6 КЛАС. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

06.04.18.


Тема. Гумористичні твори. Жанрова різноманітність гумористичних творів
 Завдання.
1. Перенести схему в робочий зошит.



2. Записати визначення.
Гумореска - це ...  .
Анекдот - це ...  .
Усмішка - це ...  .
Фейлетон - це ...  .

2. Домашнє завдання.
Опрацювати за підручником с. 215.
Запам'ятати прізвища письменників, які використовували у своїх творах гумористичні прийоми й засоби.

_________________________________________________________________________________


06. 02. 2018.


Тема. «Говорюща риба». Порушення питань моралі, дружби, сили слова. Прихований повчальний зміст твору.

Виконати письмово завдання.

І. Установіть послідовність події

1. Рибу вигнали з морського царства. 2. Риба покинула батьків, бо не хотіла їх соромити. 3. Риба усвідомила, що відрізняється від інших. 4. Батьки риби думала, що з віком їхня дитина припинить бути говорющою. 5. Риба прийшла в гості до рибалки. 6. Рибалка й риба часто розмовляли на різні теми. 7.Рибалка пішов із дому за наїдками, щоб гідно зустріти найкращого приятеля. 8. Рибалка запросив рибу до себе в гості. 9. Дружина рибалки підсмажила рибу. 10. Рибалка сумував за рибою, адже його приятель більше не з'явився. 11. Рибалка повернувся додому, але не застав свого приятеля. 12. Дружина вилаяла чоловіка, бо той розтрусив рибу.

ІІ. Висловити міркування, використавши метод "Прес": я вважаю - тому що - наприклад -  отже.

Чим повчальна казка Е. Андієвської «Говорюща  риба?».

__________________________________________________________________________










02. 02. 2018. 



Тема. Е. Андієвська. "Говорюща риба". Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом

1. Перенести схему в зошит.
( Починаючи з червоного кольору і закінчуючи червоним кольором)





2. Знати відповіді на запитання (усно).
—  Чи розмовляють риби?
— Якщо не розмовляють, то чому?
— У якій сім’ї народилася говорюща риба?
— Як батьки ставилися до своєї дитини? Чи розуміли її у власній родині?
— Чи сприймали її інші риби?
— Хто судив рибу за її вміння говорити? Як ви вважаєте, чи справедливо судили?
— У якому світі жив рибалка, якою він був людиною?
— Чи був світ людей для рибалки рідним?
— Чи був лад у сім’ї рибалки? Якщо ні, то чому? Свою відповідь аргументуйте, спираючись на текст.
— Яка жінка була в рибалки? Як вона ставилася до чоловіка? Свою відповідь аргументуйте.
— Чому рибалка сам не зустрів рибу?
— Чому жінка не почула балакучої риби?
— Через кого чи що з рибою сталася трагедія?
— Як рибалка зреагував на втрату друга?
— Які висновки зробили з цієї історії шакал і консервна бляшанка?

 Проблемне питання.
— Які важливі й актуальні проблеми порушуються у творі?

3. Домашнє завдання.
Скласти сенкан "Говорюща риба".

_________________________________________________________________________







17.10.17.


Тема.Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, та її зв’язок із «Молитвою» О. Кониського й М. Лисенка, духовним гімном України.

1. Прочитати народну легенду про дівчину-Україну (с.44).
2. Записати в зошит наступну інформацію.

Легенда — це епічний фольклорний жанр, що представляє історичні факти або вигадані події у формі опоетизованого оповіді про давнє минуле.

Особливості народної легенди:

1. Розповідь про суспільні і побутові події.2.Наявність фантастики (казкові герої, фантастичні події, надприродні явища, чудодійні предмети).3. Невелика кількість основних дійових осіб (дві-три).4. Вільна побудова.5. Прозова форма (рідше — віршова).6. Малий об’єм.

Паспорт легенди про дівчину-Україну

Тема: зображення дівчини-України, яка звернулася по допомогу до Господа у зв’язку зі стражданнями, що терпить земля її від «пролитої крові й пожеж».Ідея: уславлення Всевишнього, який надає допомогу всім, хто її потребує; возвеличення пісні як неоціненного дару.Основна думка: серед всіляких скарбів, талантів, здібностей, обдаровань пісня є неоціненним даром.

3. Навчитися виразно читати поезію О.Кониського "Молитва" (с.43).
4. Записати в зошит наступну інформацію.

Паспорт твору О.Кониського "Молитва".

Тема: звернення людей до єдиного Бога з молитвою про необхідність уберегти Україну і дати її народу волі, щастя і долі.

 Ідея: возвеличення сили Бога, віра люду в його допомогу.

Основна думка: клопотання і звернення людей до Бога не тільки з власних інтересів, а й прагнення зберегти Україну, піклуватися і дбати про неї.

 Жанр: молитва.

Молитва — це звернення віруючого до бога.

