стає популярним. У 1923-1925 рр. Булгаков інтенсивно працює над сатиричними творами "Дияволіада", "Фатальні яйця", "Собаче серце". 
О.Фадєєв писав: „Мне сразу стало ясно, что передо мною человек поразительного таланта, внутренне честный и принципиальний и очень умный, – с ним, даже тяжело больным, было интересно разговаривать, как редко бывает с кем. И люди литературы, и люди политики знают, что он человек, не обременивший себя ни в творчестве, ни в жизни политической ложью, что путь его был искренен, органичен…”
З 1926 року, року прем’єри у Московському художньому театрі п’єси „Дні Турбіних”, життя Булгакова пов’язане з цим театром. Багато п’єс було заборонено, протягом усього життя письменника переслідувала влада. Навіть були листи Сталіну і листи від Сталіна, наприклад, у листі до Білль-Білоцерковського Сталін стверджував, що „Біг” – антирадянське явище, тому що викликає співчуття до емігрантів, твори Булгакова – „непролетарська література”. Це був вирок. Двері редакцій перед письменником відтоді були зачинені.
М.Булгаков іде на рішучий крок і звертається з проханням до Сталіна.
„…Все мои произведения получили чудовищные, неблагоприятные отзывы, мое имя было ошельмовано не только в периодической печати, но и в таких изданиях как Большая Советская Энциклопедия…
Бессильный защищаться, я подавал прошение о разрешении хотя бы на короткий срок отпривиться за границу. Я получил отказ.
Мои произведения «Дни Турбиных», «Зойкина квартира», были украдены и увезены за границу. …К концу десятого года силы мои надломились, не будучи в силах более существовать, затравленный, зная, что ни печататься, ни ставиться более в пределах СССР мне более нельзя, доведенный до нервного расстройства, я обращаюсь к Вам и прошу Вашего ходатайства перед правительством СССР об изгнании меня за пределы СССР вместе с женою моей Л.С.Булгаковой, которая к прошению этому присоединяется.
М. Булгаков»
(червень 1929 р.)
Відповіді не було, потім були прохання до Максима Горького, О.С.Єнукідзе, інших керівників.
І в такий складний час автор береться за новий твір „Кабала священників”.
18 квітня 1930 року сталася надзвичайна подія – телефонна розмова зі Сталіним, як її результат – повернення до роботи в театрі.
1939 р. виходить п’єса „Батум”, в якій автор зображує початок революційної діяльності Сталіна.
10 травня 1940 р. письменник помер.
Якщо вірити публікаціям у пресі, усі попередні спроби екранізувати роман «Майстер і Маргарита» на батьківщині письменника були невдалими, та пікантності ситуації додає те, що майже всі, хто пише про це, посилаються на витівки дияво­ла, пояснюючи таку фатальність. При цьому забувається, що кілька років тому польські кіномитці все ж таки створили цілий серіал за «Майстром і Маргари­тою», і якщо і цього разу не обійшлося без сатани, то тільки у тому, що стосувалося художньої якості фільму, бо дивитися це неподобство і дійсно було неможливо.

2. Скласти тези запропонованої статті.

Творча історія повісті
Сьогодні ми будемо працювати над повістю М. О. Булгакова "Собаче серце", основу якої складає великий експеримент геніального ученого. Наше завдання - простежити за ходом експерименту, описаного в повісті; зрозуміти, яка моральна суть цього експерименту; осмислити його результати.
Повість "Собаче серце" має євангельську символіку. Дія відбувається напередодні Різдва, а професор носить прізвище Преображенський  («прізвище, що говорить», - засіб характеристики героя). Письменник усіма можливими засобами вказує на протиприродність того, що відбувається, на те, що те, що відбувається, є антитворіння, пародія на Різдво.
Повість «Собаче серце» написана в 1925 році, вона завершує цикл сатиричних творів автора. Чому саме в цей час Булгаков пише сатиричні твори? Щоб відповісти на це питання, згадайте, як Булгаков сприйняв Жовтневу революцію? (Украй негативно. Все, що відбувалося навкруги, що іменувалося будівництвом соціалізму, сприймалося письменником як небезпечний і величезний по масштабах експеримент. Булгаков вважав, що ситуація, яка склалася в перші десятиліття після Жовтневої революції, трагічна. Люди перетворені на сіру, однорідну, безлику масу. Змінились поняття про вічні цінності. Переважають тупість, убогість, бездуховність, примітивність. Усе це викликає у письменника почуття неприязні, обурення. Мабуть, це і сприяло тому, що в перші десятиліття після Жовтневої революції з'явилися сатиричні твори).
Сатира - вид комічного (komikos- з грецької, веселий, смішний), естетична категорія, єдиним предметом якої є людина (людиноподібне в тваринах і так далі). Предметом сатири служать вади. Вона відрізняється негативним, викриваючим тоном оцінки. Недосконалість протиставляється ідеалу через антиідеал. Джерело сатири - протиріччя між загальнолюдськими цінностями і дійсністю життя
Творчість Булгакова різноманітна, а сатира неповторювана і багатопланова. Вигадувати Булгаков почав в підліткові роки. Глузливість, художній артистизм, тяга до театральності, і в той же час схильність до пильного аналізу сформували його неповторний стиль, в його творах тісно переплітаються реальність і фантазія, адже він вважав, що життя іноді настільки неймовірне, що може здаватися надприродним.
Підзаголовок повісті - «Жахлива історія». Чому? (У повісті розповідається про перетворення собаки на людину, про перетворення «милого пса» на «мерзоту»).
Перебільшуючи, Булгаков показує, хто «захопив» Росію в результаті перевороту. Шариков - модель нового «трудового елементу», пролетаріату, який не поважає минуле, думає, що йому все дозволено і усі повинні йому підкорятись.
В основі сюжету повісті лежить   експеримент, дослід. 
Експеримент - 1. Науковий дослід.
                           2. Взагалі - дослід, спроба зробити, зробити що-небудь.
Ці слова пов'язані з науковими поняттями, експерименти і досліди в науці проводяться для людини і заради людини, але не над людиною!
Алегорія - іносказання, вираження чого-небудь абстрактного, якої-небудь думки, ідеї в конкретному образі.
Звичайно, не цей фантастичний науковий експеримент, про який ми ведемо мову на уроці, прагнув зображувати у своїй повісті М. О. Булгаков. Повість заснована, передусім, на алегорії. Йдеться не лише про відповідальність ученого за свій експеримент, про нездатність передбачати наслідки своїх дій, про величезну різницю між еволюційними змінами і революційним вторгненням в життя. Повість "Собаче серце" несе в собі гранично чіткий авторський погляд на все, що відбувалося в країні. А те, що відбувалося в країні в 20-і роки ХХ століття і називалося будівництвом соціалізму, сприймалося М.О.Булгаковим саме як експеримент, величезний по масштабах і більш ніж небезпечний. До спроб створення нового, досконалого суспільства революційними, тобто що не виключають насильства, методами, до виховання тими ж методами нової, вільної людини він відносився украй скептично. Письменник рахував перебудову російського життя втручанням в природний хід речей, наслідки якого могли виявитися плачевними для усіх, у тому числі і для самих експериментаторів. І, дійсно, історія підтвердила це.


3. Перейти за посиланням і переглянути відеоурок за повістю.

https://www.youtube.com/watch?v=LbtL79rtPFA

4. Виписати з відеоуроку:
    1. Шлях повісті до читачів.
    2. Визначення сатири.
    3. Визначення прототипу.
   
5. Записати в робочий зошит паспорт твору.
            Паспорт твору М.Булгакова «Собаче серце»
1. Рік публікації: 1968
2. Автор: Михайло Булгаков
3. Жанр: сатира, наукова фантастика
4.Головні герої: професор Пилип Пилипович Преображенський, його помічник і асистент доктор Іван Арнольдович Борменталь, пес Шарик, він же Поліграф Поліграфович Шаріков.
5. Другорядні персонажі: голова будинкового комітету Швондер, кухарка і домробітниця, двірник.
6. Композиція.
Зав’язка повісті — професор знаходить на вулиці бездомного пса і приводить його до себе додому.
Кульмінаційних моментів кілька:
Ø     операція з пересадки Шарику людських залоз;
Ø     поява в квартирі професора представників домкома;
Ø      професору приносять донос Шарикова, і професор з доктором вирішуються на операцію по перетворенню Поліграфа знову в «наймилішого пса»
Ø     Але кульмінацією можна вважати будь-який момент, коли Шариков здійснює свою чергову витівку — піймання  кота у ванній або погрози  професору із застосуванням зброї.
Розв’язка — це останній візит Швондера в супроводі працівників міліції в квартиру професора.
Епілог — в квартирі Преображенського відновився спокій. Все залишилося на колишніх місцях — професор займається своїми справами, пес Шарик задоволений своїм собачим щастям.
7. Сюжет цієї повісті був цілком вигаданий письменником. У 20-ті роки минулого століття деякі вчені ставили практичні досліди, як на тварин, так і на людях, подібні до тих операцій, які проводив професор Преображенський.
8. Тема твору — це неймовірний експеримент, який закінчується перетворенням собаки в людину, а також наслідки, до яких це призвело. Використовуючи гротеск, автор вводить в звичайну міську дійсність елементи фантастики. Дія повісті починається з того, що професор.
9.  Проблематика.
Ø    питання втручання в закони природи;
Ø    питання взаємин інтелігенції і народу в післяреволюційний час;
Ø    засудження бюрократизму і безкультур’я;
Ø    засудження безграмотності, невігластва і дурості.
10. Художні засоби.
Ø    прийом контрасту;
Ø    сатира;
Ø    гротеск і іронія;
Ø    фантастика.

6. Подивитися фільм "Собаче серце".

https://www.youtube.com/watch?v=aOE_3_Ws4y0

7. Прочитати повість М.Булгакова "Собаче серце" (Інтернет-видання, скорочений варіант, аудіокнига)

______________________________________

13.04.21. Самостійна робота за творчістю Шолом - Алейхема. 

Виконати самостійну роботу. Доступ до роботи буде закрито о 13.00.

 


ЗАВДАННЯ:  переглянути фільм "Собаче серце". 

https://www.youtube.com/watch?v=aOE_3_Ws4y0 

_______________________________________________________

30.03.21. 

Шолом-Алейхем. «Тев'є-молочар».

1. Опрацювати запропонований матеріал. Записати в зошит паспорт твору.

Рік написання -1894—1914
Жанр – новелістична повість, складається з 9 новел.
Тема: у циклі новел  Шолом-Алейхем здійснив художній аналіз соціальних проблем єврейського народу у царській Росії. Через яскраві образи маленьких людей, їх боротьбу за існування, гострій критиці піддано буржуазне суспільство на зламі 19-20 століть.

«Тев’є-молочар» – твір про життя єврейського народу в першому десятилітті ХХ ст.
Філософські проблеми, які письменник вирішує у творі не являються вселенськими. Але вони розкривають цілий світ мудрості через звичайні побутові теми: – мир і злагода у великій сім’ї; як вдало видати заміж дочок; як побільше заробити грошей, від яких залежить існування родини.

Головні герої: Тев’є, Голда, Цейтл, Голд, Хава, Шпринця, Бейлка.
Сюжет
Життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за «межі осідлості». Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Вольфом, одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Інша дочка Тев’є — Годл закохується в революціонера Перчика і вирушає разом з ним на заслання у Сибір. Хава, порушивши заповіти батьків, виходить заміж за неєврея, писаря Федька, та приймає християнство. За традиційними юдейськими уявленнями, така дочка вважалася померлою і за нею мали справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: «А що таке єврей і не єврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і інших, то чому вони мають бути отакі роз’єднані, чому повинні ненавидіти один одного?..» Дочка Шпринця, закохавшись у багатого, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Трагічно складається і доля сумирної Бейлки, яка виходить заміж за нелюбого багатія, аби забезпечити батькові старість.

Проблематика твору «Тев’є-молочар»

Філософські проблеми

Життя і смерті, віри, сенс буття, щастя, багатство й бідність, національність

Вірить у Бога й покладається на нього у всіх своїх справах; хоча інколи дорікає йому за ті випробування, які він йому посилає; ставить йому «незручні запитання»

Морально-етичні проблеми

Уявлення про хороше й погане, правильне й неправильне, добро і зло
Ставлення до далеких родичів і до всіх євреїв як до близьких, до рідних; вияв гостинності; прощення провин та ін.
Психологічні проблеми
Ставлення до інших, до різних подій і неприємностей, до дотримання іншими норм поведінки
Тев’є за свої послуги просить мало й щиро радіє з того, що його високо цінують; думає, як не шокувати дружину відмовою від пропозиції м’ясника; з розумінням ставиться до вибору дочок

Повість Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя Тев’є і його родини. У монологах головного героя є місце і дотепним жартам, і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, з якими йому випало зіткнутись, однак не скаржиться на долю. На власному прикладі він показує, що треба з гумором ставитися до складнощів, уміти бути вдячним за ті щасливі моменти, які є в житті кожної людини, а якщо вже не вистачає сліз — сміятися.


2. Ознайомитися з поданою інформацією. 






3. Письмово доведіть, що Твір Шолома - Алейхема "Тев'є - молочар" - новелістична повість. Відповідь надішліть на електронну пошту до 02.04.21, 19.00. (аргументуйте на прикладі 1-2 новел - частин твору). (Відповідь має бути стислою, лаконічною, по суті).

dansvet0369@gmail.com 

________________________________________________

26.03.21. Література ХХ – ХХІ ст. Життя, історія, культура. Шолом-Алейхем. «Тев'є-молочар». 

1. Переглянути відеоролики, які познайомлять вас з постаттю єврейського письменника Шолом - Алейхема.




2. Письмово (на основі почутого і побаченого , у стилі вільного письма, 10-12 речень) складіть інформаційну довідку про Шолом - Алейхема (яким ви уявляєте цього письменника?)

(Відповіді можна надсилати в друкованому вигляді (потім роздрукувати і вклеїти в зошит) або фото)

Відповідь надішліть на електронну пошту (до 29.03.21, 16.00).


dansvet0369@gmail.com


3. За покликанням переглянути буктрейлер "Тев'є - молочар".


4. Аудіокнига (переказ)

https://www.youtube.com/watch?v=twnJ85OERM4


5. Постановка Київського театру ім. І.Франка.

https://www.youtube.com/watch?v=-_ig83W4N80

___________________________________________________

19.01.21.

Тема. Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, учинки, філософське ставлення до життя та ін.). ТЛ: психологізм, інтер’єр.

Завдання:

І. Переглянути відеоурок. Виконати завдання.


1. Записати в робочий зошит паспорт твору.
2. Перенести в зошит схему "Образна система твору".
3. Заповнити картку (в зошиті).



ІІ .Довести актуальність твору в наш час.  Написати міркування, використовуючи метод "Прес" ( теза - я вважаю - тому що - наприклад - отже), навівши приклад з твору та із сучасного життя . ( до 1 - 1,5 стор.)

" Золото - ось душа вашого нинішнього суспільства"

!!! Надсилати не треба. 26.01.21. (після дистанційки) я зберу зошити на перевірку. Там мають бути усі завдання.

__________________________________

12.01.21. 

Тема. О. де Бальзак. Основні віхи творчості й особливості світогляду письменника. «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи.Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії». Сюжетно-композиційні особливості твору («розповідь у розповіді»). ТЛ: повість (соціально-психологічна, соціально-побутова, філософська).

Завдання:
1. За підручником опрацювати с. 175 - 201. 
2. Переглянути відео. 


3. Перенести в робочий зошит опорно-інформаційну схему "Людська комедія"


Опорно-інформаційна схема “Людська комедія”

 

“Людська комедія” - енциклопедія французького життя І половини ХІХ ст.

“ Я творю цілий світ” (О.де Бальзак)

Передмова до “Людської комедії” (1842)

“Людина не добра, не зла; вона народжується з інстинктами, схильностями; суспільство не псує її, а вдосконалює, але її прагнення вигоди для себе розвиває її погані схильності”

“Людська комедія” - це організм, у якому замість крові циркулюють гроші” (Вюрмер)

Задум: 120 (150) повістей і романів      Написано 96

“Чоловіки”                “Жінки”              “Речі”

І частина

 

 “Етюди про звичаї”

“Сцени приватного життя” (юність)

 

“Сцени провінційного життя” (зрілість)

 

“Сцени паризького життя” 

 

“Сцени військового життя”

 

“Сцени політичного життя”

 

 “Сцени сільського життя” (старість)

 

ІІ частина 

 

“Філософські етюди”  (публіцистичні)

 

Філософські узагальнення

 

Соціальний механізм суспільства

ІІІ частина

 

“Аналітичні етюди”

 

Життя людини у поєднанні окремого і загального

 

Художній світ Бальзака

·         Зв’язок з природничими науками (масштабність і деталізація

·         Типізація (об’єднання “численних однорідних характерів” у одному

·         “Бальзаківська пристрасть” (особливий метод художнього зображення психології через домінанту поведінки людини, яка стає для неї згубною)

 

Провідні теми творчості

·         Панорама французького життя після 1830 року, процес перерозподілу багатств

·         Боротьба індивідів за місце під сонцем

·         Гонитва за грішми  і насолодами

·         Занепад моралі, погіршення людської природи

“Людина у творах О.де Бальзака - невід’ємна частка і продукт соціуму” (Д. Затонський)


6. Складіть у робочому зошиті анкету Гобсека - головного героя одноіменної повісті Бальзака (можна у вигляді таблиці, інформаційної картки тощо). 

1. Дата і місце народження - 
2. Місце проживання - 
3. Життєві випробування - 
4. Сімейний стан - 
5. Родичі - 
6.Основне заняття - 
7. Статки - 
 Фото виконаної роботи  (запитання 6) надіслати на електронну пошту до 15.01.21, 16.00. Дякую за розуміння. 

dansvet0369@gmail.com

------------------------------------------



20. 11. 20. Аналіз листа Тетяни до Онєгіна.


__________________________________________________________

17.11.20.     О.С.Пушкін. "Євгеній Онєгін".

Образ Євгенія Онєгіна



















Завдання: скласти інформативне гроно "Євгеній Онєгін" (українською мовою). Записати 3 цитати до образу Онєгіна.


Образ Тетяни Ларіної










Завдання: перенести в зошит схему (українською мовою). Записати 3 цитати до образу Тетяни.

_______________________________________


20.10.20. 

Байрон. "Мазепа".

ЗАВДАННЯ.

1. Опрацювати за підручником с. 67 - 68, 71 - 75.
2. Підготувати довідку "Історична постать гетьмана Мазепи". 
3. Визначити символи та їх значення в поемі (запис у зошит).
4. Переглянути експрес-урок з даної теми.


Бажаю успіху!

____________________________________



25.05.20. Підводимо підсумки.

Література на літо
Список літератури, яка буде вивчатися в 10 класі( протягом літа прочитати твори).

Гомер. «Одіссея».

Данте Аліг’ єрі. «Божественна комедія».

 Шекспір В. «Гамлет». (монолог Гамлета «Бути чи не бути?» вивчається напам’ять).

 Гофман Е.Т.А. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер».

 Вітмен В. «Листя трави» (поема «Пісня про себе»).

 Достоєвський Ф.М. «Злочин і кара».

 Вайльд О. «Портрет Доріана Грея».

 Бодлер Ш. «Квіти зла» («Відповідності» , «Альбатрос» (вивчається напам’ять), «Вечорова гармонія»).

 Верлен П. «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня»» (вивчається напам’ять).

 Рембо А. «Голосівки», «Моя циганерія».

 Метерлінк М. «Синій птах».

 Коельо П. «Алхімік».

 Мо Янь. «Геній».

 Ягелло Й. «Кава з кардамоном». 

БАЖАЮ УСПІХУ!

__________________________________

21.05.20. Контрольна робота № 6. 


Завдання. Виконати контрольну роботу до 22.05.20, 19.00. Після зазначеного часу доступ до тесту буде закрито. Бажаю успіху.

___________________________

18.05.20. Г.Лі. "Убити пересмішника".

1. Переглянути презентацію за покликанням. Виписати сюжетні лінії та проблематику твору. 


2. На слайді "Підсумки твору" є запитання . Дати письмову відповідь , використавши метод "Прес": Я вважаю, ... -Тому що... - Наприклад, ... - Отже, ...  Відповідь надіслати до 20.05.20. 

dansvet0369@gmail.com

21.05.20. - контрольна робота з теми "Література ХХ – ХХІ ст. Життя, історія, культура ".


__________________________________

12.05.20 - 15.05.20.

1. Перевіряємо вивчений матеріал.
Заповніть таблицю Відповідь надішліть до 14.05.20. включно.

Рей Дуглас Бредбері «451° за Фаренгейтом»
Заповніть таблицю
«Так» чи «ні»
Свій варіант відповіді, якщо «Ні»
 

Факт

Так

Ні

Свій варіант відповіді, якщо «Ні»

1.Р.Д.Бредбері ще за життя став письменником-класиком.

 

+

 

 

2. Найбільше Р.Бредбері любив Л.Толстого.

 

 

+

Достоєвського.

3. Роман «Марсіанські хронічки» письменник присвятив своєму другові.

 

 

 

4. В основу твору «451° за Фаренгейтом» покладено оповідання «Пожежник».

 

 

 

5. 451° за Фаренгейтом – температура плавлення металу.

 

 

 

6. Пожежники в романі носять брезентові костюми із зображенням Синього птаха на грудях та Зображення вогню на плечі.

 

 

 

7. Повертаючись з роботи, Монтег зустрів Кларіс Макленен.

 

 

 

 

8. Кларіс мала 20 років.

 

 

 

.

9. На думку Кларіс, пожежники колись не розпалювали пожежі, а гасили їх.

 

 

 

10. Дядька Кларіс арештували за те, що він ішов пішки.

 

 

 

11. Монтег і Кларіс щодня разом ходили до метро й розмовляли про все на світі. А через два тижні дівчина зникла.

 

 

 

12. Про загибель Кларіс Монтег дізнався від брандмейстера Бітті.

 

 

 

13. Професор Фабер був переконаний, що їхня цивілізація «мчить до загибелі».

 

 

 

14. Фабер подарував Монтегу радіоприймач –«черепашку», через який міг чути те, що й Монтег, і розмовляти з ним.

 

 

 

15. Гай Монтег спалив власний будинок і втік .

 

 

 

 

16. Монтег урятував Біблію.

 

 

 

 

17. Кожен із нових знайомих Монтега записав по одній книжці, щоб потім передати її своїм дітям.

 

 

 

18. Пожежники — опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книжки примушують думати і самостійно аналізувати.

 

 

 

19.Ідея твору – книги треба заборонити, бо вони небезпечні для свідомості людей.

 

 

 

20.  Механічний пес у творі є символом тоталітаризму і репресій.

 

 

 

21. «451° за Фаренгейтом» - роман-утопія.

 

 

 

 

22. З книги почалося одужання Монтега, його відродження, але з книгою в його життя увійшло страждання.

 

 

 

 2. Прочитайте уривки з роману Г.Лі "Убити персмішника" (на жаль, тексту немає в підручнику, тож перейдіть за посиланням). На наступному тижні буде завдання за цим твором.

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3562&page=2

БАЖАЮ УСПІХУ!

___________________________________



04.05.20. 

Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві.

Письмовий роздум. Роль книги в житті людини.

1. За підручником опрацювати с. 296-298. 

2.   Інформаційний блок.


—       451 градус за Фаренгейтом — температура, при якій загоряється папір. Пожежники не гасять вогонь, вони його розпалюють. Вони носять скафандри з зображенням фенікса на грудях і саламандри на плечі.

—       Пожежники — опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книжки примушують думати і самостійно аналізувати.

—       Пожежники спалюють книги і будинки, де їх ховають. Владі легше керувати натовпом, якщо зробити темп життя швидшим, придумувати нові спортивні ігри, розвивати в людях почуття «стадності», автоматизму. Більше швидких машин, кольорових телепрограм, більше шуму, галасу. Будь-яке інакомислення чи самостійна думка робить особу небезпекою для режиму та потенційною мішенню карної пожежної команди.

—       Це роман про важке прозрівання особи в тоталітарному суспільстві. Пожежник Монтег теж був його частиною. Його дивацтвом було те, що він таємно забирав книжки з домівок, призначених на повне спалення. Поштовхом до тривожних роздумів стала незвична подія: на черговому спаленні жінка — власниця будівлі і бібліотеки — відмовилась покинути улюблені книжки і загинула в пожежі.

—       Донос карним органам на чоловіка, який утримує дома книжки, зробила і дружина Гая — Мілдред. Тепер вже домівку Монтегів спалюють вщент. Гай Монтег довідався від професора Фабера про існування відлюдників — шанувальників книг — і подався до них. Утопічні принципи збереження знань і скарбів цивілізації для майбутнього розділяв і Бредбері, великий шанувальник бібліотек. Його персонажі фактично чекають героїв, що прийдуть і змінять тоталітарний режим на кращий. Для цього нового суспільства і бережуть знання відлюдники — шанувальники книг.