Художні особливості твору:
звертання: «Боже…»;
метафори: «Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай»;
епітет: «чиста любов»;
повтори: «Боже, дай … многая … волю», «світло…», «Україну…»;
риторичні оклики: «Ти на люд наш зверни!», «Дай доброго світла!», «І многая, многая літа!».

5. Опрацювати додатковий матеріал.

ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ КОНИСЬКИЙ (6 (18). 8.1836–29.11 (12.12.).1900)

    Літературні псевдоніми — О. Верниволя, Ф. Горовенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин, О. Яковенко, К. Одовець, О. Преходовець та ін. Олександр Кониський — український письменник, публіцист, педагог, громадський діяч ліберального напряму.

    Народився у с. Переходівка (тепер Ніжинського району Чернігівської області) в сім’ї дворянина. Друкуватися почав у «Черниговском листке» (1858). О. Кониський вів велику і різноманітну громадську роботу. У Полтаві, де він служив, організував недільні школи, писав для них підручники.

        У пресі опублікував низку статей на церковні теми. Брав участь у роботі київської Громади, організував недільні школи. Як член київської міської ради домагався введення у школах української мови. О. Кониський налагоджував зв’язки з українськими діячами у Галичині. У зв’язку з переслідуванням царизмом українських діячів (1863), О. Кониський був висланий у Вологду, а потім — Тотьму. З 1865 р. жив за кордоном. Тісно зійшовся з національними українськими діячами Галичини. У 1872 р. повернувся до Київщини, де працював у «Киевском Телеграфе». О. Кониський був одним із фундаторів Літературного товариства імені Т. Шевченка у Львові (1873), а пізніше — ініціатором перетворення його в Наукове товариство імені Т. Шевченка. Літературну діяльність почав у 1858 р. У поезіях, повістях, драмах, оповіданнях обстоював українську національну ідею, проголошував теорію малих діл. Автор популярних поезій: «Я не боюсь тюрми і ката», «На похорони Т. Шевченка» та ін. В оповіданнях 

О. Кониський порушує проблему соціального і національного гноблення України у царській Росії («Півнів празник», «Млин», «Спокуслива нива»), народного побуту («Хвора дума», «Старці», «За кригою»). Помер у Києві.

         О. Кониський — автор ґрунтовної біографії Т. Шевченка, яка не втратила свого значення і нині: «Тарас Шевченко — Грушівський. Хроніка його життя», т. 1–2 (1818–1902). Для недільних шкіл Олександр Якович видав популярні книжки й підручники («Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863), «Перша граматика, або читання» (1863). 

Від кінця 1920-х р.р. твори О. Кониського в СРСР знаходились під забороною (за винятком кількох поезій), а радянське літературознавство відносило О. Кониського до «націоналістів».

 Історія виникнення твору «Молитва» та його призначення.

           Ця пісня більш як півстоліття була забороненою, не виконувалася на концертах, не звучала по радіо. Коли вона народилася, точно не відомо. Слова належать Олександрові Кониському, музика — Миколі Лисенкові. У 1900-х роках її знали в Галичині. У 1903-му, коли автор музики перебував у Львові, вона лунала на концертах. Пісня зазнала певного переакцентування: написана для дітей, після зміни окремих слів набула загальнонародного звучання. Виконувалась у школах, на церковних святах, світських концертах, як духовний гімн — спочатку в західноукраїнських землях, а протягом 1917– 1920 років — і в Наддніпрянській Україні. А згодом заборонена. Не увійшла до жодного з видань творів М. В. Лисенка. Текст і музика зливаються воєдино, творять органічну цілісність.
          «Боже великий, єдиний» — одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служили і служать високій меті національного відродження народу. Пісня широко знана в усіх країнах, де проживають українці, духовно об’єднує їх із батьківщиною.

Тема. Е. Андієвська."Говорюща риба".
ПРИГАДАЄМО! 

При́тча — повчальна алегорична оповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору.

Ка́зка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо.

Запитання до казки.

—  Чи розмовляють риби?
— Якщо не розмовляють, то чому?
— У якій сім’ї народилася говорюща риба?
— Як батьки ставилися до своєї дитини? Чи розуміли її у власній родині?
— Чи сприймали її інші риби?
— Хто судив рибу за її вміння говорити? Як ви вважаєте, чи справедливо судили?
— У якому світі жив рибалка, якою він був людиною?
— Чи був світ людей для рибалки рідним?
— Чи був лад у сім’ї рибалки? Якщо ні, то чому? Свою відповідь аргументуйте, спираючись на текст.
— Яка жінка була в рибалки? Як вона ставилася до чоловіка? Свою відповідь аргументуйте.
— Чому рибалка сам не зустрів рибу?
— Чому жінка не почула балакучої риби?
— Через кого чи що з рибою сталася трагедія?
— Як рибалка зреагував на втрату друга?
— Які висновки зробили з цієї історії шакал і консервна бляшанка?

 Проблемне питання.
— Які важливі й актуальні проблеми порушуються у творі?

Домашнє завдання.
1. Прочитати за підручником казку Е. Андієвської "Говорюща риба".
2. Уміти відповідати на запропоновані запитання.