 У романі зображено нове, майбутнє споживацьке суспільство (антиінтелектуальна Америка), де панує тоталітаризм і майже повний контроль над суспільством. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання і переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають слідкувати пожежники. Після того, як будинки
почали будувати вогнетривкими, завданням пожежників стало:

1.     На сигнал тривоги виїжджати негайно.
2.     Швидко розпалювати вогонь.
3.     Спалювати усе дотла.
4.     Негайно повертатися до пожежної станції.
5.     Бути напоготові до нових сигналів тривоги

У своєму романі Бредбері описав багато предмети і явища , що
з'явилися в житті людей після опублікування твору в 1953 році :

—                   Радіоприймачі типу «Ракушка» - аналог сучасних портативних радіоприймачів , перша модель яких з'явилася в 1979 році.
—                   У житті людей майбутнього , описаного в романі , велике місце займає телебачення . У романі представлені різні моделі телевізорів - починаючи від величезних « телевізійних стін» і закінчуючи мініатюрними переносними екранами. У тексті згадується , що зображення передається на екрані « в кольорі та об'ємі » , тобто діє кольорове телебачення (його впровадження в США почалося в рік написання роману і завершилося 10-15 років по тому , в 1960 -ті роки ), що підтримує 3D-зображення .
—         «Телевізійні стіни» - аналог сучасних плоских телевізійних панелей , що з'явилися на рубежі XX і XXI століття.
  • Банкомати - цілодобовий банк , в якому можна отримати готівку і клієнтів обслуговують роботи 

3. Запитання - відповідь (опрацювати).

- Скільки частин у романі, їх назви?
(Три частини: 1 «Осередок і саламандра», 2 «Сито і пісок», 3 «Вогонь                     горить яскраво».)
- Який епіграф вибрав Бредбері до свого роману?
(«Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши поперек». (Хуан Рамон                         Хіменес)
- Чим пишається Монтег на початку роману?
- Чому, на думку Клариси, Монтег не схожий на інших пожежників?
(Тому що «у людей тепер немає часу один для одного. А ви так добре                     ставиться до мене (дивився, слухав, коли інші б просто пішли. Це рідкість".)
- Що змінилося в характері та почуттях Монтега після зустрічі з Кларисою?         
(«Йому здалося, що він роздвоївся навпіл і одна його половина була гаряча,           як вогонь, а інша – холодна, як лід ... І кожна половина намагалася знищити           іншу».)
- Про яку допущену кимось помилку думає Монтег під час роботи в 3-поверховому будинку в старій частині міста?    
( Будинок не був порожній, як бувало раніше. У ньому була стара жінка,                господиня, яка не захотіла йти і згоріла разом зі своїми книгами і будинком.)
- Що говорить Клариса про телевізійні передачі? 
(«Я рідко дивлюся телевізор, тому у мене залишається час для навіжених           думок».)
Отже, Монтег зустрічає оригінально мислячу Кларису, заздрить її вмінню знаходити незвичайне у звичайному, вражений вірністю своїх «жертв» книгам. Потім сам рятує книги від вогню. Рятує душу. Шукає відповіді на питання, які його мучать. У нього, як каже він сам, «пожежа в душі, який не загасити». Таким чином, ми можемо зробити висновок, що зустріч, навіть із однією людиною здатна змінити нас і світ навколо нас.
- Про яку приймету, пов'язаної з квіткою кульбаби, розповіла Монтегу Кларисса, і що показала її перевірка?
(Якщо квіткою кульбаби потерти під підборіддям і при цьому залишиться        слід, значить, людина закохана. Після перевірки підборіддя Кларисси стало            жовтим, а у Монтега ні)
- Чому рекламні щити за містом робили завдовжки 200 футів, хоча раніше вони були завдовжки всього 20 футів?
(Реклами довелося подовжити через величезній швидкості, з якою автомобілі стали мчати по дорогах, інакше їх ніхто не зміг би прочитати.)
- Скільки років Монтег працював пожежником?
(10 років.)
- Чому Монтег став пожежним?     
(У нього не було вибору. Його дід і батько були пожежниками. Він навіть уві сні бачив себе пожежником.)
- Чим допоміг Монтегу професор Фабер? 
(Він дав йому саморобний пристрій, який вставляли у вухо, що дозволяло постійно чути одне одного.)
- Як закінчується фраза про щасливих людей, яку виголосив брандмейстер Бітті, який прийшов провідати хворого Монтега: «Набивайте людям голови цифрами .. нешкідливими фактами .. їм буде здаватися, що вони дуже освічені, що вони рухаються вперед, хоча насправді ...» ?
(«... хоча насправді вони стоять на місці».)
- Вам не здається, що вираз «майбутнє по Бредбері настає» - страшно? 
(Так, тому що це майбутнє не має майбутнього.)
Отже, нам показують в основному розважальні передачі та численні серіали. В програмі практично немає місця навчальним, пізнавальним, дитячим передачам. На екрані багато насильства, еротики, низькопробних шоу, багато «мила». «Майбутнє за Бредбері» дійсно наступає на нас, розплющуючи і спотворюючи наші душі. Масова культура йде вшир, не зачіпаючи глибини, не обтяжуючи людей питаннями і проблемами.
- Чим насправді був механічний пес?
(Вдосконалена рушниця, яка сама знаходила мету і била без промаху з допомогою уколу голкою.)
- «Є підстави підозрювати горище будинку №11 по Елм-Стріт». Що це за запис?
(Це телефонограмма - донос на сусідів, в будинку яких є книги.)
- Де Монтег ховав книги?
(У вентиляційній трубі над вхідними дверима.)
- Як закінчилася гонитва за Монтегом?  
(По телевізору показали, як «Монтега» зловили і механічний пес випустив в нього свою смертоносну голку, хоча насправді це була інсценізація, а справжньому Монтегу вдалося обдурити переслідувачів і сховатися)
- Де знайшов притулок Монтег?
(У лісі, за річкою, в пішому таборі бродяг, колишніх вихованців Гарвардського і інших університетів, які переховуються від поліції, (що зберігають знання шляхом запам'ятовування змісту книг).
- Хто такі гелікоптери?
(Поліцейські, за допомогою особливих пристосувань вміють парити в повітрі.)
- Як Монтег розправився з Бітті?
(Він випустив в нього довгий струмінь полум'я з вогнемета.)
- У чому бачили своє головне завдання люди-книги?
(Зберегти знання, зберегти їх в цілості і мати можливість передати їх наступним поколінням.)
- Чим закінчилась війна?)
(За лічені секунди міста не стало, залишилася лише купка попелу.)

4. Висновок.

Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом».
Монтег       не бачить роси на траві, не знає, чим пахне опале листя  бачить себе тільки пожежником, бо пожежниками буди його батько та дід  застріч із Кларисою  замислюється над стосунками із дружиною   жінка, що спалює себе, разом із книгами  рятує книгу  втеча  у таборі людей – книг  Фенікс.
Отже, ми повинні пам'ятати, що відродження Монтега почалося з книги. Згадайте, яка книга перевернула його душу? Чому він намагається врятувати саме її?
Він врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть: рід проходить, і рід приходить, а земля віковічно стоїть, криве не може стати прямим, час народжуватися і час помирати, час насаджувати і час виривати посаджене, час розкидати каміння і час збирати каміння. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя. З книги почалося одужання Монтега, його ренесанс, але з книгою в його життя увійшло страждання.

5 . ПИСЬМОВЕ ЗАВДАННЯ.

Написати роздум. Роль книги в житті людини. (Бажаний друкований варіант, надіслати окремим файлом до 08.05.20 включно).

dansvet0369@gmail.com


НАГАДУЮ: оцінки за ІІ семестр будуть виставлені за дистанційним навчанням. 

На 04.05.20 у вас має бути 7 робіт.

_________________________________________________

27. 04.20 

Р.Д.Бредбері. Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії  «451º за Фаренгейтом». 

УВАГА!!! Ви отримуєте завдання на тиждень. Опрацьовуючи запропонований матеріал, робіть, будь ласка, в зошиті нотатки: що для вас було цікавим; яким постав перед вами письменник як особистість; творчий доробок письменника; паспорт твору тощо. 

1. За підручником опрацювати с. 273 - 277 (відомості про письменника).

2. Прочитати уривки з твору (с.277 - 295).

3. Уважно переглянути відео, зробити запис в зошит.






5. Цікаві факти з життя Р.Бредбері.


6. Електронна книга - посібник для опрацювання теми.



БАЖАЮ УСПІХУ!!! У вас є тиждень для опрацювання наданого матеріалу й прочитання твору (хоча б за підручником).

Надсилати нічого не треба. 

 ____________________________________

23.04.20. Підсумовуємо опрацьований матеріал.

Заповнити таблицю «ТАК» чи «НІ»

Якщо «Ні», то написати свій варіант відповіді 

Факт
Так
Ні
Свій варіант відповіді, якщо «Ні»
1. За своєю сутністю М. Булгаков  був ліриком, але життя змусило його стати сатириком.
+


2. Головною проблемою своєї країни він вважав відсутність державності.

+
Відсутність культури і темноту.
3. Народився Михайло Булгаков 1891 року в Києві.



4. Під час Першої світової війни молодий лікар Булгаков працював у Київській центральній лікарні.



5. Славу видатного драматурга принесла М.Булгакову повість «Собаче серце».



6. Вершиною творчості письменника став роман «Біла гвардія».



7. Дія в повісті «Собаче серце» відбувається напередодні Великодня.



8. Шариков - модель нового «трудового елементу», пролетаріату, який не поважає минуле, думає, що йому все дозволено і усі повинні йому підкорятись.



9.  Тема твору — це неймовірний експеримент, який закінчується перетворенням собаки в людину, а також наслідки, до яких це призвело.



10. Використовуючи гротеск, автор вводить в звичайну міську дійсність елементи міфології.



11. Професор П.Преображенський критично ставиться до всього, що відбувається в країні з 1917 року.



12. Порушення моральної рівноваги в суспільстві може привести до страшних наслідків – така основна думка твору.



13. Професор приходить до висновку, що насильницьке втручання в природу людини і суспільства призводить до позитивних змін.


 

14.  Швондер  хоче отримувати від життя все, допомагаючи таким, як Борменталь і Преображенський.



15. «Матеріалом» для Шарикова послужив убитий у бійці Клим Чугункін.



16. Революція - свого роду насильницька операція, проведена над суспільством, тому твір був заборонений довгі роки.



17. «Розруха не в клозетах, а в головах», - ці слова належать доктору Борменталю.



18. Однією з проблем твору є питання взаємин інтелігенції і народу в дореволюційні часи.




Таблицю можна перенести в зошит і надіслати фото, а можна надіслати окремим файлом (як вам зручно).

Виконати до 26.04.20 включно.

dansvet0369@gmail.com

_______________________________________________

16.04.20. М. Булгаков. "Собаче серце". Характеристика персонажів.

ЗАВДАННЯ. Опрацювати запропонований матеріал. Скласти тези.

1. Характеристика головних образів повісті.

Головний герой повісті «Собаче серце» - вже немолодий професор медицини Пилип Пилипович Преображенський. 
Преображенський - авторитетний лікар, що робить унікальні операції по омолоджуванню людей. Його життя присвячене науці, він чесно служить своїй справі, і люди вдячні йому за це. Можна сказати, що перед нами яскрава, неординарна, талановита особа. Професор критично відноситься до всього, що відбувається в країні з 1917 року. Він відкидає революційну теорію і практику. Він мав можливість перевірити це в ході свого медичного експерименту. Досвід створення «нової людини» не вдався. Переробити натуру Шарикова неможливо, як неможливо змінити і схильності чугункіних, швондерів і подібних до них. Преображенський переконався у безперспективності втручання в еволюцію природи : «Ось, лікарю, що виходить, коли дослідник замість того, щоб йти навпомацки і паралельно з природою, форсує питання і підводить завісу! На, отримуй Шарикова.». Цей висновок важливий також і для розуміння соціального підтексту повісті: не можна штучно втручатися не лише в природну, але і соціальну еволюцію. Порушення моральної рівноваги в суспільстві може привести до страшних наслідків

Професор Преображенський все-таки не залишає думки зробити з Шарикова людину. Він сподівається на еволюцію, поступовий розвиток. Але розвитку немає і не буде, якщо сама людина до нього не прагне. Насправді  усе життя професора перетворюється на суцільний кошмар. У будинку немає ні спокою, ні порядку. Цілими днями чутні нецензурна лайка і брязчання балалайки. Шариков приходить  додому п'яним, пристає до жінок, ламає і крушить все навкруги. Він став грозою не лише для мешканців квартири, але і для мешканців усього будинку. А що здатні натворити Шарикови, якщо дати їм в житті повну волю? Страшно уявити собі картину того життя, яке вони здатні створити навколо себе.


Шариков— грубий, нерозвинений, самовпевнений і зухвалий. Він, щоб то не було, хоче вибитися в люди, стати не гірше інших. Але він не може зрозуміти, що для цього потрібно пройти шлях довгого духовного розвитку, потрібно працювати над  підвищенням інтелекту, розширенням кругозору, оволодінням знаннями. Поліграф Поліграфович Шариков надіває лаковані черевики і їдкого кольору краватку, а в іншому його костюм брудний, неохайний, позбавлений смаку.  Через два тижні після того, як зійшла з нього собача шкура і ходити він став на двох ногах, цей товариш вже має в розпорядженні документ, що засвідчує його особу. Ще через тиждень –  інше посвідчення - службовця. І не рядовий - завідувач підвідділом очищення міста Москви від бродячих тварин.


Натура у Шарикова та ж, що і була, - собачо - кримінальна. Чого варте одне його повідомлення про свою роботу «за фахом»: «Учора котів душили - душили». Втім, Поліграф Поліграфович котами вже не задовольняється. Незабаром він показує професорові дулю, а за адресою небезпечного Борменталя  - револьвер. Він за допомогою Швондера, що управляє будинками, прописується в квартирі Преображенського, вимагає покладені йому «шістнадцять аршин» житлової площі, навіть намагається привести у будинок дружину. Він вважає, що підвищує свій ідейний рівень: читає книгу, рекомендовану Швондером, — листування Енгельса з Каутським. З точки зору Преображенського — усе це блеф, порожні потуги, які жодним чином не сприяють розумовому і духовному розвитку Шарикова. Але з точки зору Швондера і йому подібних Шариков є цілком відповідним для того суспільства, яке вони з таким пафосом і захватом створюють. Шарикова навіть узяли на роботу до державної установи, зробили його маленьким начальником. Для Шарикова ж стати начальником — означає перетворитися зовні, отримати владу над людьми. Так воно і відбувається. Він тепер одягнений в шкіряну куртку і чоботи, їздить на державній машині, розпоряджається долею бідної дівчини-секретарки.
Несмак в одязі: отруйно-небесного кольору галстук, піджак і штани порвані і забруднені; лаковані штиблети з білими гетрами. Окрім цього, постійно вживає нецензурні слова, палить, смітячи недопалками, ловить бліх, краде, любить спиртне, ласий до жінок.

Професор Преображенський все-таки не залишає думки зробити з Шарикова людину. Він сподівається на еволюцію, поступовий розвиток. Але розвитку немає і не буде, якщо сама людина до нього не прагне. Насправді  усе життя професора перетворюється на суцільний кошмар. У будинку немає ні спокою, ні порядку. Цілими днями чутні нецензурна лайка і брязчання балалайки. Шариков приходить  додому п'яним, пристає до жінок, ламає і крушить все навкруги. Він став грозою не лише для мешканців квартири, але і для мешканців усього будинку. А що здатні натворити Шарикови, якщо дати їм в житті повну волю? Страшно уявити собі картину того життя, яке вони здатні створити навколо себе.

Шарик
Шариков
Добродушний
Нещасний
Відданий
Милий
Довірливий
Хитрий
Неписьменний
Невихований
Зухвалий
Грубий
Самовпевнений
Жорстокий
Продажний
Підлий

Порівняльна цитатна характеристика Преображенського і Шарикова
Преображен-
ський
Шариков
Погляди на життя
«Я прибічник розподілу праці. У Великому нехай співають, а я оперуватиму».
- Чому ж ви - трудівник?
-Та вже відомо -  не неп.
«Узяти все, та і поділити»
Інтереси і розваги
«Сьогодні у Великому - «Аїда». А я давно не чув. Люблю».
«У театр я не піду. «Дуракаваляние». Одна контрреволюція».
«У цирк підемо, краще всього».
Відношення до тварин
«Нікого бити не можна. На людину і на тварину можна діяти тільки навіювання».
«Учора котів душили, душили».
Відношення до людей 
«На злочин не ідіть ніколи. Доживіть до старості з чистими руками».
«І виголошує контр революційні промови»
(З доносу Шарикова на професора)

Професор приходить до висновку, що насильницьке втручання в природу людини і суспільства призводить до катастрофічних результатів. У повісті «Собаче серце» професор виправляє свою помилку — Шариков знову перетворюється на пса. Але в житті подібні експерименти незворотні. І Булгаков зумів попередити про це на самому початку тих руйнівних перетворень, які почалися в нашій країні в 1917 р.

У професора є помічник Борменталь,   з яким він любить базікати на різні слизькі теми. Властиві професору і маленькі земні радощі: любить смачно поїсти,  дорогий одяг. Професор може собі дозволити бути гурманом, він навчає Борменталя мистецтву їжі, щоб вона була не просто їжею, а постачанням. Це вже і привід поговорити про радянську горілку. Борменталь помічає, що «новоблагословенна дуже пристойна. Тридцять градусів». Філіп Філіпович заперечує: «Горілка має бути в сорок градусів, а не в тридцять». Усі ці зауваження, здавалося б, по дрібницях, насправді створюють цілісну картину життя Москви в двадцяті роки. Словом, перед нами типовий інтелігент, якому радянська влада не встигла створити умови, які дозволяють повною мірою розкривати і реалізувати свій талант

Голова будинкому Швондер подібний до казкового гнома, і можливості у нього теж казкові. Швондер - це людина, у якої за душею немає нічого: він жалюгідний, хоча амбітний; злісний, він вважає себе улаштовувачем нового життя.  Він робить ідеологічний вплив на Шарикова. Професор це помічає:«Ну так от, Швондер і є найголовніший дурень. Він не розуміє, що Шариков для нього грізніша небезпека, ніж для мене. Ну, зараз він  всіляко  намагається нацькувати його на мене  міркуючи,  що  якщо  хто-небудь у свою чергу  нацькує Шарикова на самого  Швондера, то від нього залишаться тільки ріжки та ніжки. У нього найпаршивіше серце з усіх, які існують в природі!» Його принцип - відібрати і поділити. Він хоче отримувати від життя все, нічого не роблячи, заважаючи працювати таким, як Борменталь і Преображенський. Він вважає в праві нахабно розпоряджатися власністю людей, диктувати, де їм працювати, спати, приймати їжу. Швондер надає Шарикову соціальний статус, дає колишньому псові права,  озброює  «ідейною фразою». Це він робить не з  людинолюбства, а лише для того, щоб показати свою владу,  покомандувати « інтелігенцією». Для цього він провокує Шарикова, нацьковує його на професора

Чому твір залишається актуальним і у наш час?
Людина - неповторна індивідуальність, з Клима Чугункина, що послужив «матеріалом» для Шарикова, може вийти тільки подібність Клима Чугункина. Революція - свого роду насильницька операція, проведена над суспільством, тому твір був заборонений довгі роки.
У наш час багато людей шляхом пластичних операцій намагаються змінити свою зовнішність,але не замислюються над духовним розвитком особистості.

!!! 20.04.20 - вихідний. У вас є час переглянути фільм, прочитати повість.

Наступне завдання буде 23.04.20

________________________________________________

13.04.20. Українські сторінки життя і творчості М.О.Булгакова. М.О.Булгаков і влада, трагедія митця. «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби. 

Увага! Цієї теми нема в підручнику.

1. Опрацювати запропоновану статтю. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості М. Булгакова.

Творчість великого митця російської літератури дуже цікава і різноманітна.
За своєю сутністю він був ліриком, але життя змусило його стати сатириком. Саме сатира допомагала йому маскувати зображення тогочасних вад суспільства. Він не міг змиритися з насильством, зі знищенням інтелігенції. Головною проблемою своєї країни він вважав відсутність культури і темноту. Він кидався у бік на захист „розумного, доброго, вічного”, що було створено кращими людьми Росії.
Усе це спонукало його до творчості, настільки багатогранної, що твори Булгакова й нині сприймаються і розуміються по-різному.
Як відомо, історія розвитку людства - це історія соціальних переворотів і великих відкриттів. Воістину безмежні межі розуму людського в спробах осягнути таємниці всесвіту, перетворити саму Природу. Але чи  має право людина  на роль Творця? Ще древній комедіограф Теренцій сказав: "Вище право часто є вище зло". Так, ми знаємо, що спроби змінити природу, людину, суспільство частенько носять трагічний, безповоротний характер, тому що будь-яке велике відкриття, позбавлене моральності, несе людям загибель.
Народився Михайло Булгаков 1891 року в Києві. Батько майбутнього письменника був магістром Київської духовної семінарії (за іншими відомостями — академії), доцентом кафедри давньої громадянської історії. У родині було семеро дітей. Сім’я захоплювалася музикою, літературою, особливо поезією; ставилися домашні вистави.
Навчався Михайло в Першій київській гімназії одночасно з Костянтином Паустовським, також майбутнім письменником. Паустовський згадував, як інспектор Бодинський, хитро посміхаючись, суворо вичитував Булгакову за «отруйне око і язик» — дуже вже прискіпливим був той.
З 1907 року, після смерті батька, Михайло став главою сім’ї. Навчаючись у Київському університеті, у 22 роки одружився з Тетяною Миколаївною фон Лаппа, дочкою управителя Саратовської державної палати. Під час Першої світової війни молодий лікар Булгаков працював у польових госпіталях, пізніше був завідувачем земської лікарні на Смоленщині. Часто йому доводилося приймати до 50 хворих за день. Цей період він описав у «Нотатках юного лікаря». Потім були Київ, Кавказ. Двічі Булгаков хотів виїхати з Росії, але йому не дозволили. З 1921 року жив у Москві, працював на різних посадах — конферансьє, редактором хроніки в приватній газеті, інженером у науково-технічному комітеті, журналістом у газеті «Гудок», навколо якої згуртувалися талановиті письменники.
П’єса «Дні Турбіних» принесла Булгакову славу видатного драматурга. У 1925-28 рр. побачили світ збірки оповідань «Рокові яйця», «Дияволіада», «Оповідання»; у Ризі й Парижі вийшов друком роман «Біла гвардія». З 1928 року письменник працював над твором, який згодом викристалізувався в роман «Майстер і Маргарита». Робота над цим рукописом тривала до останніх днів митця. 1930 року постійні цькування критиків і перепони цензури змусили Булгакова звернутися з відчайдушним листом до Сталіна, у якому письменник вимагав надати йому можливість друкуватись або дозволити виїхати за кордон. Булгакова було призначено на посаду режисера МХАТу.
Шлюб із першою дружиною розпався, із другою не склався також. Лише з третьою дружиною, Оленою Сергіївною, яка стала його музою, прототипом Маргарити, він почувався щасливим.
1940 року Булгакова не стало. О. Булгакова згадувала: «Помираючи, він говорив: «Напевно, це правильно… Що я міг би написати після Майстра?»»
Літературними авторитетами для М. Булгакова були М. Гоголь,             Ф. Достоєвський, М. Салтиков-Щедрін. Упродовж творчого життя письменник заявив про себе як реаліст, сатирик і автор фантастичних творів. Різні грані літературного таланту митця та різні напрями його художніх інтересів синтезувалися у творі «Майстер і Маргарита», якому судилося стати одним із найяскравіших взірців модерністського роману XX ст. і вершиною його творчості.
Спогади К. Паустовського про родину Булгакових: «Булгакови жили на узвозі до Подолу навпроти Андріївської церкви — у дуже мальовничому київському куточку.
За вікнами їхньої квартири постійно було чути звуки роялю й навіть пронизливої валторни, голоси молоді, біганина і сміх, суперечки і спів. Такі родини з великими культурними і трудовими традиціями були окрасою провінційного життя, своєрідними осередками передової думки».
Київ часів Булгакова поринув у вихор громадянської війни: 14 разів влада переходила з рук в руки: Центральна рада, Директорія, білі, червоні, німці, гетьман, поляки. Десять змін влади Булгаков пережив особисто. У 1936 році в анкеті при вступі на роботу до Великого театру в Москві він писав: "У 1919 р., живучи в м. Києві, послідовно мобілізувався на службу як лікар усіма владами, що займали місто". 
Братовбивча війна пригнічувала письменника, він мріяв про спокій, про мирний дім і можливість писати. Доля закинула його в Москву. Спогади про ревкоми військового комунізму, їх свавільні жорстокі розправи на Смоленщині, яких він сам був свідком, помітно прихилили Булгакова до старого режиму, настрої проти більшовиків, якоюсь мірою зміцнили монархістські симпатії. Боляче вразила його звістка про страту царської сім'ї. І Булгаков приєднався до денікінських військ.  Відступаючи разом із білими, Булгаков захворів на тиф і залишився у Владикавказі. Щоб якось вижити, пішов працювати в культурно-просвітницькі установи. Приїхавши до Москви, оселився у великій "комуналці" на вул. Садовій. Цю квартиру, її мешканців не раз згадує він у своїх художніх і публіцистичних творах, упізнає її читач "Майстра і Маргарити" у "московських" розділах роману. В різних газетах і журналах під різними псевдонімами (вони ще навіть і не розшифровані) Булгаков заради мізерного заробітку друкує фейлетони, рецензії, огляди, статті. 
Рано зрозумів письменник, що творчість буває різна: справжня, правдива, від серця, вона вічна, не загине і після смерті митця. Недаремно в уста Воланда він вкладає широко відомий тепер афоризм: "Рукописи не горят!";. Але існує й інший вид творчості - для проживання, для заробітку, щоб не вмерти з голоду.  В Москві з середини 20-х рр.. письменник стає популярним. У 1923-1925 рр. Булгаков інтенсивно працює над сатиричними творами "Дияволіада", "Фатальні яйця", "Собаче серце". 
О.Фадєєв писав: „Мне сразу стало ясно, что передо мною человек поразительного таланта, внутренне честный и принципиальний и очень умный, – с ним, даже тяжело больным, было интересно разговаривать, как редко бывает с кем. И люди литературы, и люди политики знают, что он человек, не обременивший себя ни в творчестве, ни в жизни политической ложью, что путь его был искренен, органичен…”
З 1926 року, року прем’єри у Московському художньому театрі п’єси „Дні Турбіних”, життя Булгакова пов’язане з цим театром. Багато п’єс було заборонено, протягом усього життя письменника переслідувала влада. Навіть були листи Сталіну і листи від Сталіна, наприклад, у листі до Білль-Білоцерковського Сталін стверджував, що „Біг” – антирадянське явище, тому що викликає співчуття до емігрантів, твори Булгакова – „непролетарська література”. Це був вирок. Двері редакцій перед письменником відтоді були зачинені.
М.Булгаков іде на рішучий крок і звертається з проханням до Сталіна.
„…Все мои произведения получили чудовищные, неблагоприятные отзывы, мое имя было ошельмовано не только в периодической печати, но и в таких изданиях как Большая Советская Энциклопедия…
Бессильный защищаться, я подавал прошение о разрешении хотя бы на короткий срок отпривиться за границу. Я получил отказ.
Мои произведения «Дни Турбиных», «Зойкина квартира», были украдены и увезены за границу. …К концу десятого года силы мои надломились, не будучи в силах более существовать, затравленный, зная, что ни печататься, ни ставиться более в пределах СССР мне более нельзя, доведенный до нервного расстройства, я обращаюсь к Вам и прошу Вашего ходатайства перед правительством СССР об изгнании меня за пределы СССР вместе с женою моей Л.С.Булгаковой, которая к прошению этому присоединяется.
М. Булгаков»
(червень 1929 р.)
Відповіді не було, потім були прохання до Максима Горького, О.С.Єнукідзе, інших керівників.
І в такий складний час автор береться за новий твір „Кабала священників”.
18 квітня 1930 року сталася надзвичайна подія – телефонна розмова зі Сталіним, як її результат – повернення до роботи в театрі.
1939 р. виходить п’єса „Батум”, в якій автор зображує початок революційної діяльності Сталіна.
10 травня 1940 р. письменник помер.
Якщо вірити публікаціям у пресі, усі попередні спроби екранізувати роман «Майстер і Маргарита» на батьківщині письменника були невдалими, та пікантності ситуації додає те, що майже всі, хто пише про це, посилаються на витівки дияво­ла, пояснюючи таку фатальність. При цьому забувається, що кілька років тому польські кіномитці все ж таки створили цілий серіал за «Майстром і Маргари­тою», і якщо і цього разу не обійшлося без сатани, то тільки у тому, що стосувалося художньої якості фільму, бо дивитися це неподобство і дійсно було неможливо.


2. Скласти тези запропонованої статті.

Творча історія повісті
Сьогодні ми будемо працювати над повістю М. О. Булгакова "Собаче серце", основу якої складає великий експеримент геніального ученого. Наше завдання - простежити за ходом експерименту, описаного в повісті; зрозуміти, яка моральна суть цього експерименту; осмислити його результати.
Повість "Собаче серце" має євангельську символіку. Дія відбувається напередодні Різдва, а професор носить прізвище Преображенський  («прізвище, що говорить», - засіб характеристики героя). Письменник усіма можливими засобами вказує на протиприродність того, що відбувається, на те, що те, що відбувається, є антитворіння, пародія на Різдво.
Повість «Собаче серце» написана в 1925 році, вона завершує цикл сатиричних творів автора. Чому саме в цей час Булгаков пише сатиричні твори? Щоб відповісти на це питання, згадайте, як Булгаков сприйняв Жовтневу революцію? (Украй негативно. Все, що відбувалося навкруги, що іменувалося будівництвом соціалізму, сприймалося письменником як небезпечний і величезний по масштабах експеримент. Булгаков вважав, що ситуація, яка склалася в перші десятиліття після Жовтневої революції, трагічна. Люди перетворені на сіру, однорідну, безлику масу. Змінились поняття про вічні цінності. Переважають тупість, убогість, бездуховність, примітивність. Усе це викликає у письменника почуття неприязні, обурення. Мабуть, це і сприяло тому, що в перші десятиліття після Жовтневої революції з'явилися сатиричні твори).
Сатира - вид комічного (komikos- з грецької, веселий, смішний), естетична категорія, єдиним предметом якої є людина (людиноподібне в тваринах і так далі). Предметом сатири служать вади. Вона відрізняється негативним, викриваючим тоном оцінки. Недосконалість протиставляється ідеалу через антиідеал. Джерело сатири - протиріччя між загальнолюдськими цінностями і дійсністю життя
Творчість Булгакова різноманітна, а сатира неповторювана і багатопланова. Вигадувати Булгаков почав в підліткові роки. Глузливість, художній артистизм, тяга до театральності, і в той же час схильність до пильного аналізу сформували його неповторний стиль, в його творах тісно переплітаються реальність і фантазія, адже він вважав, що життя іноді настільки неймовірне, що може здаватися надприродним.
Підзаголовок повісті - «Жахлива історія». Чому? (У повісті розповідається про перетворення собаки на людину, про перетворення «милого пса» на «мерзоту»).
Перебільшуючи, Булгаков показує, хто «захопив» Росію в результаті перевороту. Шариков - модель нового «трудового елементу», пролетаріату, який не поважає минуле, думає, що йому все дозволено і усі повинні йому підкорятись.
В основі сюжету повісті лежить   експеримент, дослід. 
Експеримент - 1. Науковий дослід.
                           2. Взагалі - дослід, спроба зробити, зробити що-небудь.
Ці слова пов'язані з науковими поняттями, експерименти і досліди в науці проводяться для людини і заради людини, але не над людиною!
Алегорія - іносказання, вираження чого-небудь абстрактного, якої-небудь думки, ідеї в конкретному образі.
Звичайно, не цей фантастичний науковий експеримент, про який ми ведемо мову на уроці, прагнув зображувати у своїй повісті М. О. Булгаков. Повість заснована, передусім, на алегорії. Йдеться не лише про відповідальність ученого за свій експеримент, про нездатність передбачати наслідки своїх дій, про величезну різницю між еволюційними змінами і революційним вторгненням в життя. Повість "Собаче серце" несе в собі гранично чіткий авторський погляд на все, що відбувалося в країні. А те, що відбувалося в країні в 20-і роки ХХ століття і називалося будівництвом соціалізму, сприймалося М.О.Булгаковим саме як експеримент, величезний по масштабах і більш ніж небезпечний. До спроб створення нового, досконалого суспільства революційними, тобто що не виключають насильства, методами, до виховання тими ж методами нової, вільної людини він відносився украй скептично. Письменник рахував перебудову російського життя втручанням в природний хід речей, наслідки якого могли виявитися плачевними для усіх, у тому числі і для самих експериментаторів. І, дійсно, історія підтвердила це.

3. Записати в робочий зошит паспорт твору.

            Паспорт твору М.Булгакова «Собаче серце»
1. Рік публікації: 1968
2. Автор: Михайло Булгаков
3. Жанр: сатира, наукова фантастика
4.Головні герої: професор Пилип Пилипович Преображенський, його помічник і асистент доктор Іван Арнольдович Борменталь, пес Шарик, він же Поліграф Поліграфович Шаріков.
5. Другорядні персонажі: голова будинкового комітету Швондер, кухарка і домробітниця, двірник.
6. Композиція.
Зав’язка повісті — професор знаходить на вулиці бездомного пса і приводить його до себе додому.
Кульмінаційних моментів кілька:
Ø     операція з пересадки Шарику людських залоз;
Ø     поява в квартирі професора представників домкома;
Ø      професору приносять донос Шарикова, і професор з доктором вирішуються на операцію по перетворенню Поліграфа знову в «наймилішого пса»
Ø     Але кульмінацією можна вважати будь-який момент, коли Шариков здійснює свою чергову витівку — піймання  кота у ванній або погрози  професору із застосуванням зброї.
Розв’язка — це останній візит Швондера в супроводі працівників міліції в квартиру професора.
Епілог — в квартирі Преображенського відновився спокій. Все залишилося на колишніх місцях — професор займається своїми справами, пес Шарик задоволений своїм собачим щастям.
7. Сюжет цієї повісті був цілком вигаданий письменником. У 20-ті роки минулого століття деякі вчені ставили практичні досліди, як на тварин, так і на людях, подібні до тих операцій, які проводив професор Преображенський.
8. Тема твору — це неймовірний експеримент, який закінчується перетворенням собаки в людину, а також наслідки, до яких це призвело. Використовуючи гротеск, автор вводить в звичайну міську дійсність елементи фантастики. Дія повісті починається з того, що професор.
9.  Проблематика.
Ø    питання втручання в закони природи;
Ø    питання взаємин інтелігенції і народу в післяреволюційний час;
Ø    засудження бюрократизму і безкультур’я;
Ø    засудження безграмотності, невігластва і дурості.
10. Художні засоби.
Ø    прийом контрасту;
Ø    сатира;
Ø    гротеск і іронія;
Ø    фантастика.

4. Подивитися фільм "Собаче серце".

https://www.youtube.com/watch?v=aOE_3_Ws4y0

5. Прочитати повість М.Булгакова "Собаче серце" (Інтернет-видання, скорочений варіант, аудіокнига)

Надсилати нічого не треба.

_________________________________________

09.04.20. Повторюємо опрацьований матеріал.

Виконайте тест до 11.04.20, 19.00. Будьте уважні. 


--------------------------------------------------------


06.04.20.  Шолом-Алейхем. «Тев'є-молочар».

1. Опрацювати запропонований матеріал. Записати в зошит паспорт твору.

Рік написання -1894—1914
Жанр – новелістична повість, складається з 9 новел.
Тема: у циклі новел  Шолом-Алейхем здійснив художній аналіз соціальних проблем єврейського народу у царській Росії. Через яскраві образи маленьких людей, їх боротьбу за існування, гострій критиці піддано буржуазне суспільство на зламі 19-20 століть.

«Тев’є-молочар» – твір про життя єврейського народу в першому десятилітті ХХ ст.
Філософські проблеми, які письменник вирішує у творі не являються вселенськими. Але вони розкривають цілий світ мудрості через звичайні побутові теми: – мир і злагода у великій сім’ї; як вдало видати заміж дочок; як побільше заробити грошей, від яких залежить існування родини.

Головні герої: Тев’є, Голда, Цейтл, Голд, Хава, Шпринця, Бейлка.
Сюжет
Життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за «межі осідлості». Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Вольфом, одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Інша дочка Тев’є — Годл закохується в революціонера Перчика і вирушає разом з ним на заслання у Сибір. Хава, порушивши заповіти батьків, виходить заміж за неєврея, писаря Федька, та приймає християнство. За традиційними юдейськими уявленнями, така дочка вважалася померлою і за нею мали справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: «А що таке єврей і не єврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і інших, то чому вони мають бути отакі роз’єднані, чому повинні ненавидіти один одного?..» Дочка Шпринця, закохавшись у багатого, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Трагічно складається і доля сумирної Бейлки, яка виходить заміж за нелюбого багатія, аби забезпечити батькові старість.

Проблематика твору «Тев’є-молочар»

Філософські проблеми
Життя і смерті, віри, сенс буття, щастя, багатство й бідність, національність
Вірить у Бога й покладається на нього у всіх своїх справах; хоча інколи дорікає йому за ті випробування, які він йому посилає; ставить йому «незручні запитання»
Морально-етичні проблеми
Уявлення про хороше й погане, правильне й неправильне, добро і зло
Ставлення до далеких родичів і до всіх євреїв як до близьких, до рідних; вияв гостинності; прощення провин та ін.
Психологічні проблеми
Ставлення до інших, до різних подій і неприємностей, до дотримання іншими норм поведінки
Тев’є за свої послуги просить мало й щиро радіє з того, що його високо цінують; думає, як не шокувати дружину відмовою від пропозиції м’ясника; з розумінням ставиться до вибору дочок

Повість Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя Тев’є і його родини. У монологах головного героя є місце і дотепним жартам, і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, з якими йому випало зіткнутись, однак не скаржиться на долю. На власному прикладі він показує, що треба з гумором ставитися до складнощів, уміти бути вдячним за ті щасливі моменти, які є в житті кожної людини, а якщо вже не вистачає сліз — сміятися.


2. Ознайомитися з поданою інформацією. 






3. Письмово доведіть, що Твір Шолома - Алейхема "Тев'є - молочар" - новелістична повість. Відповідь надішліть на електронну пошту до 08.04., 19.00. (аргументуйте на прикладі 1-2 новел - частин твору). (Відповідь має бути стислою, лаконічною, по суті).

dansvet0369@gmail.com 

________________________________________________________________


Тема. Література ХХ – ХХІ ст. Життя, історія, культура. Шолом-Алейхем. «Тев'є-молочар».

1. Переглянути відео (Біографічні відомості про Шолом - Алейхема).








2. Письмово (на основі почутого і побаченого , у стилі вільного письма, 10-12 речень) складіть інформаційну довідку про Шолом - Алейхема (яким ви уявляєте цього письменника?)

Відповідь надішліть на електронну пошту (до 28.03.20, 20.00).

dansvet0369@gmail.com

3. За покликанням переглянути буктрейлер "Тев'є - молочар".

_____________________________________

23.03.20. Повторюємо творчість Б.Шоу.

До уваги учнів 9 класу! ОБОВ'ЯЗКОВО виконайте тест (до 24.03.20, 18.00)





19.03.20. Динаміка образу Елайзи Дулітл.

 1. Уважно прочитати запропонований текст.

П'єса Б.Шоу «Пігмаліон» - шедевр того проблемного інтелектуального театру, який він прагнув створити. Усе в ній парадоксальне, полемічне, загострене, дає подвійне значення. «Провокуюча» спрямованість п'єси виявляється вже в тому, що її сюжет є іронічною, а подекуди пародійною «модернізацією» давньогрецького міфу про Пігмаліона і Галатею. Шоу невипадково обрав для перетворення Галатеї область фонетики - він сам був великим шанувальником цієї науки і ревно стежив за чистотою англійської мови.
         Професор фонетики Хіггінс, який у драмі Шоу виступає своєрідним Пігмаліоном, укладає парі з полковником Пікерінгом, що він проведе науковий експеримент - за кілька місяців навчить вуличну торговку квітами Елізу Дуліттл правильній вимові і зробить так, щоб «її з успіхом могли прийняти за герцогиню».
         Шоу описує її наступним чином: «Її ніяк не можна назвати привабливою. Їй років вісімнадцять-двадцять, не більше. На ній чорний солом'яний капелюх, що дуже постраждав на своєму віку від лондонської пилу і кіптяви і навряд чи знайомий зі щіткою. Волосся її якогось мишачого кольору, який не зустрічається в природі: тут явно необхідні вода і мило. Поруділе чорне пальто, вузьке в талії, ледве доходить до колін; з-під нього видна коричнева спідниця і полотняний фартух. Башмаки, видно, також знали кращі дні. Без сумніву, вона по-своєму охайна, проте поряд з дамами рішуче здається замазурою. Риси обличчя у неї непогані, але стан шкіри залишає бажати кращого; крім того, помітно, що вона потребує послуг дантиста.» Дуже бідна, працьовита, невтомна, прагне мати гарний вигляд, але не має для цього ні коштів, ні вміння, ні смаку.
                   Мова Елізи:
«Куди преш, Фредді! Візьми очі в руки! »
«Хіба це справа? Розкидав у бідної всі квіти і змився, як миленький! »
«... у мене знайдеться здачі».
Чи не турбуйтеся, Кептен, купіть краще квіточку у бідної дівчини
«Ні расстрайвтісь, Кептен; купити луччі квіточку у бідні дівчата »
У-у-ааааа-у! (1дія)
Професор Хіггінс характеризує її мову як «потворні і жалюгідні звуки».

                   Еліза бажає брати уроки:
«Фу-ти ну-ти, які ми горді! Подумаєш велика птиця - вчитель! »
«Нема чого обзивати мене опудалом, раз я бажаю платити як всяка леді».
«Досить вам дурня валяти».
«Зовсім я не брудна: я милася, перед тим, як йти сюди, - так, і лице мила і руки!»
«Я не яка-небудь, я чесна дівчина, а вашого брата я наскрізь бачу».
«Подумаєш, потрібна мені ваша цукерка! Просто я добре вихована і знаю, що виймати з рота некрасиво ». (2 дія)
Спосіб вираження думки = стиль поведінки

       Мова Елізи до зустрічі з Хіггінсом - характерний приклад мови представниці нижчого класу, її мова далека від літературної норми.
        З наведених прикладів видно, що Еліза не тільки робить помилки у вимові, вживає просторіччя або використовує неправильні граматичні структури, а й висловлює думки дуже плутано. Це не може не впливати на стиль поведінки.
        Основна риса поведінки Елізи - розв'язність, невміння поводити себе.
У ході п'єси Еліза перетворюється. Хіггінс навчає її великосвітської вимові; у Пікерінга, бездоганного джентльмена, вона запозичує світські манери. Одночасно, і несподівано для Хіггінса, вона набуває почуття власної гідності.

Мова Елізи після занять з професором Хіггінсом
 На прийомі у місіс Хіггінс:
        Ідеальна фонетика. Еліза говорить «приємним, музичним голосом, з педантичною ретельністю вимовляючи слова» (авторська ремарка), проте, виразу «укокошили стару», «померти», «сперли», «цього джину собі в глотку перелив» не відповідають стилю світського спілкування.

Однієї фонетики для статусу леді недостатньо, потрібно засвоїти нову граматику і новий словник + нову культуру, новий стиль поведінки.

Удосконалення Елізи:
«... Крім тих речей, яким всякий може навчитися, - вміння добре одягатися, правильно говорити, і все таке - леді відрізняється від квіткарки не тим, як вона себе тримає, а як з нею тримають.»
«Але саме від вас я навчилася хорошим манерам, адже це і відрізняє леді від вуличної дівчини, чи не так?» (5 дей-е)
Зовнішнє перетворення = внутрішнє перетворення. Мова Е. не просто правильна з погляду фонетики, граматики і лексики, це мова витриманого, впевненої людини, який здатний міркувати розсудливо, може відстояти свою точку зору.
Перетворення в справжню леді
У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки...
Форма + зміст = правильна мова
Новий стиль поведінки (як леді себе тримає) + звернення (як з нею себе тримають) = бездоганні манери
правильна мова + бездоганні манери = справжня леді
        
         Експеримент Хіггінса дає блискучі результати. Еліза, яка знала лише лихо й злидні, в атмосфері поваги до її особистості виявляє надзвичайні здібності, розум, талант і почуття внутрішньої гідності.
«Перетворення» Елізи, на думку Шоу, покликане заперечити думку про те, що соціальні бар'єри нездоланні: насправді вони лише заважають людям реалізувати закладені в них можливості.
Шоу безмежно вірить у культуру, знання, які, за словами «прозрілого» Хіггінса, «знищують прірву, що відділяє клас від класу і душу від душі». 
Хіггінс веде Елізу в аристократичне суспільство, і вона затьмарює світських дам не лише красою.
         Пігмаліон-Хіггінс, торкнувшись своїм різцем до цієї Галатеї, розбуркав приспані в ній духовні й інтелектуальні сили, і його витвір виявився вищим і кращим за нього самого. 
         Утім, «науковий» експеримент Пігмаліона-Хіггінса суперечить моральній відповідальності перед Елізою, долею якої він так безвідповідально скористався. Хіггінс порівнює свою роль із роллю Творця.
Але для Шоу наслідувати дії Творця ще недостатньо. Він вважає, що творча діяльність людини повинна підпорядковуватися більш високій меті, ніж проста гра з життям.
         Фонетичний експеримент Хіггінса відбувається за принципом «людина для фонетики», а не «фонетика для людини». Еліза певний час є для нього лише дослідним матеріалом, і її внутрішній світ його ніяк не цікавить.
         Він не замислюється над тим, якою буде подальша доля його «Галатеї» і що їй робити з її розумом і красою у світі, де для неї немає місця.       
         Що ж робити з Елізою?
Це питання постає не лише перед Хіггінсом, але й перед самим автором «Пігмаліона».
         Звичайно, можна знову повернути її в безодню злиднів і примусити продавати квіти, можна, нарешті, віддати її заміж за кого-небудь.
         Утім, "Пігмаліон" не розважальна драма, і Шоу лише кепкує над своїм глядачем, натякаючи на можливість традиційної «щасливої розв'язки». Щоправда, в атмосфері комедії витають натяки на почуття кохання, що зароджується, хоча й не зовсім усвідомлено.
Жанр п'єси-дискусії надає характеру пристрасної полеміки висловлюванням і вчинкам персонажів «Пігмаліона».
У п'єсі поступово окреслюється протистояння двох протилежних життєвих позицій - Елізи і Хіггінса, яке сягає кульмінації в останній розмові-суперечці персонажів у п'ятій дії, в сцені на балконі.
            П'єса Б. Шоу - шедевр того проблемного інтелектуального театру, який він прагнув створити. Все в ній парадоксальне, полемічне, загострене, має подвійне значення. «Провокаційна» спрямованість п'єси проявляється вже в тому, що її сюжет є іронічною, а подекуди пародійною «модернізацією» давньогрецького міфу про Пігмаліона і Галатею.
         Особливості композиції.
Комедія "Пігмаліон" має композиційну структуру драми-дискусії. У ній виділяються такі елементи: зав'язка (дія I і ІІ) — розвиток дії (дія III і IV) — дискусія (дія V).
         Зав'язка п'єси. У ній відбувається представлення і знайомство основних дійових осіб: професора Хіггінса, полковника Пікерінга, вуличної торговки квітами Елізи Дуліттл і сімейства збіднілих англійських аристократів. Еліза Дуліттл брудно одягнена, говорить мовою англійських "низів" — кокні, її торгівля більше схожа на жебрацтво. Однак вона не позбавлена почуття власної гідності. Дівчина зуміла зберегти у злиднях моральні поняття, тверезий погляд на життя. Самоповага, природна обдарованість, уявлення Елізи про краще життя, в якому треба бути чистим, де правильно говорять, не животіють в убогості, стали визначальними для її подальшого перетворення у витончену й одночасно сильну жінку. Еліза прагне піднестися над життєвими обставинами. Вона міркує, що якщо дивак-вчений навчить її говорити правильною мовою, то це допоможе їй підвищити соціальний статус — поступити продавщицею в квіткову крамницю. Реаліями життя викликана її "ділова розмова" і візит "у повному параді" до професора фонетики, що взявся перетворити вульгарну замазуру на світську даму. В образі професора Хіггінса автор представляє тип ученого, який цілком поринув у свою науку. Експеримент із Елізою цікавий йому сам по собі. Попервах дівчина служить лише "піддослідним матеріалом", і він байдужий до її внутрішнього світу, та це не є проявом снобізму. Він також грубий і гордовитий і у ставленні до світських дам. Хіггінс позбавлений станових забобонів, мислить широко і вільно.
         Розвиток дії. Процес навчання Елізи безпосередньо не показаний. Можна простежити лише його поетапні результати: це сцена в салоні міссіс Хіггінс і сцена нічної розмови Елізи з Хіггінсом після тріумфального завершення експерименту. Хіггінс і його талановита учениця докладають чимало зусиль, виявляючи завидну впертість для досягнення мети. Еліза вбирає все краще, що дає їй сприятливе середовище, однак, за словами Хіггінса, йому вже треба думати не тільки, як дівчина говорить, але й про те, що вона говорить. На цій невідповідності форми і змісту тримається комізм сцени в салоні міссіс Хіггінс. Розмовляючи про погоду, Еліза збивається на дикторський тон, а потім і зовсім на звичному жаргоні розповідає історію з особистого "життя в народі". Салонні інтонації і бездоганна вимова колишньої квіткарки поєднуються з вульгарною лексикою лондонських нетрів.
         Сцена нічної розмови Хіггінса і Елізи – кульмінація комедії. У ній відображений головний результат експерименту — вулична  торговка не тільки навчилася говорити і набула світських манер, вона усвідомлює себе особистістю. Парадокс ситуації в тім, что Еліза — Галатея "бунтує" проти свого творця, проти тієї пасивної ролі "матеріалу для експерименту", що він їй відводить. Вона дає урок своєму вчителю, але він, як показує драматург, засвоює його набагато гірше учениці. Порівнюючи Хіггінса і Елізу, автор підкреслює багатство її натури, незалежний характер, показуючи, що свідома обмеженість професора сугубо науковими інтересами позбавляє його людяності.
         Дискусія і відкритий фінал. Суттю дискусії є ідейний конфлікт між Елізою і Хіггінсом. Ставши в результаті виховання і розвитку природних задатків гордою і сильною жінкою,  Еліза жадає від Хіггінса визнання за нею цих якостей. Хіггінс, який однаково байдуже ставиться і до леді, і до квіткарки, пропонує дівчині свій ідеал — активне і вільне від пристрастей життя. Ці позиції несумісні, характери героїв однаково сильні і навряд чи один з них уступить іншому. От чому неможлива "щаслива розв'язка" у взаєминах Хіггінса- Пігмаліона і Елізи-Галатеї. Дискусія продовжується і тоді, коли закінчується п'єса.
         Коментар слів Елізи:
«... Різниця між леді і квіткаркою полягає не в тому, як вона поводиться, а як до неї ставляться»
         (Якщо люди знають, що перед ними леді, то можуть їй пробачити будь-яка поведінка; і, навпаки, як би простий людина не одягнувся, які б таланти не мав, все одно їм будуть нехтувати. Згадайте російські повісті Т. Шевченка, коли з кріпаків робили артистів, музикантів, вчили за кордоном, а потім, після блискучих концертів та вистав змушували прислужувати на обідах як звичайних лакеїв).
«Раніше я не знала такої ганьби... раніше я продавала квіти, але не себе...»
         (У дівчини прокинулося власну гідність, вона виявляється морально вище за тих панянок, які лише і мріють про вдале заміжжя, готові жити зі старим і нелюбом чоловіком заради матеріальної вигоди).

                   Які два парадокси криються в репліці Хіггінса:
«Хіггінс (зарозуміло). І обійдуся! Мені взагалі ніхто не потрібен! Я маю свою душу, свою Божу іскру! Але (з несподіваною відвертістю) мені вас буде не вистачати, Еліза. (Підсувається ближче до неї.) Ваші ідіотські уявлення про життя багато чому мене навчили. Шанобливо вас за це дякую. І додатково я звик до вас, до вашої особи, вашому голосу... Вони мені навіть подобаються»? (Хіггінс був учителем, але йому довелося дечому повчитися і у своєї учениці; він був байдужим до жінок, до чужих почуттів - і майже закохався.)

Еволюція перетворення Елізи

Квітникарка – погано одягнена, із жахливою мовою та вимовою.

Дівчина, яка навчається – пристойно одягнена, але мовою ще не володіє.

Дівчина, яка має успіхи у навчанні, добрий слух – добре одягнена, знає літературну мову, але ще не вміє її використовувати доречно.

Чудова учениця, «леді» - прекрасно вдягнена, має бездоганні манери й чудово володіє мовою.

Людина – здатна мислити, цінує людську гідність, бачить мету в житті й засоби її здійснення.

2. Перенести в робочий зошит схему еволюції перетворення Елізи.

3. Скласти "телеграму" тексту, відповівши на запропоновані запитання. 

1. Про що (про кого) цей текст?           

2. Що це таке? (Хто це такий? )           

3. Що з ним відбувається? (Що він робить?)          

4. Чи важливо те, що відбувається в тексті? Чому? Думку аргументуйте.      

5. Наскільки сьогодні потрібна ця інформація для сучасної людини? 


!!!!! Відповіді на запитання надіслати на електронну адресу із зазначенням прізвища того, хто виконав роботу. (Робту виконати до 22 03.20 , до 20.00.). Можна у вигляді фото робочого зошита, можна зразу друкувати у повідомленні електронної пошти. 

dansvet0369@gmail.com

______________________________________

16. 03. 20. Б. Шоу "Пігмаліон".

Картинки по запросу "шоу пігмаліон"

1. Прочитати за підручником уривок з п'єси Б. Шоу "Пігмаліон" (с. 260 - 267).
2. Продумати відповіді на запитання:
    1. Яке враження справила Еліза на гостей пані Хігінс?
    2. У чому полягав секрет її привабливості?
    3. Чому помилки, що їх припустилася Еліза під час "світської розмови", були сприйняті гостями як віяння нової моди?
    4. Чим не сподобалася пані Хігінс ідея "вдосконалення" Елізи?
    5. Чи справді експеримент Хігінса мав відкрити перед Елізою безліч нових можливостей? Чому?
    6. Як автор переосмислює античний міф про Пігмаліона та Галатею?  (використайте метод "Прес": Я вважаю...  Тому що....  Наприклад, ... Отже....)

!!! Відповідь на запитання 6 надайте на електронну адресу, зазначивши прізвище того, хто виконав роботу.

dansvet0369@gmail.com

Картинки по запросу "бажаю успіхів"

___________________________________________________________________

12.03.20. Реалістична драма ХХ ст. Бернард Шоу. Життєвий і творчий шлях.

Картинки по запросу "бернард шоу цитати українською"

1. Опрацювати за підручником с. 253 - 256.
2. У робочому зошиті скласти ментальну карту "Бернард Шоу".
__________________________________________________________

10.02.2020. Образ Башмачкіна та засоби його створення. ТЛ: художня деталь.

1. Опрацювати інформацію.

Образ Акакія Башмачкіна “маленької людини” висвітлює проблеми відношення між людими різних соціальних верств
 Акакій Акакійович Башмачкін – головний герой повісті М. В. Гоголя «Шинель», бідний титулярний радник в департаменті Петербурга. Це  самотній, принижений долею і оточуючими чиновник, при цьому володіє серцем і почуттями. У його оточенні повно жорстоких і безсердечних людей, які часто ображають його, через що здаються незначними. За описом Гоголя, Башмачкін – людина бідна, непримітна і пересічна. Ніхто не пам’ятає навіть, як він на роботу поступив.
Зовні це низенький чоловік, трохи рудуватий і підсліпуватий, з лисиною на лобі і зморшками на щоках. Йому відведена роль переписувача документів, що він робить з великим задоволенням. По суті, він беззаперечно виконує вказівки начальства і особливо замислюватися над чим-небудь йому не доводитися. Його робота не вимагає навіть елементарної кмітливості. А коли йому пропонують якесь завдання зі змістом, він починає сильно хвилюватися. Одного разу йому було запропоновано невелике підвищення, але він від нього відмовився від боязкості і невпевненості в своїх силах.      Духовне життя цього героя також обмежене.
Замовляючи нову шинель, він не шукає розкоші, а всього лише хоче захистити себе від холоду і бути на роботі у відповідній формі. З того моменту, як він звернувся до кравця Петровича, думки про нову шинель стали сенсом його існування. Тепер він менше їв, менше вживав чаю, не палив свічки по вечорах, не носив білизну пралі, а тому вдома ходив в одному і тому ж халаті. І все це заради того, щоб зібрати грошей на шинель. Навіть обличчя його починало світитися від цих думок, з’явився блиск в очах.
З появою шинелі з теплою підкладкою і хутряним коміром, Башмачкін зовсім змінився. Його колеги в честь цього навіть влаштували свято. На жаль, це був єдиний день, коли герой ходив у своїй обновці. У той же вечір на нього напали грабіжники і зняли шинель.
Коли Акакій Акакійович звернувся до будочника за допомогою, той тільки відмахнувся від нього. Так вчинив і приватний пристав, до якого він пішов на наступний день. Але, мабуть, найгірше вчинив той, кого позаочі називали «значна особа». Якщо раніше він був у приятельських стосунках з цією особою, то тепер той обіймав високий пост і намагався здаватися якомога більш «значним». З усією строгістю в обличчі і голосі він відчитав Акакія Акакійовича і нагрубив йому. У той же день Башмачкін перемерз на вулиці в своїй старій, зубожілій шинелі і застудився. Через кілька днів він помер, але став примарою біля мосту і відбирав у перехожих шинелі. В один з вечорів він напав на свого знайомого високопоставленого чиновника і з нього теж стягнув шинель. З тих пір «значна особа» нікому не грубить. Та й мрець перестав з’являтися біля мосту.
Події повісті показують, що герой не бажав нікому зла і був гідною людиною, однак в силу своєї слабохарактерності прожив «маленьке» і нікчемне життя.
Трагедія Акакія Акакійовича: відсутність розуміння, співчуття, втрата матеріальної речі (шинелі), моральне приниження, приниження людської гідності

2. Записати у вигляді асоціативного куща (інформативного грона)

 Риси характеру Башмачкіна: непримітний,добрий, закомплексований, невпевнений у собі, смиренний, всього боїться, не може за себе постояти, покірний долі, не схильний до протесту, має занижену самооцінку.
До 5 рис характеру (за вибором) підібрати цитати з тексту (5 цитат).

Картинки по запросу "бажаю успіхів"

_____________________________________________________


03.02.2020. М. Гоголь. "Шинель".

1. Опрацювати за підручником с. 215 - 227.
2. Записати в зошит схему.

Картинки по запросу "микола гогль шинель""

3. Записати лексичне значення слів:
Шинель - 
Титулярний радник - 

4. Усно відповідати на запитання на с. 227-228.

Картинки по запросу "бажаю успіху""

_______________________________________________________


22.10.19. 

Тема.  Дж.Н.Г.Байрон ."Мазепа". 

ЗАВДАННЯ.

1. Опрацювати за підручником с. 71 - 75.
2. Підготувати довідку "Історична постать гетьмана Мазепи". 
3. Визначити символи та їх значення в поемі.

БАЖАЮ  УСПІХУ!!!

Похожее изображение

_______________________________________________________________________________


КВІТЕНЬ, 2019

Тема. Шолом Алейхем. "Тев'є-молочар".
Картинки по запросу тевє-молочар

Завдання
1. Прочитати повість.
2. Записати паспорт твору.
  • Рік написання : 1894 - 1914.
  • Жанр: соціальна трагікомічна повість у новелах.
  • Тема: життя єврейського народу на початку ХХ ст.
  • Проблематика 

Філософські проблеми
Життя і смерті, віри, сенс буття, щастя, багатство й бідність, національність
Вірить у Бога й покладається на нього у всіх своїх справах; хоча інколи дорікає йому за ті випробування, які він йому посилає; ставить йому «незручні запитання»
Морально-етичні проблеми
Уявлення про хороше й погане, правильне й неправильне, добро і зло
Ставлення до далеких родичів і до всіх євреїв як до близьких, до рідних; вияв гостинності; прощення провин та ін.
Психологічні проблеми
Ставлення до інших, до різних подій і неприємностей, до дотримання іншими норм поведінки
Тев’є за свої послуги просить мало й щиро радіє з того, що його високо цінують; думає, як не шокувати дружину відмовою від пропозиції м’ясника; з розумінням ставиться до вибору дочок

3. Скласти запитання  (письмово) за текстом твору, які починалися б словами:

  •  Що...  ?
  • Де...? 
  • Чому... ?
  • Як... ?
  • Чи правильно я зрозумів . зрозуміла, що... ?
  • Що було б, якби.. ? 
PS. Знати відповіді на складені запитання.

БАЖАЮ УСПІХУ!

Картинки по запросу успіхів смайлик

_______________________________________________________________________________

28.01.2019.

Картинки по запросу гоголь ревізор
М. Гоголь. "Ревізор".

 Завдання. 1. За підручником опрацювати с. 204 - 214.  Скласти "стрічку часу" (або хронологічну таблицю) життя і творчості письменника.
2. Прочитати комедію М.Гоголя "Ревізор".
3. Переглянути відеоролик Скласти інформативне гроно "Хлестаков". Пояснити символічне значення прізвищ персонажів.

БАЖАЮ  УСПІХУ!!!

 _______________________________________________________________________________

 02.04. 18. 


 Тема. Б. Шоу. "Пігмаліон".
Завдання.
1. Опрацювати за підручником с. 253 - 267.
2. Уважно прочитати запропонований текст.
П'єса Б.Шоу «Пігмаліон» - шедевр того проблемного інтелектуального театру, який він прагнув створити. Усе в ній парадоксальне, полемічне, загострене, дає подвійне значення. «Провокуюча» спрямованість п'єси виявляється вже в тому, що її сюжет є іронічною, а подекуди пародійною «модернізацією» давньогрецького міфу про Пігмаліона і Галатею. Шоу невипадково обрав для перетворення Галатеї область фонетики - він сам був великим шанувальником цієї науки і ревно стежив за чистотою англійської мови.
         Професор фонетики Хіггінс, який у драмі Шоу виступає своєрідним Пігмаліоном, укладає парі з полковником Пікерінгом, що він проведе науковий експеримент - за кілька місяців навчить вуличну торговку квітами Елізу Дуліттл правильній вимові і зробить так, щоб «її з успіхом могли прийняти за герцогиню».
         Шоу описує її наступним чином: «Її ніяк не можна назвати привабливою. Їй років вісімнадцять-двадцять, не більше. На ній чорний солом'яний капелюх, що дуже постраждав на своєму віку від лондонської пилу і кіптяви і навряд чи знайомий зі щіткою. Волосся її якогось мишачого кольору, який не зустрічається в природі: тут явно необхідні вода і мило. Поруділе чорне пальто, вузьке в талії, ледве доходить до колін; з-під нього видна коричнева спідниця і полотняний фартух. Башмаки, видно, також знали кращі дні. Без сумніву, вона по-своєму охайна, проте поряд з дамами рішуче здається замазурою. Риси обличчя у неї непогані, але стан шкіри залишає бажати кращого; крім того, помітно, що вона потребує послуг дантиста.» Дуже бідна, працьовита, невтомна, прагне мати гарний вигляд, але не має для цього ні коштів, ні вміння, ні смаку.
                   Мова Елізи:
«Куди преш, Фредді! Візьми очі в руки! »
«Хіба це справа? Розкидав у бідної всі квіти і змився, як миленький! »
«... у мене знайдеться здачі».
Чи не турбуйтеся, Кептен, купіть краще квіточку у бідної дівчини
«Ні расстрайвтісь, Кептен; купити луччі квіточку у бідні дівчата »
У-у-ааааа-у! (1дія)
Професор Хіггінс характеризує її мову як «потворні і жалюгідні звуки».

                   Еліза бажає брати уроки:
«Фу-ти ну-ти, які ми горді! Подумаєш велика птиця - вчитель! »
«Нема чого обзивати мене опудалом, раз я бажаю платити як всяка леді».
«Досить вам дурня валяти».
«Зовсім я не брудна: я милася, перед тим, як йти сюди, - так, і лице мила і руки!»
«Я не яка-небудь, я чесна дівчина, а вашого брата я наскрізь бачу».
«Подумаєш, потрібна мені ваша цукерка! Просто я добре вихована і знаю, що виймати з рота некрасиво ». (2 дія)
Спосіб вираження думки = стиль поведінки

       Мова Елізи до зустрічі з Хіггінсом - характерний приклад мови представниці нижчого класу, її мова далека від літературної норми.
        З наведених прикладів видно, що Еліза не тільки робить помилки у вимові, вживає просторіччя або використовує неправильні граматичні структури, а й висловлює думки дуже плутано. Це не може не впливати на стиль поведінки.
        Основна риса поведінки Елізи - розв'язність, невміння поводити себе.
У ході п'єси Еліза перетворюється. Хіггінс навчає її великосвітської вимові; у Пікерінга, бездоганного джентльмена, вона запозичує світські манери. Одночасно, і несподівано для Хіггінса, вона набуває почуття власної гідності.

Мова Елізи після занять з професором Хіггінсом
 На прийомі у місіс Хіггінс:
        Ідеальна фонетика. Еліза говорить «приємним, музичним голосом, з педантичною ретельністю вимовляючи слова» (авторська ремарка), проте, виразу «укокошили стару», «померти», «сперли», «цього джину собі в глотку перелив» не відповідають стилю світського спілкування.

Однієї фонетики для статусу леді недостатньо, потрібно засвоїти нову граматику і новий словник + нову культуру, новий стиль поведінки.

Удосконалення Елізи:
«... Крім тих речей, яким всякий може навчитися, - вміння добре одягатися, правильно говорити, і все таке - леді відрізняється від квіткарки не тим, як вона себе тримає, а як з нею тримають.»
«Але саме від вас я навчилася хорошим манерам, адже це і відрізняє леді від вуличної дівчини, чи не так?» (5 дей-е)
Зовнішнє перетворення = внутрішнє перетворення. Мова Е. не просто правильна з погляду фонетики, граматики і лексики, це мова витриманого, впевненої людини, який здатний міркувати розсудливо, може відстояти свою точку зору.
Перетворення в справжню леді
У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки...
Форма + зміст = правильна мова
Новий стиль поведінки (як леді себе тримає) + звернення (як з нею себе тримають) = бездоганні манери
правильна мова + бездоганні манери = справжня леді
        
         Експеримент Хіггінса дає блискучі результати. Еліза, яка знала лише лихо й злидні, в атмосфері поваги до її особистості виявляє надзвичайні здібності, розум, талант і почуття внутрішньої гідності.
«Перетворення» Елізи, на думку Шоу, покликане заперечити думку про те, що соціальні бар'єри нездоланні: насправді вони лише заважають людям реалізувати закладені в них можливості.
Шоу безмежно вірить у культуру, знання, які, за словами «прозрілого» Хіггінса, «знищують прірву, що відділяє клас від класу і душу від душі». 
Хіггінс веде Елізу в аристократичне суспільство, і вона затьмарює світських дам не лише красою.
         Пігмаліон-Хіггінс, торкнувшись своїм різцем до цієї Галатеї, розбуркав приспані в ній духовні й інтелектуальні сили, і його витвір виявився вищим і кращим за нього самого. 
         Утім, «науковий» експеримент Пігмаліона-Хіггінса суперечить моральній відповідальності перед Елізою, долею якої він так безвідповідально скористався. Хіггінс порівнює свою роль із роллю Творця.
Але для Шоу наслідувати дії Творця ще недостатньо. Він вважає, що творча діяльність людини повинна підпорядковуватися більш високій меті, ніж проста гра з життям.
         Фонетичний експеримент Хіггінса відбувається за принципом «людина для фонетики», а не «фонетика для людини». Еліза певний час є для нього лише дослідним матеріалом, і її внутрішній світ його ніяк не цікавить.
         Він не замислюється над тим, якою буде подальша доля його «Галатеї» і що їй робити з її розумом і красою у світі, де для неї немає місця.       
         Що ж робити з Елізою?
Це питання постає не лише перед Хіггінсом, але й перед самим автором «Пігмаліона».
         Звичайно, можна знову повернути її в безодню злиднів і примусити продавати квіти, можна, нарешті, віддати її заміж за кого-небудь.
         Утім, "Пігмаліон" не розважальна драма, і Шоу лише кепкує над своїм глядачем, натякаючи на можливість традиційної «щасливої розв'язки». Щоправда, в атмосфері комедії витають натяки на почуття кохання, що зароджується, хоча й не зовсім усвідомлено.
Жанр п'єси-дискусії надає характеру пристрасної полеміки висловлюванням і вчинкам персонажів «Пігмаліона».
У п'єсі поступово окреслюється протистояння двох протилежних життєвих позицій - Елізи і Хіггінса, яке сягає кульмінації в останній розмові-суперечці персонажів у п'ятій дії, в сцені на балконі.
            П'єса Б. Шоу - шедевр того проблемного інтелектуального театру, який він прагнув створити. Все в ній парадоксальне, полемічне, загострене, має подвійне значення. «Провокаційна» спрямованість п'єси проявляється вже в тому, що її сюжет є іронічною, а подекуди пародійною «модернізацією» давньогрецького міфу про Пігмаліона і Галатею.
         Особливості композиції.
Комедія "Пігмаліон" має композиційну структуру драми-дискусії. У ній виділяються такі елементи: зав'язка (дія I і ІІ) — розвиток дії (дія III і IV) — дискусія (дія V).
         Зав'язка п'єси. У ній відбувається представлення і знайомство основних дійових осіб: професора Хіггінса, полковника Пікерінга, вуличної торговки квітами Елізи Дуліттл і сімейства збіднілих англійських аристократів. Еліза Дуліттл брудно одягнена, говорить мовою англійських "низів" — кокні, її торгівля більше схожа на жебрацтво. Однак вона не позбавлена почуття власної гідності. Дівчина зуміла зберегти у злиднях моральні поняття, тверезий погляд на життя. Самоповага, природна обдарованість, уявлення Елізи про краще життя, в якому треба бути чистим, де правильно говорять, не животіють в убогості, стали визначальними для її подальшого перетворення у витончену й одночасно сильну жінку. Еліза прагне піднестися над життєвими обставинами. Вона міркує, що якщо дивак-вчений навчить її говорити правильною мовою, то це допоможе їй підвищити соціальний статус — поступити продавщицею в квіткову крамницю. Реаліями життя викликана її "ділова розмова" і візит "у повному параді" до професора фонетики, що взявся перетворити вульгарну замазуру на світську даму. В образі професора Хіггінса автор представляє тип ученого, який цілком поринув у свою науку. Експеримент із Елізою цікавий йому сам по собі. Попервах дівчина служить лише "піддослідним матеріалом", і він байдужий до її внутрішнього світу, та це не є проявом снобізму. Він також грубий і гордовитий і у ставленні до світських дам. Хіггінс позбавлений станових забобонів, мислить широко і вільно.
         Розвиток дії. Процес навчання Елізи безпосередньо не показаний. Можна простежити лише його поетапні результати: це сцена в салоні міссіс Хіггінс і сцена нічної розмови Елізи з Хіггінсом після тріумфального завершення експерименту. Хіггінс і його талановита учениця докладають чимало зусиль, виявляючи завидну впертість для досягнення мети. Еліза вбирає все краще, що дає їй сприятливе середовище, однак, за словами Хіггінса, йому вже треба думати не тільки, як дівчина говорить, але й про те, що вона говорить. На цій невідповідності форми і змісту тримається комізм сцени в салоні міссіс Хіггінс. Розмовляючи про погоду, Еліза збивається на дикторський тон, а потім і зовсім на звичному жаргоні розповідає історію з особистого "життя в народі". Салонні інтонації і бездоганна вимова колишньої квіткарки поєднуються з вульгарною лексикою лондонських нетрів.
         Сцена нічної розмови Хіггінса і Елізи – кульмінація комедії. У ній відображений головний результат експерименту — вулична  торговка не тільки навчилася говорити і набула світських манер, вона усвідомлює себе особистістю. Парадокс ситуації в тім, что Еліза — Галатея "бунтує" проти свого творця, проти тієї пасивної ролі "матеріалу для експерименту", що він їй відводить. Вона дає урок своєму вчителю, але він, як показує драматург, засвоює його набагато гірше учениці. Порівнюючи Хіггінса і Елізу, автор підкреслює багатство її натури, незалежний характер, показуючи, що свідома обмеженість професора сугубо науковими інтересами позбавляє його людяності.
         Дискусія і відкритий фінал. Суттю дискусії є ідейний конфлікт між Елізою і Хіггінсом. Ставши в результаті виховання і розвитку природних задатків гордою і сильною жінкою,  Еліза жадає від Хіггінса визнання за нею цих якостей. Хіггінс, який однаково байдуже ставиться і до леді, і до квіткарки, пропонує дівчині свій ідеал — активне і вільне від пристрастей життя. Ці позиції несумісні, характери героїв однаково сильні і навряд чи один з них уступить іншому. От чому неможлива "щаслива розв'язка" у взаєминах Хіггінса- Пігмаліона і Елізи-Галатеї. Дискусія продовжується і тоді, коли закінчується п'єса.
         Коментар слів Елізи:
«... Різниця між леді і квіткаркою полягає не в тому, як вона поводиться, а як до неї ставляться»
         (Якщо люди знають, що перед ними леді, то можуть їй пробачити будь-яка поведінка; і, навпаки, як би простий людина не одягнувся, які б таланти не мав, все одно їм будуть нехтувати. Згадайте російські повісті Т. Шевченка, коли з кріпаків робили артистів, музикантів, вчили за кордоном, а потім, після блискучих концертів та вистав змушували прислужувати на обідах як звичайних лакеїв).
«Раніше я не знала такої ганьби... раніше я продавала квіти, але не себе...»
         (У дівчини прокинулося власну гідність, вона виявляється морально вище за тих панянок, які лише і мріють про вдале заміжжя, готові жити зі старим і нелюбом чоловіком заради матеріальної вигоди).

                   Які два парадокси криються в репліці Хіггінса:
«Хіггінс (зарозуміло). І обійдуся! Мені взагалі ніхто не потрібен! Я маю свою душу, свою Божу іскру! Але (з несподіваною відвертістю) мені вас буде не вистачати, Еліза. (Підсувається ближче до неї.) Ваші ідіотські уявлення про життя багато чому мене навчили. Шанобливо вас за це дякую. І додатково я звик до вас, до вашої особи, вашому голосу... Вони мені навіть подобаються»? (Хіггінс був учителем, але йому довелося дечому повчитися і у своєї учениці; він був байдужим до жінок, до чужих почуттів - і майже закохався.)

Еволюція перетворення Елізи

Квітникарка – погано одягнена, із жахливою мовою та вимовою.

Дівчина, яка навчається – пристойно одягнена, але мовою ще не володіє.

Дівчина, яка має успіхи у навчанні, добрий слух – добре одягнена, знає літературну мову, але ще не вміє її використовувати доречно.

Чудова учениця, «леді» - прекрасно вдягнена, має бездоганні манери й чудово володіє мовою.

Людина – здатна мислити, цінує людську гідність, бачить мету в житті й засоби її здійснення.


3. Скласти "телеграму" тексту, відповівши на запропоновані запитання.
           1. Про що (про кого) цей текст?
           2. Що це таке? (Хто це такий? )
           3. Що з ним відбувається? (Що він робить?)
           4. Чи важливо те, що відбувається в тексті? Чому? Думку аргументуйте.
           5. Наскільки сьогодні потрібна ця інформація для сучасної людини? 

 4. Б. Шоу сказав: «Кожна з моїх п’єс – це послання до людства». Яке послання до людства має п’єса «Пігмаліон»? Обгрунтувати письмово відповідь.

 5. ЗА БАЖАННЯМ !!!! Переглянути кінофільм "Цветы для Лизы" (2010 р.) - сучасну інтерпретацію твору Б.Шоу "Пігмаліон" (ЦЕ  ЦІКАВО!!!)
________________________________________________________________________________


Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)